Джон Ідензор Літлвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
John Edensor Littlewood
Народився 9 червня 1885(1885-06-09)
Рочестер, Кент, Англія
Помер 6 вересня 1977(1977-09-06) (92 роки)
Кембридж, Англія
Місце проживання Сполучене Королівство
Громадянство Велика Британія
Національність Великобританія Великобританія
Галузь наукових інтересів математик
Alma mater Кембриджський університет
Науковий керівник Ернест Вільям Барнс
Відомі учні Рамануджан
Відомий завдяки: математичний аналіз
Нагороди медаль Коплі

Джон І́дензор (Іденсор) Лі́тлвуд (англ. John Edensor Littlewood 9 червня 1885 року, Рочестер, Кент, Великобританія - 6 вересня 1977 року, Кембридж, Великобританія) - англійський математик.

Літлвуд навчався в школі Св. Павла у Лондоні, одним з його викладачів був Ф.С. Маколей, відомий своїм внеском в теорію ідеалів. Пізніше він навчався у Трініті-коледжі в Кембриджі та був одним з найкращих випускників (Senior Wrangler) 1905 року. Він став співробітником факультету (Fellow of Trinity College) у 1908 році, та, за винятком трьох років викладання в університеті Манчестера, вся його кар'єра пройшла в Кембріджі. Літлвуд став професором математики цього університету у 1928 році та вийшов на пенсію у 1950.

Літлвуд був членом Королівського товариства з 1916 року, отримав за своє життя Королівську медаль (Royal Medal, 1929), Медаль Сільвестра (Sylvester Medal, 1943) та медаль Коплі (1958). Він був президентом Лондонського математичного товариства з 1941 по 1943 роки, був нагороджений медаллю де Моргана (De Morgan Medal) у 1938 році та премією Бервіка (Senior Berwick Prize) у 1960.

Основні праці самого Літлвуда відносяться до математичного аналізу та теорії чисел. Ще у юності він показав, що коли гіпотеза Рімана справджується, то справджується і теорема про розподіл простих чисел. Також багато його праць відносяться до тієї області математики, що пізніше стала називатися теорією динамічних систем.

Більшість своїх праць Літлвуд виконав у співавторстві з Г. Харді. Вони висунули першу та другу гіпотези Харді-Літлвуда, що відносяться до оцінок розподілів простих чисел. Літлвуд проявив себе як талановитий педагог, його книга "Нерівності" написана разом з Харді та Пойя стала класичною. Також він зробив внесок у популярну математику.

Серед його учнів найвідомішими є С. Рамануджан та П. Свіннертон-Дайер

На честь вченого названо астероїд 26993 Літлвуд.

Перекладені книги[ред.ред. код]

  • Харді Г.Г., Літлвуд Дж.Е., Пойа Г. Нерівності -М.: ИЛ, 1948
  • Літлвуд Дж. Математична суміш -М.: Наука, 1990

Посилання[ред.ред. код]

  • Джон Дж. О’Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Літлвуд Джон Ідензор в архіві MacTutor
  • Літлвуд Джон Ідензор в проекті Математична генеалогія