Джон Фрусчанте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Фрусчанте
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Джон Ентоні Фрусчанте
Дата народження 5 березня 1970(1970-03-05) (44 роки)
Місце народження Квінс, Нью-Йорк, США
Роки активності від 1988 дотепер
Країна США США
Жанр Альтернативний рок, Експерементальний рок, авант-гард, Електроніка
Колективи Red Hot Chili Peppers, Ataxia
The Mars Volta
www.johnfrusciante.com

Джон Ентоні Фрусчанте (англ. John Frusciante, 5 березня 1970, Квінс, Нью-Йорк, США ) — відомий американський гітарист, вокаліст, лірицист та музичний продюсер. Найбільш відомий як екс-гітарист гурту «Red Hot Chili Peppers», з яким він записав п'ять студійних альбомів; також веде активну сольну діяльність: випустив 10 альбомів під власним іменем, два з Джошем Клінгоффером і Джо Лаллі, як гурт «Ataxia». Сольні роботи — розмаїття елементів експериментального року, амбіент-музики, «нової хвилі» та електроніки. Черпаючи різних жанрів, Фрусчанте виражає свої емоції через гру на гітарі, надаючи перевагу вінтажним інструментам та аналоговому способу запису.

Фрусчанте став членом гурту «Red Hot Chili Peppers» у свої 18 років, вперше засвітившись у їх альбомі «Mother's Milk» (1989) та добившись шаленого успіху «Blood Sugar Sex Magik» у наступному альбомі. Попри це, Фрусчанте покинув гурт в 1992 році: він впадає в героїнову залежність та випускає перші сольні альбоми: «Niandra Lades and Usually Just a T-Shirt» (1994) та «Smile from the Streets You Hold» (1997). У 1997 він успішно проходить курс лікування від залежності і повертається до «Red Hot Chili Peppers», бере участь у записі альбому «Californication». Після виходу наступних двох альбомів він знову покидає гурт в 2009. Його творчість позитивно оцінили критики: Фрусчанте посідає вісімнадцяте місце в списку «Топ 100 найкращих гітаристів усіх часів» за версією журналу «Rolling Stone».

Біографія[ред.ред. код]

1970–1987: Дитинство та молоді роки[ред.ред. код]

Фрусчанте народився 5 березня 1970 в містечку Квінс, штат Нью-Йорк. Його батько, Джон Старший — професійний піаніст, а мати Гейл — колишня вокалістка, що покинула свою професію, щоб присвятити свій час материнству. Сімя Фрусчанте переїжджає в Тускон, штат Арізона, згодом у Флориду, де його батько працюває суддею графства Бровард. Коли його батьки розлучаються, Джон разом з матірю переїжджає у Санта-Моніку, Карілфорнія.

Роком пізніше, Фрусчанте та його мати переїжджають до Мар Вісти, Лос Анджелес, уже разом зі своїм вітчимом, котрий, по словах Фрусчанте, «дуже підтримував мене та змусив мене відчути насолоду бути митцем». Як і багато молодих людей на цій території, він відразу став членом руху панк-року в Лос-Анджелесі. В девять він захопився музикою The Germs, послухавши кілька їхніх платівок. В десять він уже міг грати більшу частину їх пісень, налаштувавши гітару таким чином, що один акорд можна було зажимати лише одним пальцем. Через деякий час Фрусчанте почав брати уроки гри на гітарі від викладача, який і представив йому вперше музику Red Hot Chili Peppers.

В одинадцять років Фрусчанте почав досліджувати таких гітаристів як Джефф Бек, Джиммі Пейдж та Джимі Хендрікс. Після оволодіння блюзовою гаммою він відкрив для себе Френка Заппу, чию музику він досліджував годинами. В шістнадцять він вибув з школи з дозволу його батьків після закінчення тесту на працевлаштування. З їхньою підтримкою він переїжджає до Лос-Анджелесу щоб далі розвивати свою музичну кваліфікацію. Фрусчанте відвідує заняття в Гітарний Інститут Технології (Guitar Institue of Technology), але згодом покидає його.

