Джон Джонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Джонс
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Джонатан Двайт Джонс
Прізвисько Кістки́ (англ. Bones, мн.)
Громадянство США США
Дата народження 19 липня 1987(1987-07-19) (25 років)
Місце народження Рочестер, Нью-Йорк, США
Зріст 193 см
Розмах рук 215 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Стиль Греко-римська боротьба, муай-тай, греплінг
Команда «Jackson's Submission Fighting»
Тренер Грег Джексон
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 12 квітня 2008
Останній бій 27 квітня 2013
Боїв 19
Перемог 18
 • нокаутом 9
 • підкоренням 6
 • рішенням 3
Поразок 1
 • дискваліфікацією 1

Джо́натан Двайт Джонс (англ. Jonathan Dwight Jones; *19 липня 1987, Рочестер, Нью-Йорк, США) — американський спортсмен, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Всеамериканський борець.[1] Чемпіон США з греко-римської боротьби у напівважкій ваговій категорії за версією JUCO (2006 рік).[1] Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (з 2011 року). Наймолодший чемпіон в історії UFC.[2]

В межах UFC виступи Джонса відзначались такими преміями:

  • «Бій вечора» (2 рази)
  • «Нокаут вечора»
  • «Підкорення вечора» (2 рази)

На щорічному нагородженні за досягнення у змішаних бойових мистецтвах видання «Fighters Only» відзначало Джонса такими преміями:

  • 2010 — «Прорив року»
  • 2011 — «Боєць року»

Зміст

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах [ред.]

Кар'єру почав в квітні 2008 року виступами у нижчих бійцівських лігах. За чотири місяці здобув шість перемог (п'ять нокаутів, одне підкорення), після чого був підписаний в найбільшу у світі організацію зі змішаних єдиноборств — Абсолютний бійцівський чемпіонат (скор.англ. UFC). В змаганнях чемпіонату здобув шість перемог (де-факто сім — наприкінці одного бою був дискваліфікований за нанесення забороненого удару), з них чотири — достроково (два нокаути і два підкорення), отримав дві премії за високу техніку ведення бою («Нокаут вечора» і «Підкорення вечора»), після чого отримав право змагатися за титул чемпіона світу. На турнірі «UFC 128» в домінуючій манері переміг діючого чемпіона Маурісіу Руа, і став наймолодшим в історії змішаних єдиноборств чемпіоном світу.[2][3] В тому ж році захистив титул у боях проти колишніх чемпіонів UFC Куінтона Джексона та Ліото Мачіди, яких здолав удушенням. Обидва поєдинки було відзначено премією «Бій вечора».

Навесні 2012 року Джон захистив титул чемпіона світу втретє, перемігши у бою проти Рашада Еванса. Наступним суперником Джонса мав стати досвідчений чемпіон Ден Хендерсон, але той отримав травму коліна напередодні турніру, і змушений був відмовитись від бою. Джонсу запропонували кілька варіантів заміни суперника, але він їх відкинув, через що адміністрація UFC змушена була скасувати проведення турніру. За таке рішення боєць був підданий критиці президентом UFC Даною Уайтом,[4] а також пресою та вболівальниками. Невдовзі, Джонс погодився на проведення захисту титулу проти Вітора Белфорта але з перенесенням дати змагання. Бій відбувся наприкінці вересня 2012 року, і Вітор Белфорт став п'ятим поспіль в числі чемпіонів, яких здолав Джон Джонс.

Навесні 2013 року Джонс уп'яте захистив титул чемпіона, здолавши Чейла Соннена у першому раунді змагання. В бою Джонс отримав складну травму пальця ноги.

Бійцівський стиль [ред.]

Бійцівський стиль Джон Джонса характеризується поєднанням класичних технік боротьби (переважно греко-римська боротьба) зі східно-азійською ударною технікою (переважно муай-тай) та навичками греплінгу. Його манера ведення бою до певної міри унікальна, але характер навичок спортсмена, і техніки, які застосовує Джонс в бою, притаманні також й іншим бійцям, що тренуються під керівництвом Грега Джексона. Цей комплекс прийомів і технік ведення рукопашного бою відомий як ґайдодзюцу.

