Джон Донн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Донн
John Donne
Худ Ісаак Олівер.Джон Донн, 1616 рік.
Худ Ісаак Олівер.Джон Донн, 1616 рік.
При народженні John Donne
Дата народження 12 лютого 1572(1572-02-12)
Місце народження Лондон
Дата смерті 31 березня 1631(1631-03-31) (59 років)
Місце смерті Лондон
Громадянство Англія Англія
Рід діяльності Священик, поет
Напрямок маньєризм
Жанр проповідь

Джон Донн (англ. John Donne; * 12 лютого 1572, Лондон — † 31 березня 1631) — англійський поет, найбільший представник метафізичного напряму. Автор низки любовних віршів, елегій, сонетів, епіграм, а також релігійних проповідей.

Дещо про добу Джона Донна[ред.ред. код]

Дослідники досі сперечаються, як означити добу, в яку жив і творив Донн. Кажуть про Пізнє Відродження в Англії, про бароко (твердження Йосипа Бродоського) і також маньєризм.

В історії було декілька країн, у яких різні стилістичні напрямки наклалися один на один через досить швидий розвиток країни. При цьому одні стильові системи прийшли з запізненням, інші — вчасно, що й породило суміш. У мистецтві Венеції 16 століття співіснували Пізнє Відродження (картини Тиціана, Веронезе) і маньєризм (Тінторетто, ранні твори Ель Греко) водночас. Тиціан боляче розставався з надбанням Високого Відродження, так і не перейшовши на позиції маньєризму до кінця життя. Усі портрети пензля Тінторетто належать Пізньому Відродженню. Але водночас, ніяк не схаменувшись, він творить релігійні й міфологічні картини з усіма ознаками маньєризму. Йому в цьому абсолютно наслідував Ель Греко у венеціанський період життя.

Схожа ситуація прослідковується і в літературі Англії на зламі 16-17 століть. Ранній Шекспір і Бен Джонсон (1573–1637) — це Відродження, Джон Донн (1572–1631) — маньєризм, хоча це люди однієї доби і майже одного покоління. Джон Донн молодший за Шекспіра лише на 8 років і майже одноліток Бена Джонсона.

Більшу ясність у проблему вносить В.Муравйьов, що подав тлумачення маньєризму: " Маньєризм мав гостре, майже болюче відчуття історії (і плину часу). Не дивно, що початок історії мистецтв заснували художники-маньєристи… Літературу маньєризму відрізняє надзвичайна метафоричність у суміші із занадто зниженим оповіданням, гра зі словом (еквілібристика), жага до оксюморонів і антитез, гіперболи і гротеску. Притаманне маньєризму експериментальне змішування жанрів і використанння засобів різних мистецтв відкрило шлях до оновлення існуючих жанрів і породило нові. Особливим досягненням маньєризму (в драмі) стало створення трагікомедії ". Навіть у Шекспіра «Ромео і Джульєтта» починається як комедія, а закінчується як трагедія.

Біографія[ред.ред. код]

Джон Донн у молоді роки.

Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в католицькій родині. Виховувався у дусі католицизму. Вчився в Оксфордському й Кембриджському університетах, але ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській Англії діяли обмеження, введені для католиків.

У 1596–1597 Джон Донн подорожував європейським континентом, супроводжуючи графа Ессекса в його військових операціях в Іспанії. Вже тоді він писав успішно вірші, що розходились у рукописах. Джон Донн не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Він не друкував свої вірші за життя — перше друковане видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.

Як усіх молодих, його приваблював світ і подорожі. Є свідчення, що Донн подорожував Іспанією і дістався Італії. Потім повернувся в Англію, де влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Закохавшись у племінницю патрона, 17-річну Анну Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб. Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись із в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку її родичів у графстві Суррей. У цей же час поет, прагнучи поправити свій матеріальний стан, створює антикатолицький твір «Ignatius his Conclave». Джон Донн упродовж 10 років зазнавав безгрошів'я і злиднів.


Одна із його найвидатніших поезій:

Мізерна смерте, хай тебе назвуть
Могутньою — не смій гонорувати.
Не зникли люди ті, що їх взяла ти.
І я переживу тебе, мабуть.
Мир, супокій — ось вияв твій і суть.
З твоєї праці маєм зиск багатий:
Найліпших з нас ти квапишся прибрати,
Найшвидше горній дух вони спасуть.
Служнице влади, випадку, недолі -
З тобою вкупі злочин, мор, війна.
Проте приспить і маківка дрібна,
Як твій удар. Пишатися доволі.
На мить заснемо й, знехтувавши тлінь,
Прокинемось навіки. Смерте, згинь!

Нові напрямки[ред.ред. код]

Яків І Стюарт (король Англії)

Лише у 1609 році багатий батько дружини Донна визнав законним їх шлюб. Джон багато займався богослов'ям. Його полемічні здібності забажав використати проти католиків сам Яків І (король Англії). Донн пішов на компроміс заради матеріального забезпечення себе і родини, погодився на перехід в англіканство. До того ж король прагнув бачити Джона проповідником-англіканцем, а тому забороняв надавати йому світські посади. Джон підкорився волі монарха. Його проповіді збирались послухати усі поціновувачі літератури і записували їх. Збережено близько 160 проповідей Джона Донна. Їх передав до друку син Джона, бо це теж література.

У 1611 Донн створює «Анатомію світу», в 1612 — «Розвиток душі». Двічі (у 1601 і 1614) Донн стає депутатом парламенту. Його сім'я швидко зростає — протягом кількох років у Анни практично щорічно народжується по дитині. Джон Донн мав 12 дітей. У 1617 Анна помирає після чергових пологів, і з того часу тон творів Донна стає похмурим.

У 1621 Донн отримує чин настоятеля собору св. Павла в Лондоні.

Донн помер 31 березня 1631. Безпосередньо перед смертю він прочитав власну похоронну проповідь і заповів створити власний портрет-надгробок у савані.

Посмертна слава[ред.ред. код]

На честь Джона Донна названий кратер на Меркурії. Серед перекладачів віршів Джона Донна в 20 столітті — нобелівський лауреат Йосип Бродський .

Проза[ред.ред. код]

  • Six Sermons (1634)
  • Fifty Sermons (1649)
  • Paradoxes, Problemes, Essayes, Characters (1652)
  • Essayes in Divinity (1651)
  • Sermons Never Before Published (1661)
  • John Donne's 1622 Gunpowder Plot Sermon (1996)
  • Devotions Upon Emergent Occasions and Death's Duel (1999)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]