1988–1992: Red Hot Chili Peppers[ред.ред. код]

В п'ятнадцять років Фрусчанте вперше потрапляє на концерт Red Hot Chili Peppers і незабаром стає їх великим прихильником. Він ідеалізував гітариста Хіллела Словака, котрий на його думку був творцем усіх гітарних та басових партій в перших трьох альбомах гурту. Він зблизився зі Словаком, вони навіть говорили про можливе приєднання Фрусчанте до Chili Peppers:

« ...Хіллел запитав мене, "Чи ти б продовжував любити Red Hot Chili Peppers, навіть якби вони стали настільки популярні, що зіграли на Форумі?". Я сказав, "Ні. Це б усе зіпсувало. Найкраща ознака гурту в тому, що слухачі мають відчувати себе частиною цього гурту". "В них на виступах було дійсно цікаве відчуття, ніби в аудиторії, що стрибала туди-сюди, не було ніякого смутку. Я навіть не дивився на виступ. Я настільки захоплювався, що весь час просто крутився на місці та брав участь в слемах. Я відчував себе, ніби я частина гурту, як і решта чутливих слухачів в аудторії...  »

Фрусчанте потоваришував з Д. Г. Пелігро, колишнім ударником Dean Kennedys, на почтку 1988. Вони часто імпровізували і Пелігро запрошував звого друга Флі(«Flea», басист Red Hot Chili Peppers). Фрусчанте та Флі відразу знайшли спільну творчу хімію. Пізніше Флі визнає, що це були дні, коли він вперше зіграв басовий риф до пісні «Nobody Weird Like Me». Приблизно в цей самий період Фрусчанте брав участь на прослухування до гурту Френка Заппи, проте поміняв рішення в останній момент, коли дізнався, що Заппа строго забороняє в себе незаконне використання наркотиків. Фрусчанте говорить, «Я зрозумів, що хочу бути рок зіркою, вживати наркотики і мати дівчат, але я б не зміг цим займатись, якби я приєднався до гурту Френка Заппи.»

Хіллел Словак помирає від передозування героїном в 1988, а барабанщик Red Hot Chili Peppers, Джек Айронс покидає гурт, неспроможний прийняти смерть Словака. Залишись удвох, Флі та вокаліст Ентоні Кідіс, бажаючи грати далі, формують новий склад. За барабани сідає Пелігро, а екс-гітарист P-Funk, ДіВейн «Blackbyrd» МакНайт, заміняє Словака. Проте McKnight був не взмозі об'єднатись з рештою гурту в музичному плані. Флі пропонує провести прослухування з Фрусчанте, чиє бездоганне знання репертуару Chili Peppers було лише на перевагу. Флі та Кідіс прослухали його та згодились, що Фрусчанте є хорошою заміною МакНайту, котрий відразу ж був звільнений. Коли Флі зателефонував Фрусчанте з цією новиною, той просто вибухнув від радості: він побіг по дому з криками задоволення і стрибнув на стіну, залишивши там сліди від взуття. Він якраз збирався підписувати контракт з Thelonious Monster, з котрим виступав уже кілька тижнів, проте змога стати членом Chili Peppers заставила його поміняти свої плани.

Проте Фрусчанте не був знайомий з жанром «фанк» гурту Red Hot Chili Peppers: «До того, як яприєднався до групи, я не був освідомлений в фанк-музиці. Проте я вивчив все що тільки можна, щоб знати, як надати хорошого звучання з Флі, вивчаючи гру Словака, від чого я і відштовхувався.» Через кілька тижнів після формування нового складу, Пелігро, чия техніка сильно страждала в зв'язку з сильною наркотичною залежністю, був звільнений. Його місце займає Чад Сміт, з яким у новому складі вони записують свій перший альбом Mother's Milk (1989). Фрусчанте зосередився на наслідувані стилю Словака замість того, щоб впровадити власне звучання до музики гурту. Продюсер Майкл Війнхорн непогоджувався і хотів, щоб Фрусчанте грав з нехарактерним хеві-металічним тоном, відсутнім у попередніх трьох платівках гурту. Фрусчанте та Вейнхорн часто сперечались на тему звучання гітари та нашарування, але Бейнхорн наполягав на своєму, так як Фрусчанте відчував тиск з боку більшої освідченості продюсера щодо запису. Кідіс згадує, що «[Бейнхорн] хотів, аби гітара Джона мала сильний, скрипучий, важкий, майже металічний звук, попри те, що раніше у нас було цікаве есід-рокове звучання, як і значною мірою легкі, сексуальні, фанкові гітарні тони.»


