Джон Паркінсон
| Джон Паркінсон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 лютого 1885[1][2] Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 5 червня 1976[3][1][2] (91 рік) |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | кардіолог, дослідник |
| Alma mater |
Університетський коледж Лондона університет Фрайбурга The Royal London Hospitald |
| Заклад |
The Royal London Hospitald Королівські військово-повітряні сили Великої Британії |
| Війна | Перша світова війна |
| Нагороди | |
Джон Паркінсон (англ. John Parkinson; 10 лютого 1895 року — 1976 рік) — сер, видатний британський кардіолог.
Джон Паркінсон навчався в Университетському коледжі Лондона, вищу медичну освіту здобув в Університеті Фрайбурга та Королівському Лондонському Шпиталі.
Під час Першої світової війни служив у Королівському Військово-медичному корпусі й дослужився до звання майора, в 1917 році командував військовим центром серця в Руані. Після війни повернувся в Лондонський Шпиталь, де очолив кардіологічне відділення.
З 1931 по 1956 рік був цивільним кардіологом в Королівських ВВС.
У 1948 році Джон Паркінсон був посвячений у лицарі королем Георгом VI.
У вересні 1952 року головував на першому Європейському конгресі кардіологів в Лондоні.
Відомий у зв'язку з тим, що в 1930 році разом із Льюїсом Вольфом та Полом Уайтом описав захворювання, що отримало назву синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Who named it? — Джон Паркінсон [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.]
|
