Джо Ліберман
Джо Лі́берман, Джозеф Ісадор Лі́берман (англ. Joseph Isadore "Joe" Lieberman) (24 лютого 1942, Стемфорд (Коннектикут, США) — політик, державний діяч (США). сенатор, кандидат у віце-президенти США від Демократичної партії у 2000 році.
Біографія [ред.]
Навчався в Єльському університеті (юридичний факультет).
Активно політикою займається з 1970 року. Член сенату штату Коннектикут (1970—80). Лідер демократичної більшості в 1974—80.
Генеральний прокурор штату Коннектикут (1983, 1986—88). 1988 обраний від Демократичної партії в Сенат США. Переобраний в 1994 і 2000 (на термін до 3 січня 2007). Програв вибори на пост віце-президента США за списком від Демократичної партії (в парі з Е.Гором) у 2000. Голова комітету з державних справ (107 конгрес). Невдалою була спроба Й. Лібермана й перемогти у президентських виборах 2004 року. Джо Ліберман одним з перших засудив історію зі скандалом Б. Клінтон—М. Левінскі.
Джо Ліберман — автор багатьох книг, зокрема, «Посередник влади», 1966, (біографія останнього лідера Демократичної партії Джона М. Байлі), «Скорпіон і Тарантул», 1970, (про спроби контролю над поширенням ядерної зброї), «Спадщина», 1981, (історія коннектикутської політики від 1930 по 1980 роки), «Допомога дітям в Америці», 1986, «На захист громадського життя», 2000.
За повідомленням «Ukrainian Weekly» («Український тижневик», стор. 3) від 15 жовтня 2000 року Джо Ліберман підтвердив, що він — нащадок американських емігрантів, які прибули за океан з Чернівців.
Література [ред.]
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Джо Ліберман |