Для запису другого альбому Blod Sugar Sex Magik, Chili Peppers почали співпрацю з продюсером Ріком Рубіном. Рубін відчував, що для запису новго альбому потрібно було міняти облаштування, тож він запропонував старий особняк в Беверлі Хіллз, на що гурт і погодився. Фрусчанте, Кідіс та Флі ізолювали себе там на час запису. Фрусчанте та Флі іноді виходили навулицю, проводячи більшу частину часу за курінням марихуани. Приблизной в цей час Фрусчанте почав побічний проект з Флі там ударником Jane's Addiction, Стівеном Перкінсом, що називався The Three Amoebas (Три Амеби). Разом вони записали близько пятнадцяти годин матеріалу, котрий так ніколи і не випустили.

Blood Sugar Sex Magik став шалено популярним з дня випску 24 вересня, 1991. Він зайняв третє місце в чартах Біллборд, і продався по всьому світові кількістю в 13 млн копій. Несподіваний успіх відразу ж перетворив Red Hot Chili Peppers в рок-зірок. Фрусчанте був збентежений цією хвилею популярності, йому важко було пристосуватись. Незадовго після виходу альбому в нього почало розвиватись негативне ставлення до популярності гурту. Кідіс згадує у своїй автобіографії, як вони часто з Джоном сперечались після виступу: «Джон казав, 'Ми занадто популярні. Я не потребую мати такого успіху. Для мене достатньо було б виступати в маленьких клубах, як ви це робили ще два роки тому.» Пізніше Фрусчанте говорив, що це було «надто високо, надто далеко і надто рано. Ніби все сідбулось в один момент і я просто не зміг з цим справитись.» Він також почав відчувати, ніби доля відводила його все далі від гурту. Коли Chili Peppers розпочали світове турне, він почав чути голоси в себе в голові, що казали йому «ти не зможеш пройти через цей тур, ти повинен піти зараз.» Фрусчанте визнає, що певний час він відчував задоволення від гедонізму, проте, «в свої двадцять, я почав робити це правильно і дивитись на це, як на артистичну експрессію, замість простого розважання з дівчатами. Щоб це збалансувати, я повинен бути надзвичайно скромним, дуже анти-рок-зірковою натурою». Він відмовився вийти на сцену під час виступу в Токійському клубі Quattro 7 травня 1992, відверто сказавши, що він покидає гурт. Його вговорювали виступити, проте наступного ранку він відправився в Каліфорнію. По його словах, «для мене просто неможливо було це продовжувати. Я дійшов до тієї точки, коли попри те, що вони хотіли, щоб я був в гурті, я відчував ніби мене звідти витиснули. Не через конкретних членів гурту чи керування взагалі, просто через напрямок, в якому це все рухалось.»

1992–1997: Наркотична залежність[ред.ред. код]

За чотири роки перебування у гурті у Фрусчанте виробилась дуже сильна залежність до нарктотиків. Окрім куріння марихуани він також використовував героїн і був на грані тотальної залежності від нього. Після повернення до Каліфорнії літом 1992, Фрусчанте впав у сильну депресію, відчуваючи, ніби його життя завершилось і він уже не може писати музику чи грати на гітарі. Протягом довгого часу він займався живописом, продюсував 4 записи, які придумав ще в період запису Blood Sugar Sex Magik, писав короткі історії та сценарії на різні теми. Щоб якось подолати депресію, Фрусчанте постійно збільшував дози героїну, що уже почало переростати у загрозу для його життя. Використання наркотиків для позбавлення депресії було для нього самостійним рішенням: «Мені було дуже сумно, але коли я вживав наркотики, я відчував себе щасливим, а отже я повинени був сидіти на них весь час. Я ніколи не відчував себе винним — я гордився тим, що був залежним.» Хоча він відкрито визнавав себе «наркоманом», його мислення було сильно спотворене через постійне перебування під дією наркотиків, він вірив що це єдиний спосіб «бути впевненим в тому, що ти залишаєшся в контакті з красою, замість того, щоб дозволити потворності світу сзаразити твою душу.»

