Джон Флемстид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
John Flamsteed.jpg

Джон Флемстид (англ. John Flamsteed; 19 серпня 1646(16460819) - 31 грудня 1719) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1676), перший королівський астроном.

Біографічні відомості [ред.]

Родився в Денбі, Деньішир. У 1662-1669 займався астрономією самостійно (через слабке здоров'я), в 1674 заочно закінчив Кембриджський університет. У 1675 був призначений директором щойно створеної Королівській обсерваторії в Грінвічі і став першим королівським астрономом.

Прославився своїми спостережними роботами, котрі заклали основи сучасної позиційної астрономії. Вперше широко застосував у кутомірних інструментах телескоп для визначення точних положень зірок, планет, Сонця. До того як він отримав можливість проводити точні астрономічні спостереження, займався теорією руху Місяця. Завершив розробку теорії, створеної Дж.Горроксом, і на її основі склав таблиці руху Місяця (1673). Згодом не раз повертався до цієї теорії, залучаючи нові спостереження для її поліпшення. Ісаак Ньютон скористався теорією і спостереженнями Флемстида при створенні своєї теорії руху Місяця, він також використовував роботу Флемстида про кутові діаметри планет (1673) при підготовці «Начал». Після переїзду в Гринвіцьку обсерваторію Флемстид розпочав систематичні спостереження, які отримали завершення в знаменитому «Британському каталозі», який становив 3-й том його основної праці «Британська історія неба» (видано посмертно в 1725). Каталог містить положення 3000 зірок. Всім зіркам каталогу Флемстид присвоїв номери в порядку зростання їхніх прямих сходжень в межах кожного сузір'я. Цими номерами зірки часто позначаються і в даний час (наприклад, 61 Лебедя). У 1676-1689 справив близько 20000 спостережень з екваторіальним секстантом (з точністю до 10"). Потім продовжував спостереження на великому меридіанному інструменті. Розробив оригінальний метод абсолютного визначення прямих сходжень; отримав за допомогою цього методу точні положення 40 зірок і здійснив прив'язку до них 3000 зірок свого каталогу. Склав таблиці атмосферної рефракції і таблиці припливів.

Винайшов конічну проекцію в картографії.

Його ім'ям названий кратер на Місяці й астероїд 4987 Флемстид.

Посилання [ред.]