Джон Бізлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джо́н Де́відсон Бі́злі (англ. John D. Beazley; *1885, Глазго, Шотландія — †1970, Оксфорд, Англія) — англійський дослідник класики.

Бізлі навчався у Балліол коледж, (засновником якого був Джон де Балліол) Оксфорд, де він був близьким другом поета Джеймса Елроя Флекера. Після закінчення в 1907 році, Бізлі був учнем і наставником з класики в Коледжі Церкви Христа, а в 1925 році став професором класичного мистецтва і археології в Лінкольн коледж, Оксфорд. Спеціалізувався на давньогрецькій кераміці (особливо чорнофігурній та червонофігурній), і став світовим фахівцем із цього питання. Він адаптував історико-художній метод Джованні Мореллі щоби визначити стиль окремих майстерень і художників, навіть там, де не було знайдено автографу, наприклад, Берлінського художника, роботи якого він виокремив першим.

Вибрані праці[ред.ред. код]

  • Attische Vasenmaler des rotfigurigen Stils. Tübingen 1925.
  • Greek Vases in Poland. 1928.
  • The Berlin Painter. 1930 und 1974 (Forschungen zur antiken Keramik Reihe I: Bilder griechischer Vasen. Band 2)
  • Potter and Painter in Ancient Athens. 1944.
  • Attic Red-figure Vase-painters. Oxford 1942. 2nd ed. 1963 [= ARV²]
  • Etruscan vase painting. Oxford 1947.
  • The Development of Attic Black-figure. Berkeley 1951. Rev. ed. Dietrich von Bothmer und Mary B. Moore. Berkeley 1986. ISBN 0-520-05593-4.
  • Attic Black-figure Vase-painters. Oxford 1956 [= ABV]
  • Paralipomena. Additions to Attic black-figure vase-painters and to Attic red-figure vase-painters. Oxford 1971.
  • Donna C. Kurtz (Hrsg.): Greek Vases, Lectures by J. D. Beazley. Oxford 1989.

Посилання[ред.ред. код]