Джон Лігоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1st Earl Ligonier.jpg

Джон (Жан Луї) Лігоне, 1-й граф Лігоне (англ. John (Jean Louis) Ligonier, 1st Earl Ligonier; 7 листопада 1680, Кастр, Франція — 28 квітня 1770, Кобем (передмістя Лондона), графство Суррей, Великобританія) — британський воєначальник французького походження, фельдмаршал (30 листопада 1757).

Народився в сім'ї гугенотів на півдні Франції, разом з батьками в кінці XVII століття емігрував в Англію. Зробив блискучу кар'єру воєначальника, пізніше став активним прихильником уряду Пітта-Ньюкасла (17571762), який знаходився при владі у Великобританії під час Семирічної війни 17561763.

Зведений Георгом II в лицарі-командори ордена Лазні після блискучої перемоги об'єднаної армії «Прагматичної санкції» над французами в битві при Деттінгені (27 червня 1743 року. У програній битві при Фонтенуа (11 травня 1745 року) Лігоне командував британською піхотою і був радником Вільяму Августу, герцогові Камберлендському — головнокомандувачу армією «Прагматичної санкції».

Під час якобітського повстання був відкликаний до Англії і очолив британські війська, але в січні 1746 року був відправлений в Нідерланди, де очолив британські та союзницькі війська, розташовані в Історичних Нідерландах. Брав участь в програній «Прагматиками» битві при Рокурі (11 жовтня 1746) і як начальник британської кавалерії — в битві при Лауфельді (1 липня 1747), де очолив останню кавалерійську атаку. Під час атаки його кінь був вбитий і він потрапив у полон до французів, але через кілька днів був звільнений.

Посилання[ред.ред. код]

  • Camille Rabaud. Jean-Louis de Ligonier, généralisme des armées anglaises. — Dole, 1893.