Джон Джозеф Г'юз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джон Джозеф Г'юз (John Joseph Hughes)
John Hughes archbishop - Brady-Handy.jpg
Архієпископ Нью-Йорка Джон Г'юз
Інші імена D. D. Hughes
Народився 24 червня 1797(17970624)
графство Тайрон, Королівство Ірландія,
Помер 3 січня 1864
Нью-Йорк, США США
Громадянство Ірландське
Національність ірландець
Відомий священик , архієпископ, релігієзнавець
Alma mater Семінарія Св. Марії
Попередник John Dubois
Наступник John McCloskey
Конфесія католик

Джон Джозеф Г'юз (англ. John Joseph Hughes; 24 червня 17973 січня 1864) — ірландський прелат римо-католицької церкви в Сполучених Штатах. Четвертий єпископ і перший архієпископ римо-католицької архієпархії Нью-Йорка з 1842 року по 1864 рік. [1]

Г'юз народився і виріс в Ірландії, на півдні графства Тайрон. Він емігрував до США в 1817 році, і став священиком в 1826 році і єпископом в 1838 році. Мав велику популярність, здійснив величезний моральний і соціальний вплив на паству, будучи ахієпископом в період великого зростання католицизму в США.[2]

Молодість[ред.ред. код]

Г'юз народився в селі Гамлет, в провінції Ольстер на півночі Ірландії. Він був третім з семи дітей Патріка і Маргарет (у дівоцтві Маккенн) Х'юз.[3] Народився перед посиленням антикатолицьких законів в Ірландії, пізніше він зазначив, що, до його хрещення, він жив перші п'ять днів його життя на умовах “соціальної та цивільної рівноправності в найулюбленішому суб'єкті Британської імперії”. Він і його родина пострадали від релігійних переслідувань в їх батьківщині, його покійній сестрі було відмовлено в католицьку поховання, проведеного священиком, і на самого Х'юза напала група оранжистів, коли він мав близько п'ятнадцяти років.

Він був посланий зі своїми старшими братами в школу в сусіднє село Augher, а потім навчався в гімназії в Aughnacloy.[4]

Його батько Патрік Г'юз був бідний але освічений фермер. Він був змушений піти зі школи і працювати у господарстві, однак він був відданий пізніше в учні садовника для вивчення садівництва. Його сім'я емігрувала в Сполучені Штати в 1816 році і оселилася в Чемберсбург,Пенсільванія. Джон приєднався до них там у наступному році[5]

Він зробив кілька невдалих спроб вступити в Маунтський університет Святої Марії, Emmitsburg, Меріленд, де він був тільки найнятим ректором, абатом Джоном Дюбуа, як садівник. У цей час він подружився з Елізабет Сетон (яка пізніше стала першою католицькою святою в США), на яку він справив добре враження і вона переконала Дюбуа прийняти його як студента. На додаток до його успішного навчання, він продовжував доглядати сад, і служив домашнім учителем латині й математики.

Священство[ред.ред. код]

Ще будучи семінаристом, Х'юз був покликаним служити в його рідну єпархію Філадельфії. 15 жовтня 1826 року Г'юз був висвячений на священика єпископом Конуеллі в храмі св. Джозефа [6]

Г'юза призначили в храм святого Августина у Філадельфії, де він допомагав отцю-августинцю Майклу Герлі. У тому ж році він був направлений на службу в якості місіонера в Бедфорд, де він забезпечив навернення декількох протестантів. У січні 1827 він був відкликаний у Філадельфію і призначений настоятелем храму Св. Джозефа. Пізніше він служив у храмі Св. Марії де частина пастви відкрито повстала проти єпископа, і яка була навернена Х'юзом. Він організував побудову храму Іоанна Богослова в 1832 році, що вважається одним з кращих в штаті. До цього, в 1829 році він заснував дитячий будинок Св. Івана.

Приблизно в цей час Г'юз став займатися публічним захистом католицької віри перед пресвітеріанським пастором і сином Генерального прокурора США Джоном А. Брекинридж, зокрема на предмет сумісності католицизму з американською свободою і республіканізмом. Кілька дебати послідувало між ними щодо Чи католицизм сумісний з американської республіканізму і свободи. Г'юз і там проявив себе дуже добре проти своїх супротивників, відбивши напади на католицизм. Дебати призвели до його становлення як енергійного захисника католицизму в Америці. Його ім'я було згадано коли стала вакантною посада помічника єпископа Філадельфії.

Єпископство[ред.ред. код]

Єпископський герб архієпископа Джона Г'юза

Г'юз був призначений Папою Григорій XVI помічником єпископа єпархії Нью-Йорку 7 серпня 1837. Він був висвячений на єпископа в старому соборі Св. Патріка 7 січня 1838 єпископом Нью-Йорк, Джон Дюбуа, його колишнім ректором.

