Джузепе Арчімбольдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джузепе Арчімбольдо
Giuseppe Arcimboldo
Giuseppe Arcimboldo.jpg
Автопортрет
Дата народження 1527
Місце народження Мілан
Дата смерті 11 липня 1593(1593-07-11)
Місце смерті Мілан
Національність італієць
Жанр портретист
Напрямок Маньєризм

Джузепе Арчімбольдо (Giuseppe Arcimboldo) (1527, Мілан — 1593, Мілан) — італійський ексцентричний художник, відомий портретами, що складаються із зображень овочів, фруктів, квітів тощо, таким чином, що разом утворюють подібність до портретного зображення.

Придворний портретист, декоратор, дизайнер костюмів і фахівець з мистецтва у ГабсбургівМаксиміліана II і Рудольфа II.

Був дуже популярним, багато сучасників робили імітацію його стилю.

Фантастичні композиції та портрети, укладені з квітів, трав, птахів, окремих предметів, які в цілому створюють ілюзію нового образу; значний вплив на сюрреалістів; Пори року, Вогонь.

Життєпис[ред.ред. код]

Його дідусь був архієпископом, його батько — пензлярем. Він розпочав кар'єру в майстернях Міланського собору, створюючи кольорові вітражі та фрески зі сценами житія святих. Мало відомо, де він навчався, та хто був його вчителем. У всякому разі можливо відстежити вплив Леонардо да Вінчі; відомо, що він виконував картони для шпалер у Феррарі. В Празі він був декоратором та постановником святкових вистав.

На службі у австрійських Габсбургів[ред.ред. код]

Був на службі Габсбургів в Австрії та Богемії (1562–1587), спочатку при імперському дворі Фердинанда I у Відні, як портретист-копіювальник, потім, коли в 1564 Максиміліан II став імператором Германської Римської імперії, Арчимбольдо — пензлярем при дворі.

Він сприймався товаришами, як людина з універсальною ерудицією та дуже розвинутим творчим генієм. Більшість його сучасників, також відомих людей, дивились на нього з захопленням за безліч його талантів та винахідливість не тільки в живопису, але й в організації ігор, весіль, коронацій, процесій тощо. Фактично він був артистичним директором імператора Максиміліана II.

При дворі він відповідав за архітектуру та театрально-художнє оформлення подій, що відбувались. В той самий час він — інженер, майстер фонтанів, бере участь в заснуванні музею мистецтв. Арчимбольдо стає головним організатором турнірів, ярмарок та розкішних свят для аристократії, вчених та художників. Все це, щоб прославити імператора, щоб укріпити його політичну владу та розважати люд і висвітити монарха героєм.

Портрет імператора Рудольфа II

Перший варіант серії «Пори року» були піднесені імператору в день Нового року (1569), що стало можливим за підтримкою самого Максиміліана.

Арчимбольдо в Празі[ред.ред. код]

В 1570 Арчимбольдо відіслали в Прагу до Рудольфа II, сина Максиміліана, проектувати складне театралізоване дійство для імператора (сюжет — змішана класична та чеська міфологія). Після смерті імператора Максиміліана II Арчимбольдо зостався служити Рудольфу II, який піднявся на трон Габсбургів у 1575. При новому імператорові, крім всього, він винайшов гідравлічні машини.

Імператор дуже любив та цінив Арчимбольдо. Одинадцять років, які пензляр був при Рудольфі II, можливо були верхом його кар'єри.

В ті роки він пише другий варіант «Пори року» (1573), та присвячує імператору червоний шкіряний фоліант, що містить 150 малюнків олівцем та чорнилами (1585).Серед них і автопортет Арчімбольдо.

В 1587 році, після багатьох прохань Арчимбольдо Рудольф II дозволив йому повернутися в рідний Мілан. Того ж року Арчимбольдо одержав прохання імператора писати далі для нього, хоча він більше не служив при дворі. В 1591 він написав дві з його найвідоміших картин, «Флора» (1591) та «Вертумнус» (15901591), які відіслав у Прагу.

Наступного року, 11 липня 1593, живописець помер.

Творчість[ред.ред. код]

Арчімбольдо Джузепе, Весна, 1573

«Вертумнус» був оцінений суспільством, особливо самим Рудольфом. Це поясний портрет імператору, представлений у вигляді давньоримського бога пір року, рослинності та перетворення. Рудольф складений повністю з звичайних плодів, квітів та овочів. Зачарований цими картинами Рудольф II зі щедрістю нагородив Арчимбольдо.

Є думка, що більшість картин було написано між 1564 и 1576, але невелика кількість з них відома нам. Збереглося мало його робіт: частіше — це портрети по груди, у профіль, менше — у фас. Зображення складені з фруктів, овочів, квітів, ракоподібних, або ж — музичних ті інших інструментів. Обличчя стилізовані, дуже вправна компоновка цих елементів у просторі створює ефект форми та світлотіні. Алегорія сезонів: «Літо» та «Зима», 1563 г. (Музей Образотворчого мистецтва, Відень), «Весна» (Академія Сан-Фернандо, Мадрид); стихій — «Вогонь», 1566 г. та «Вода», в Віденському музеї Образотворчого мистецтва. Малюнок в Луврському музеї — «Кухар»- складений з кухарських приладь.

Арчимбольдо був досить популярним свого часу, чим пояснюється безліч копіювань та підробок його стилю.

У XX ст., тим паче з появою сюрреалізму, цей митець ввійшов до моди. В наш час Арчимбольдо вважається классиком маньєризму.

Галерея[ред.ред. код]

Пори року

Чотири стихії

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]