Джон Мілнор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Віллард Мілнор
John Willard Milnor
John Milnor.jpg
Народився 20 лютого 1931(1931-02-20) (83 роки)
Нью Джерсі, США
Громадянство США США
Alma mater Прінстонський університет
Науковий керівник Ральф Фокс
Відомі учні Тадатоші Акіба
Джон Мазер
Лоран Зібеман
Майкл Співак
Нагороди Медаль Філдса — 1962
Національна наукова медаль США (1966)
Премія Вольфа з математики (1989)
Абелівська премія (2011)

Джон Віллард Мілнор (англ. John Willard Milnor; народився 20 лютого 1931, Орандж, Нью Джерсі, США) — американський математик, лауреат Абелівської премії 2011 року.

Діяльність[ред.ред. код]

Закінчив Прінстонський університет. Учень відомого тополога Р. Фокса. Працював в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні і в Університеті Стоуні-Брук.

Основні роботи Мілнора по диференціальної топології. Одним з головних результатів Мілнора є доказ існування 7-мірних сфер з нестандартною гладкою структурою. Пізніше, спільно з Мішелем Кервером, він показав, що 7-мірна сфера має 15 гладких структур (28, якщо враховувати орієнтацію).

Важливі його результати в області К-теорії і динамічних систем. Також Мілнор є видатним педагогом — автором багатьох підручників.

Лауреат Філдсівської премії (1962) і премії Вольфа (1989). Нагороджений Національної наукової медаллю США (1966).[1] Його дружина, Дьюс Макдаффі, теж відомий американський математик.

Бібліографія російською мовою[ред.ред. код]

  • Милнор Дж. Введение в алгебраическую K-теорию. — М.: Мир, 1974. — 200 с.
  • Милнор Дж. Голоморфная динамика. Вводные лекции. — Ижевск: РХД, 2000. — 320 с.
  • Милнор Дж. Особые точки комплексных гиперповерхностей. — М.: Мир, 1971. — 126 с.
  • Милнор Дж. Теорема об h-кобордизме. — М.: Мир, 1969. — 116 с.
  • Милнор Дж. Теория Морса. — М.: Мир, 1965. — 184 с.
  • Милнор Дж., Сташеф Дж. Характеристические классы. — М.: Мир, 1979. — 376 с.
  • Милнор Дж., Уоллес А. Дифференциальная топология. Начальный курс. — М.: Мир, 1972. — 280 с.
  • Милнор Дж., Хьюзмоллер Д. Симплектические билинейные формы. — М.: Наука, 1986. — 176 с.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]