Джордж Лінкольн Рокуелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Лінкольн Рокуелл
Джордж Лінкольн Рокуелл

Час на посаді:
Березень 1958 — 25 серпня 1967
Наступник Мет Коел

Народився 9 березня 1918(1918-03-09)
Блумінгтон, Іллінойс
Помер 25 серпня 1967(1967-08-25) (49 років)
Arlington County, Вірджінія
Громадянство США США
Політична партія Американська нацистська партія
Професія політик
Релігія Християнство

Джордж Лінкольн Рокуелл (9 березня 1918 - 25 серпня 1967) - підполковник військово-морських сил США, засновник Американської нацистської партії. Рокуелл був основною фігурою в націонал-соціалістичному русі в післявоєнній Америці. Його погляди і його роботи досі чинять вплив на білих націоналістів і націонал-соціалістів наших днів.

Біографія[ред.ред. код]

Рокуелл народився в Блумінгтоні, штат Іллінойс і був найстаршим з трьох дітей в сім'ї. Його батько мав англійське і шотландське коріння, а мати - німецьке і французьке. Обоє його батьків були акторами, які грали в комедіях і водевілях.

Коли Рокуеллу було 6 років, його батьки розлучилися. Через це його юність проходила між двома сім'ями - матері в Атлантік-Сіті в штаті Нью-Джерсі, і батька в Бутбу Харбор в штаті Мен.

Рокуелл заперечував Голокост. У квітні 1966 в інтерв'ю з журналістом журналу Playboy Алексом Хейлі, Rockwell заявив: "Я не вірю протягом однієї хвилини, що будь-який 6000000 євреїв були знищені Гітлером. Такого ніколи не відбувалося"[1].

Застрелений в Арлінгтоні (Вірджинія) колишнім членом власної партії Джоном Патлером.

Видавнича діяльність[ред.ред. код]

Коли Рокуелл вдруге повернувся до мирного життя, він вирішив заробляти гроші, видаючи журнал для дружин американських військовослужбовців. У вересні 1955 року він став видавати журнал «U. S. Lady». Він намагався зацікавити цим проектом генералів і адміралів, які відповідали за зв'язки з громадскістю в різних військах. За задумом Рокуелла, цей журнал повинен бути також служити просуванню його політичних поглядів і підтримувати опозицію до расової інтеграції та комунізму. Фінансування цього проекту Рокуелл здійснював в основному за рахунок торгівлі акціями. Однак журнал продавався погано, і фінансові проблеми змусили Рокуелла продати свою частку в журналі. Тим не менш він все ще сподівався стати видавцем.

Деякий час Рокуелл працював на Вільяма Баклі-молодшого і просував його журнал «National Review» серед консервативно налаштованих студентів. Але потім він вирішив, що консерватори - це «люди-страуси», які не можуть протистояти ворогам, яких він бачив у євреїв. Рокуелл намагався організувати свою консервативну газету, потім свою партійну організацію в рамках консервативного крила, але зазнав невдачі.

Заснування Американської нацистської партії[ред.ред. код]

Активність Рокуелла стала відомою серед інших правих екстремістів. Одного разу він отримав поштою посилку від одного зі своїх прихильників, в якій був нацистський прапор зі свастикою довжиною 8 футів. Він повісив прапор на стіну в своєму будинку і спорудив біля нього вівтар, де стояв портрет Гітлера, перед яким горіли три свічки.

У березні 1959 року Рокуелл заснував організацію під назвою «Всесвітній союз вільних націонал-соціалістів», яка в грудні того ж року була перейменована в Американську нацистську партію. Штаб-квартира партії розташовувалася в Арлінгтоні, Вірджинія. Формування партії призвело до того, що Рокуелл змушений був піти з військової служби і втратити пенсію.

З метою залучення уваги засобів масової інформації, Rockwell провів мітинг 3 квітня 1960 на Національному алеї (англ. National Mall) у Вашингтоні, де Рокуелл звернувся до натовпу з двогодинною промовою. Другий мітинг він намагався провести в Юніон-сквері у Нью-Йорку. Мер Роберт Вагнер відмовився надати йому дозвіл говорити, але Рокуелл звернувся до Верховного суду Нью-Йорку. Єврейські ветерани війни і ті, хто пережили Голокост зібралися, щоб протиставити йому апеляцію, і в ході судової перерви, коли Рокуелл з'явився в суді його оточив натовп репортерів телебачення. Один з репортерів запитав Рокуелла, як він буде ставитися євреїв, якщо він прийде до влади в Сполучених Штатах. Рокуелл відповів, що буде ставитися до євреїв як і до будь-яких інших американських громадян. Якщо євреї будуть лояльними американцями - все буде добре, якщо вони будуть зрадниками - вони будуть страчені. Коли репортер запитав, який відсоток євреїв Рокуелл сприймає як зрадників, Рокуелл відповів: "Вісімдесят відсотків." Єврейські ветерани війни і ті, хто пережили Голокост збунтувалися і почали бити Рокуелла і репортерів парасольками, а Рокуелла супроводжував з будівлі суду поліцейський конвой. Рокуелл в кінцевому підсумку виграв свій дозвіл, але це було невдовзі після дати запланованого заходу[2].

З метою безпеки Рокуелл відіслав свою другу дружину та дітей до Ісландії - на батьківщину дружини. Спочатку він розраховував, що розлука буде тимчасовою, але потім дистанція між ними поступово зростала. Рокуелл поїхав в Ісландію в надії відновити відносини, але це ні до чого не призвело, і пізніше вони з дружиною розлучилися. Тим часом зіпсувалися також відносини Рокуелла зі своєю рідною сім'єю. Його брат і сестра відмовлялися навіть розмовляти з ним, батько також не пробачив йому те, що він зганьбив його ім'я. Тільки з матір'ю він підтримував стосунки.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Interview with George Lincoln Rockwell by Alex Haley in Playboy (April 1966)
  2. Матеріали судової справи "Matter of Rockwell v. Morris", 10 721 (NY 2d June 9, 1961).

Див. також[ред.ред. код]