Фрусчанте випустив свій перший сольний альбом, Niandra Lades and Usually Just a T-Shirt, 8 березня, 1994. Незважаючи на загальну думку, що більшість треків були записані під перебуванням героїнової залежності в нього вдома в Беверлі Хіллз, Фрусчанте каже, що «Цей альбом не був записаний коли я був залежним від героїну. Він був випущений коли я був залежним від героїну.»

Перша частина альбому Niandra Lades and Usually Just a T-Shirt була записана після завершення роботи над Blood Sugar Sex Magik; друга половина — в кінці 1991 і на початку 1992, під час турне. «Running Away Into You» — єдина пісня, записана уже після його виходу з Chili Peppers. Альбом являє собою важку експерементальну авнт-ґардну композицію, метою якої стало вираження духовного та емоційного: "Я записав платівку, тому що я перебував у дійсно великому місці в себе в голові — воно було гігантським, духовним місцем, котре казало мені, що робити. Доки я підкоряюсь цим силам, усе завжди буде мати значення. Я можу грати на гітарі і сказати собі "зіграй щось лажове, « і коли я знаходжусь в цьому місці, воно буде звучати чудово. І це не має ніякого відношення до мене, хіба що в тому, що неможливо пояснити.» Niandra Lades and Usually Just a T-Shirt був випуений під лейблом American Recordings Ріка Рубінса. Warner Bros., лейбл гурту Chili Peppers, отримав права на альбом через позицію в контракті, зв'язаній з переривом контракту учасником, проте через склад альбому, лейбл радо віддав права власності Рубінсу, котрий і випустив платівку.

Стаття в газеті New Times LA описувала Фрусчанте, як «скелета покритого шкірою», котрий в зв'язку зі своєю залежністю ледь не помер від зараження крові. Його руки покрились шрамами від надмірного вживання героїну та кокаїну. Наступні три роки він провів в себе в особняку в Беверлі Хіллз, стіни якого були сильно пошкоджені і розмальовані графіті. В цей період, його друзі Джоні Депп та Гіббі Хейнс зняли в нього вдома коротий, так і не випущений, документальний кліп, названий «Речі» (англ. Stuff ), що зображує хаос, в якому жив Фрусчанте. Пізніше дім Фрусчанте, всі його вінтажні гітари і касети з записами, були знищені в пожежі, залишивши ледь живого Джона з серйозними опіками.

Фрусчанте випускає другий сольний альбом, Smile from the Streets You Hold, в 1997. Перший трек альбому, «Enter a Uh», мав дуже шумне звучання та голосне істеричне скрипіння. Фрусчанте також кашляє посеред запису, що показує його поганий стан здоровя. По його власних словах, альбом був випущений, щоб заробити гроші на наркотики. Він відкликав його з продажу в 1999, проте зазначив, що вірить в високу якість матеріалу на записі і планує одного дня його перевипустити.

1997–2002: Реабілітація і повернення в Red Hot Chili Peppers[ред.ред. код]

В кінці 1997, після пяти років героїнової залежності, Фрусчанте завязує. Проте місяцями пізніше він все ще не може позбавитись залежності до кокаїну та алкоголю. В січні 1998, Фрусчанте записується в Las Encinas, реабілітаційна клініка а Паседані, щоб розпочати повне одужання. Прибувши, йому був поставлений діагноз з потенційно летальною оральною інфекцією, від котрої можна було позбавитись лише видаливши всі зуби і замінивши їх зубними протезами. Також йому була зроблена пересадка шкіри, щоб виправити абсцесси на його пошрамлених руках. Приблизно через місяць, Фрусцанте був випасиний з клініки і знову повернувся в суспільство.

