Джозеф Піпер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джозеф Піпер (нім. Josef Pieper, 4 травня 1904 — 6 листопада 1997, Мюнстер) — німецький католицький філософ-неотоміст.
Зміст |
Біографія [ред.]
Дж. Піпер вивчав філософію, право та соціологію в університетах Берліна та Мюнстера. Працював соціологом та та фрілансером, професором філософської антропології в університеті Мюнстера (1950-76). Як професор-емерит читав лекції до 1996 р.
Філософія [ред.]
Погляди Джозефа Піпера ґрунтувалися на схоластиці, представником якої був Тома Аквінський, та ученні, яке створив Платон.
Праці [ред.]
Серед його найвідоміших праць:
- «Чотири кардинальні чесноти»
- «Дозвілля: базис культури»
- «Філософський акт»
- «Вступ до Томи Аквінського».
Посилання [ред.]
- Біографія Джозефа Піпера (англ.)
- Література Джозефа Піпера та про нього у Німецькій Національній бібліотеці (нім.)
- Фундація Джозефа Піпера (нім.)
 |
Це незавершена стаття про вченого. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
