Джузеппе де Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе де Лука
Giuseppe De Luca
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 25 грудня 1876(1876-12-25)
Місце народження Рим, Італія
Дата смерті 26 серпня 1950(1950-08-26) (73 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Поховання Кампо Верано[1]
Громадянство Італія Італія
США США
Професія оперний співак
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Жанри опера
Колективи Метрополітен-опера
Заклад Джульярдська школа
Лейбли Fonotipia Records
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джузеппе де Лука (італ. Giuseppe De Luca; *25 грудня 1876, Рим, Італія — †26 серпня 1950, Нью-Йорк, США) — італійський й американський оперний співак (баритон)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Національній академії Санта-Чечілія. У 1901—1902 роках виступав у Королівському театрі Парми, оперних театрах Мілана й Неаполя. Від 1903 року — соліст «Ла Скала».

Дебютував у «Метрополітен-опера» 1915 року, виконавши партію Фігаро в «Севільському цирульнику» Россіні. Залишався солістом цього театру до 1935 року, згодом ненадовго вернувся до нього в 1939-1940 роках.

Творчість[ред. | ред. код]

У некролозі від 4 вересня 1950 року журнал «Time» назвав Де Луку «найяскравішою зіркою золотої доби „Метрополітен“»[3].

Де Лука — перший виконавець головних партій у двох операх Джакомо Пуччіні. 1904 року в «Ла Скала» він уперше виступив у ролі Шарплеса в «Мадам Баттерфляй». 1918 року в Метрополітен-опера він також співав головну партію на світовій прем'єрі «Джанні Скіккі».

Окрім того, він уперше виконав партії Мішонне в «Адріана Лекуврер» Франческо Чілеа (1902), Глебі в «Сибіру» Умберто Джордано (1903), Маркіза в «Грізельді» Жуля Массне (1904)[4].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. https://www.findagrave.com/memorial/195207195
  2. The Concise Grove Dictionary of Music. De Luca. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014.
  3. Журнал Time. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 27 січня 2014.
  4. Альманах «Амадеус». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014.

Література[ред. | ред. код]