Повністю здоровий, Фрусчанте почав жити більш духовним, естетичним життям. Він поміняв свою дієту, вживаючи більше рослинної їжі. Через заняття віпасаною та йогою він відкрив для себе ефект самодисціпліни тіла. Щоб зберегти його духовну цілісність і зменшити вплив на музику, Фрусчанте вирішив утримуватись від сексуальної активності, заявляючи: «Я почуваю себе добре і без цього.» Всі ці зміни в його житті привели до повної зміни ставлення до наркотиків:

« Я не потребую вживати наркотики. Я почуваю себе набаго вище весь час, тому що усвідомлюю суть того, що я присвятив себе тому, що дійсно люблю. Я навіть не думаю про них, це просто безглуздо. Між моєю відданістю бути найкращим музикантом і споживанням здорової їжі та заняттями йогою, я почуваю себе набагато краще, ніж коли я вживав наркотики кілька років тому.

Я відчуваю себе найщасливішою людиною у світі. Ці речі зовсім мене не хвилюють, Я настільки горджусь цим - ви навіть не уявляєте собі. Це настільки прекрасна річ, готовим приймати життя, прийняти себе, не ховаючись за наркотиками, без відчуття гніву до тих, хто тебе любить. Є люди. які бояться втратити щось, але ви не втрачаєте нічого, доки не втратите самого себе.

 »

Незважаючи на досвід наркотичної залежності, Фрусчанте не вважає цей період «темним» у своєму житті. Він описує цю частину як період відродження, під час якого він знайшов себе і очистив свій розум. Хоча через проблеми зі спиною він перестав практикувати йогу, він старається кожен день медитувати.

На початку 1998, Red Hot Chili Peppers звільнили гітариста Дейва Наварро і були на грані розпаду. Флі казав Кідісу, «єдиний шлях, яколи я зміг би працювати далі [з Red Hot Chili Peppers], це якби Джон повернувся назад в гурт.» Так як Фрусчанте звільнився від залежності, Кідіс та Флі вирішили, що це підходящий час взяти його назад. Коли Флі відвідав дім Фрусчанте і попросив його повернутись до групи, той почав плакати і сказав, що «ніщо у світі не зробить його щасливішим.» З поверненням Фрусчанте за гітару, Chili Peppers почали запис нового альбому, Californication, що виходить у 1999. Повернення Фрусчанте направило ключовий елемент звучання гурту, а також здорову мораль. З собою він приніс свою високу відданість музиці, що відбилась на стилі гурту під час запису. Фрусчанте часто зазначував, що робота над Californication була його улюбленою.

Під час туру в підтримку альбому Californication, Фрусчанте продовжував писати власні пісні, багато з яких були випущені в третьому сольному альбомі To Record Only Water for Ten Days 2001 року. Стилістика відрізнялось від попередніх робіт, проте звучання досі було дуже хрипучим і неякісним. В роботі над альбомом, Фрусчанте фокусується на синтезаторах, а не на гітарі.

В 2001, Фрусчанте починає працювати над його четвертим альбомом з Red Hot Chili Peppers, що носить назву By the Way; цей період він називає одним із найщасливіших у своєму житті. Він використав шанс, який давав йому новий альбом, щоб записувати нові найкращі пісні. Працюючи над By the Way, він також написав багато матеріалу, який пізніше використав для альбому Shadows Collide with People, як і композиції до фільму The Brown Bunny. Його мета удосконалити свою гру на гітарі для альбому була сильно вплинута бажанням наслідувати таким гітаристам, як Енді Партрідж, Джонні Марр та Джон МакГіч, або, як він казав, «люди, що використовували хороші акорди».

2002–2007: записи 2004 та Stadium Arcadium[ред.ред. код]

Фрусчанте записав велику кількість пісень під час та після туру By the Way. В лютому 2004, він розпочав побічний проект з Джо Лаллі англ. Joe Lally з Fugazi та Джошем Клінгхоффером (англ. Josh Klinghoffer), що назвався Ataxia. Разом за два тижні вони записали близько 90 хвилин матеріалу. Після двох діб в студії вони зіграли два шоу, провели ще два дні в студії перед тим, як розійтись.