Одна з проблем, котра повстала перед Г'юзом, після прибуття в Нью-Йорк, була суперечка між опікунами різних парафій в місті, відома як trusteeism. Єпископ оскаржив практику і законність цього явища і зумів перемогти на референдумі серед католиків в 1841 році.

Г'юз також активно виступав від імені ірландських іммігрантів, і спробував забезпечити державну підтримку парафіяльних шкіл. Він протестував проти стандартного використання протестантської Біблії короля Джеймса в державних школах в державних школах, в суспільстві і в приватних організаціях, які діяли в Нью-Йорку. Коли він не зміг забезпечити державну підтримку церковних шкіл, він заснував незалежну католицьку шкільну систему, яка стала невід'ємною частиною структури Католицької Церкви. В 1884 році було остаточно постановлено, що всі парафії повинні мати школу і що усі католицькі діти повинні направлятися до цих шкіл.

Г'юз був призначений Апостольським Адміністратором єпархії 1842 році, у зв'язку з тим що в Дюбуа погіршилося здоров'я (помер 20 грудня 1842 р.). Він очолив єпархію, яка охоплювала весь штат Нью-Йорк і північ Нью-Джерсі, маючи близько 40 священнослужителів і католицької населення приблизно в 200 000 в той час.

Г'юз був активим противником квакерського руху аболіціонізму, котрий спричинив громадянську війну в США. Заснував газету Нью-Йорк Фрімен. У 1850 році він виступив з промовою під назвою «Західний протестантизм і його причини”, в якій він оголосив потребу дій римо-католиків у справі навернення усіх язичницьких і протестантських народів.

Архієпископ[ред.ред. код]

Г'юз став архієпископом 19 липня 1850 року, коли єпархія була зведена в статус єпархії Папи Пія IX . Був присутній на проголошенні догми РКЦ про Непорочне Зачаття папою Пієм IX в Римі.

Архієпископ Г'юз, перед похоронами

Г'юз обіймав посаду архієпископа аж до своєї смерті. Він був спочатку похований в старому соборі св. Патріка, але його останки були ексгумовані в 1882 році і перепоховані в склепі під вівтарем нового собору.

Спадщина[ред.ред. код]

  • У Нью-Йорку Х'юз заснував Коледж Св. Джона (в даний час Фордхемський університет) і, до його адміністрації, запросив різні католицькі товариства, серед них Товариство Ісуса. *Була заснувана Академія Сент-Вінсент (нині коледж Маунт Сент-Вінсент).
  • Розпочав будівництво Собору св. Патріка на П'ятій авеню між 50-ю і 51-ю вулицями, закладений 15 серпня 1858 року. Собор був завершений після його смерті. У той час, через свою віддаленості в ще-сільській частині тодішнього Мангеттена, новий собор мав в пресі, протягом багатьох років, назву “Г'юз Folly” (божевілля Г'юза). Г'юз передбачив майбутнє швидке зростання міста, де був закладений собор, пізніше там сформувався міський центр Нью-Йорка Мангеттен.
  • Публікації Г'юза вплинули на майбутнє становлення і розвиток релігієзнавства, бо він дав наукові визначення головних понять для тієї науки, котрими користуються й сьогодні, часто забуваючи на нього посилатися.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Archbishop John Joseph Hughes». Catholic-Hierarchy.org. 
  2. Bryk, William (March 25, 2003). «Dagger John and the Triumph of the Irish». New York Press. 
  3. Hassard, John (1866). Life of the Most Reverend John Hughes, D.D., First Archbishop of New York. New York: D. Appleton and Company. 
  4. Clarke, Richard Henry (1888). Lives of the Deceased Bishops of the Catholic Church in the United States II. New York. 
  5. Clarke, Richard Henry (1888). Lives of the Deceased Bishops of the Catholic Church in the United States II. New York. 
  6. St. Joseph's Church in Philadelphia.

Література[ред.ред. код]

  • HASSARD, Life of Most Rev. John Hughes (New York 1866):
  • BRANN, Most Rev. John Hughes (New York 1892);
  • KEHOE, Works of the Most Rev. John Hughes D.D. (2 vols. New York, 1864);
  • CLARKE, Lives of the Deceased Bishops (New York 1888);
  • FARLEY, History of St. Patrick's Cathedral (New York 1908);
  • SMITH, History of the Catholic Church in New York, I (New York 1905);
  • SHEA, History of the Catholic Church in the United States (New York 1892);
  • U.S. Catholic Hist. Soc., Hist Records and Studies, CORRIGAN, II, 227, MEEHAN, I, 171, THEBAUD, III, 282;
  • BROWNSON, Works (Detroit, 1887), XIV, 485, XVII, 197, XX, 50; MAURY, Statesmen in America in 1846 (London 1847); Autobiography of Thurlow Weed (Boston, 1883);
  • BAKER, Works of William H. Seward, III (New York 1853), 482.

Ресурси інтернету[ред.ред. код]