Джордж Дарвін
| Джордж Говард Дарвін | |
 |
|
| Народився | 9 липня 1845 Даун, (Кент |
|---|---|
| Помер | 7 грудня 1912 (67 років) Кембридж |
| Місце проживання | Кембридж |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Галузь наукових інтересів | астрономія, математика |
| Заклад | Кембриджський університет |
| Alma mater | Триніті-коледж Кембриджського університету |
| Вчене звання | професор |
| Відомий завдяки: | дослідження припливів і форми небесних тіл |
| Нагороди | медаль Коплі |
Джордж Говард Дарвін (англ. Sir George Howard Darwin; 9 липня 1845, Даун - 7 грудня 1912, Кембридж) — англійський астроном і математик, член Лондонського королівського товариства (1879). Син великого натураліста Чарльза Дарвіна.
Життєпис [ред.]
Родився в Дауні (Кент). У 1868 закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету. З 1873 викладав у тому ж університеті (з 1883 — професор астрономії і натурфілософії).
Першим застосував докладний динамічний аналіз до проблем космогонії та геології. Розробив низку питань походження й еволюції Сонячної системи, системи Земля — Місяць, подвійних зірок шляхом розгляду фігур рівноваги обертових мас рідини і вивчення періодичних орбіт в обмеженій задачі трьох тіл. Розглянув також вплив приливного тертя у обертових в'язких сфероїдах на еволюцію подвійних систем. У 1879 запропонував резонансну теорію походження Місяця, згідно з якою Місяць міг утворитися шляхом відділення від Землі в результаті нестійкості, викликаної в Землі резонансними сонячними приливами. Застосував гармонічний аналіз для вивчення та передбачення океанських припливів. Обговорив можливість зміни нахилу земної осі до площини її орбіти в результаті геологічних змін і отримав негативний результат. Досліджував напруги в земній корі, викликані тиском на неї материків і гірських систем.
Автор монографії «Припливи і споріднені з ними явища в Сонячній системі» ((The Tides and Kindred Phenomena in the Solar System, 1898; рос. пер. 1965). Попри те, що деякі концепції, яких дотримувався Дарвін, виявилися помилковими, його роботи відіграли велику роль у розвитку космогонії, поставивши її на строгу математичну і фізичну основу.
Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1907), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1899).
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1892), медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1911).
Посилання [ред.]
Дивись також [ред.]