Джон Джонс має видатні антропометричні дані: при зрості 193 см він має винятково великий розмах рук — 215 см. Боєць вдало використовує анатомічну перевагу над опонентами, часто застосовуючи удари ліктями, передпліччями та кулаками, застосовуючи різну техніку і динаміку виконання ударів. З огляду на це, цікавими є такі технічні показники атлета:[5]

  • Кутова швидкість виконуваного з розвороту удару ліктем: 15,71 рад/сек чи 900°/сек. (більше швидкості обертання несучого гвинта ударного гелікоптера армії США «Апач»)
  • Частота нанесення спадного удару ліктем: 2 удари в секунду
  • Дистанція удару рукою: 0,91 метри
  • Дистанція удару рукою на скачку: 1,52 метри


Статистика в змішаних бойових мистецтвах [ред.]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Чейл Соннен Технічний нокаут (удари ліктями) 1 4:33 02013-04-27 27 квітня 2013 США Ньюарк, Нью-Джерсі, США «UFC 159» Захистив титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Вітор Белфорт Підкорення (больовий прийом на руку) 4 0:54 02012-09-22 22 вересня 2012 Канада Торонто, Онтаріо, Канада «UFC 152» Захистив титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Виграв премію «Підкорення вечора».
Перемога США Рашад Еванс Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02012-04-21 21 квітня 2012 США Атланта, Джорджія, США «UFC 145» Захистив титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Перемога Бразилія Ліото Мачіда Технічне підкорення (удушення руками) 2 4:26 02011-12-10 10 грудня 2011 Канада Торонто, Онтаріо, Канада «UFC 140» Захистив титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога США Куінтон Джексон Підкорення (удушення руками) 4 1:14 02011-09-24 24 вересня 2011 США Денвер, Колорадо, США «UFC 135» Захистив титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Виграв премію «Бій вечора».
Перемога Бразилія Маурісіу Руа Технічний нокаут (удар коліном) 3 2:37 02011-03-19 19 березня 2011 США Ньюарк, Нью-Джерсі, США «UFC 128» Виграв титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Перемога США Раян Бейдер Підкорення (удушення руками) 2 4:20 02011-02-05 5 лютого 2011 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 126» Виграв премію «Підкорення вечора».
Перемога Білорусь Володимир Матюшенко Технічний нокаут (удари ліктями) 1 1:52 02010-08-01 1 серпня 2010 США Сан-Дієго, Каліфорнія, США «UFC Live: Jones vs. Matyushenko»
Перемога США Брендон Вера Технічний нокаут (удари ліктями) 1 3:19 02010-03-21 21 березня 2010 США Брумфілд, Колорадо, США «UFC Live: Vera vs. Jones» Виграв премію «Нокаут вечора».
Поразка США Метт Хемілл Дискваліфікація (заборонений удар) 1 4:11 02009-12-05 5 грудня 2009 США Лас-Вегас, Невада, США «The Ultimate Fighter 10 Finale»
Перемога США Джейк О'Брайан Підкорення (удушення руками) 2 2:43 02009-07-11 11 липня 2009 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 100»
Перемога США Стефан Боннар Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02009-01-31 31 січня 2009 США Лас-Вегас, Невада, США «UFC 94»
Перемога Бразилія Андре Ґусман Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-08-09 9 серпня 2008 США Міннеаполіс, Міннесота, США «UFC 87»
Перемога США Мойсей Ґабін Технічний нокаут (удари кулаками) 2 1:58 02008-07-12 12 липня 2008 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «Battle Cage Xtreme 5»
Перемога США Паркер Портер Нокаут (удар кулаком) 1 0:36 02008-06-20 20 червня 2008 США Вілмінгтон, Массачусетс, США «World Championship Fighting 3»
Перемога США Райан Верретт Технічний нокаут (удари кулаками) 1 2:58 02008-05-09 9 травня 2008 США Ледьярд, Коннектикут, США «USFL: War in the Woods 3»
Перемога США Ентоні Піна Підкорення (удушення руками) 1 1:15 02008-04-25 25 квітня 2008 США Вустер, Массачусетс, США «Ice Fighter»
Перемога Бразилія Карлус Едуарду Нокаут (удар кулаком) 3 0:24 02008-04-19 19 квітня 2008 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «Battle Cage Xtreme 4»
Перемога США Бред Бернар Технічний нокаут (удари кулаками) 1 1:32 02008-04-12 12 квітня 2008 США Фоксборо, Массачусетс, США «FFP: Untamed 20»

Примітки [ред.]

  1. а б Triton Wrestling NJCAA All-Americans Матеріал сайту www.ictritons.com (англ.)
  2. а б New champion Jones is one of a kind Матеріал сайту www.sports.yahoo.com (англ.)
  3. MMA Statistics: UFC 128 Матеріал сайту www.fightmetric.com (англ.)
  4. UFC | Dana: "Jon Jones said 'I'm..." Матеріал сайту www.twitter.com (англ.)
  5. Sport Science: Jon Jones Матеріал сайту www.espn.go.com (англ.)

Посилання [ред.]