Джон Губолт
| Джон Корнеліус Губолт | |
|---|---|
| англ. John Cornelius Houbolt | |
 | |
| Народився |
10 квітня 1919 Алтуна (Айова), Полк, Айова, США |
| Помер |
15 квітня 2014[1] (95 років) Скарборо, Камберленд, Мен, США ·хвороба Паркінсона |
| Країна |
 США |
| Діяльність | авіакосмічний інженер, інженер |
| Alma mater |
Іллінойський університет в Урбана-Шампейн Федеральна вища технічна школа Цюриха |
| Галузь | розробка авіакосмічної техніки |
| Заклад |
Національний консультативний комітет з повітроплавання НАСА |
| Науковий керівник | Manfred Rauscherd[2] і Eduard Stiefeld[2] |
| Членство | Національна інженерна академія США |
| Відомий завдяки: | Космічна програма «Аполлон» |
| Нагороди |
 |
 Джон Губолт у Вікісховищі | |
Джон Корнеліус Губолт (англ. John Cornelius Houbolt; 10 квітня 1919 — 15 квітня 2014) — один з керівників американської космічної програми «Apollo».
На початку 1960-х років Джоном Губолтом на основі ідей українського вченого Юрія Кондратюка була запропонована схема висадки астронавтів на Місяць зі стикуванням на селеноцентричній орбіті[3]. Про внесок Кондратюка у космічну галузь, Губолт так написав у журналі «Лайф»:
Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель «Аполон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам: Боже мій!...[4][5]
З життєпису[ред. | ред. код]
Джон Губолт народився в Алтуна, штат Айова в 1919 році. Провів частину свого дитинства в штаті Іллінойс, вчився в Joliet Central High School і Joliet Junior College. Він навчався у Університеті штату Іллінойс в Урбана-Шампейн, здобув ступінь бакалавра (1940) і (1942) ступінь магістра в галузі цивільного будівництва. Пізніше він отримав ступінь доктора технічних наук в 1957 році.
Почав свою кар'єру в Національному консультативному комітеті з аеронавтики в 1942 році, і до виходу на пенсію в 1985 році працював у НАСА.
Був інженером у Науково-дослідному центрі Ленглі у Гемптон, штат Вірджинія.
Він був нагороджений медаллю НАСА за наукове досягнення в 1963 році, був членом Національної інженерної академії. Він був удостоєний звання почесного доктора, нагороджений 15 травня 2005 року в університеті штату Іллінойс в Урбана-Шампейн.
Смерть настала внаслідок ускладнень від хвороби Паркінсона.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.foxnews.com/science/2014/04/20/nasa-moon-landing-engineer-john-c-houbolt-dies-at-5/
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Як проґавили Кондратюка-Шаргея. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Із забутих глибин. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Що дала Україна світові?. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- John C. Houbolt. Curriculum vitae auf der Website der University of Illinois(англ.)
- John C. Houbolt, Unsung Hero of the Apollo Program, Dies at Age 95. [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.] Nachruf auf der Website der NASA vom 17. April 2014(англ.)
- The Soaring Achievements of John C. Houbolt [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.] Permanent, 2-story museum exhibit about John Houbolt and his contributions to the space program.(англ.)
- "Lunar Landers That Never Were The road to the moon was paved with good intentions." [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.], Tony Reichhardt, Airspacemag.com, January 1, 2008(англ.)
- The Rendezvous That Was Almost Missed(англ.)
- Interview with Dr John Houbolt[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
- Romance to Reality - moon & Mars plans(англ.)
- Chariots for Apollo: A History of Manned Lunar Spacecraft [Архівовано 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Помер Джон Губолт [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
|