Фрусчанте на Мадйському стадіоні в Рідінгу, Англія, липень 2006

24 лютого 2004, Фрусчанте випускає свій четвертий сольний альбом Shadows Collide with People(укр. Тіні зіштовхуються з людьми). В ньому беруть часткову участь деякі з друзів Джона: Клінгоффер, Чад Сміт та Флі. В липні 2004 він оголосив, що збирається випустити ще шість альбомів напротязі шести місяців: The Will to Death, Ataxia's Automatic Writing, DC EP, Inside of Emptiness, A Sphere in the Heart of Silence та Curtains. З випуском альбому Curtains, Фрусчанте випускає свій дебютний кліп на пісню «The Past Recedes». Він прагнув зпродюсувати ці платівки швидко та недорого на аналоговій плівці, обходячись без сучасних стуійних та компютерних записувальних технік.

На початку 2005, Фрусчанте повертається в студію для роботи над пятим альбомом з Chili Peppers, що отримав назву Stadium Arcadium. Його гра на гітарі домінує у всьому альбомі, також вінспіває на бек-вокалі в багатьох піснях. Також на відміну від способу «чим простіше, тим краще» гри на гітарі, він починає використовувати повний двадцятичотирьохканальний мікшер для досягнення максимального ефекту. В аранджеруванні він комбінує широкий спектр звуків та стилів, від фанкового звучання Blood Sugar Sex Magik до мелодійнішого на манер By the Way. Він також міняє свій підхід до гри, обираючи сольні партії виключно з імпровізації. Фрусчанте також розширив використання гітарних ефектів, також використовуючи інші інструменти, як синтезатор чи мелотрон. Довгий час він працював з Рубіном, накладаючи кілька шарів гітарних доріжок, міняючи гармонії та використовуючи всі свої технічні ресурси.

Фрусчанте розпочав співпрацю з Омаром Родрігезом-Лопезом та його гуртом The Mars Volta, займаючись вокалом та електронну інструментацію в їхньому альбомі De-Loused in the Comatorium. Він також записував гітарні соло на їх альбомі Frances the Mute 2005 року. В 2006, він допомагав The Mars Volta завершити роботу над їх третім альбомом Amputechture, записавши гітару на семи з восьми треків. В подяку, Родрігез-Лопез грав в кількох сольних альбомах Фрусчанте, а також засвітився в альбомі Stadium Arcadium.

2007-дотепер: Вихід з Red Hot Chili Peppers та The Empyrean[ред.ред. код]

Після того, як Ataxia випустила свій другий, він же і останній, альбом, AW II, Фрусчанте почав пригальмовувати свою сольну діяльність. Після туру в підтримку Stadium Arcadium (початок травня 2006 до кінця серпня 2007), учасники Red Hot Chili Peppers погодились зробити творчу перерву. На початку 2008, Ентоні Кідіс підтвердив, що гурт зробив це через виснаження від постійної роботи ще з початку запису Californication. Фрусчанте покинув гурт під час цієї перерви, але публічно не підтверджував свій вихід аж до грудня 2009.

Десятий сольний альбом, The Empyrean, був виданий 20 Січня 2009 під лейблом Record Collection. Запис та компонування альбому відбувалось в період між груднем 2006 та березнем 2008. В записі The Empyrean брали участь велика кількість музикантів, таких як Флі, Джош Клінгхоффер та колишній гітарист Smiths, Джонні Марр. Фрусчанте каже, що він «дуже задоволений альбомом і багато його переслухував для отримання психоделічного досвіду, котрий той несе», пропонуючи слухати альбом «як найгучніше і бажано вночі у темних кімнатах»

Дискографія[ред.ред. код]

Докладніше у статті Дискографія Red Hot Chili Peppers
  • Niandra Lades and Usually Just a T-Shirt (1994)
  • Smile from the Streets You Hold (1997)
  • To Record Only Water for Ten Days (2001)
  • From the Sounds Inside (2001)
  • Shadows Collide with People (2004)
  • The Will to Death (2004)
  • Inside of Emptiness (2004)
  • Curtains (2005)
  • The Empyrean (2009)
  • PBX Funicular Intaglio Zone (2012)
  • Enclosure (2014)


Посилання[ред.ред. код]