Джуліан Ассанж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джуліан Пол Ассанж
англ. Julian Paul Assange
Julian Assange (Norway, March 2010).jpg
Джуліан Ассанж у Норвегії у 2010
Народився 3 липня 1971(1971-07-03) (43 роки)
Таунсвіль, Квінсленд, Австралія
Національність Австралієць
Діяльність журналіст, інтернет-активіст, головний редактор Wikileaks
Alma mater Університет Мельбурна
Нагороди

Economist Freedom of Expression Award (2008)
Amnesty International UK Media Award (2009)
Sam Adams Award (2010)
Le Monde Person of the Year (2010)
Sydney Peace Foundation gold medal (2011)
Martha Gellhorn Prize for Journalism (2011)

Джу́ліан Пол Асса́нж (англ. Julian Paul Assange [əsɑ ː nʒ]; народився 3 липня 1971, Таунсвіль, Австралія) — інтернет-журналіст, інтернет-активіст, засновник Wikileaks (2006). Робить нерегулярні публічні виступи, де говорить про свободу преси, цензуру, журналістські розслідування, він також виграв три нагороди журналістики за свою роботу з Wikileaks.

Біографія[ред.ред. код]

Джуліан Ассанж народився в 1971 році в місті Таунсвілі на північному сході Австралії. По материнській лінії він походить від шотландських та ірландських емігрантів, які прибули до Австралії в середині XIX ст.

У 1972 його мати (Кристін) вийшла заміж за директора бродячого театру і дитинство Джуліан провів у безперервних переїздах. У 1979 мати розійшлася з директором театру і стала зустрічатися з музикантом, незабаром у них народився син, але виявилося, що новий обранець матері є членом секти «Сім'я», заснованої Енною Гамільтон-Берн. Члени цієї секти віддають новонароджених немовлят засновниці. Мати, побоюючись за долю сина, втекла. Тому з 11 до 16 років Джуліан знову перебував у постійних переїздах.

Мати Ассанжа відрізнялася нонконформізмом і вважала, що шкільна освіта може лише віднадити дитину від знань і замість цього прищепити непотрібне шанування авторитетів. Тому свого сина вона навчала вдома, лише іноді віддаючи до шкіл в містах, де зупинявся театр. Всього в дитинстві Ассанж змінив 37 шкіл, але активно захоплювався самоосвітою, особливо любив точні науки. Періодично мати віддавала його на заняття до університетських професорів. Поруч із одним з будинків, які знімала мати Ассанжа, розташовувався комп'ютерний магазин. Ассанж часто ходив туди і отримав перші навички програмування. Коли мати побачила його захоплення програмуванням, вона переїхала в дешевше житло та купила Ассанжу комп'ютер Commodore 64.

Джуліан Ассанж рано став захоплюватися програмуванням. У 16 років купив собі модем і став працювати в мережах, що передують Інтернету, під ніком Мендакс (англ. Mendax). Інтернет-псевдонім у нього був зі змістом: за аналогією з оксюмороном Горація (лат. splendide mendax) — благородний (прекрасний) жебрак.

У 1991 Ассанжа разом зі спільниками заарештовують за злом центрального сервера канадської телекомунікаційної компанії Nortel. Після кількох допитів він визнав себе винним за всіма 25 пунктами звинувачення. Йому загрожувало 10 років в'язниці, але Ассанж відбувся штрафом. Свою першу вищу освіту Ассанж пішов отримувати в Університеті Мельбурна на факультеті фізики і математики. Однак кинув навчання, бо йому здавалося, що спонсорами регуляторами освітнього процесу є військові. Він також вивчав філософію і нейронауки.

Кілька років тому написав роботу, яка називалася «Конспірологія як метод управління».

У 1993 році Ассанж брав участь у відкритті одного з перших публічних інтернет-провайдерів в Австралії, започатковувача громадського доступу до мережі.

Починаючи з 1994 року, Ассанж жив у Мельбурні та працював програмістом і розробником вільного програмного забезпечення.

У 1995 Ассанж пише Strobe — перший вільний і відкритий сканер портів.

Через деякий час був затриманий за підозрою у крадіжці 500 тис. доларів з рахунків Сітібанку. Однак, перевірка підозр не підтвердила.

У 1998 Ассанж здійснив кругосвітню подорож, зокрема, побував у Росії, проїхавшись по Транссибірській магістралі.

Чотири кінопроекти (жанри картин — від пригодницького до документального) про Джуліана Ассанжа незабаром стартують у Голлівуді[1].

Голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб хотів би запросити Джуліана Ассандж на чергову сесію форуму, що пройде в січні наступного року в швейцарському Давосі. [2]

Росія пропонує присудити Джуліану Ассанжу Нобелівську премію миру. [3]

WikiLeaks[ред.ред. код]

Ассандж не пізніше 2006 року
Ассандж у Копенгагені, 17 листопада 2009 року
Докладніше: WikiLeaks

У 2006 Ассанж засновує сайт Wikileaks. Вирішив, що базою головного сервера буде Швеція, відома своєю лояльністю до журналістів. У грудні 2006 на ресурсі WikiLeaks з'являється перший матеріал: «Рішення Ісламського суду Сомалі про страту урядових чиновників». Портал підкреслив, що документ може бути несправжнім, але «отримано з серйозного джерела в розвідці США».

Ассанж отримав широку увагу громадськості за публікацію у WikiLeaks секретних матеріалів про участь США у війнах в Афганістані та Іраку. Джуліан Ассанж відправив Al Jazeera, The Guardian, Der Spiegel і The New York Times близько 100 тис. секретних документів про хід війни в Афганістані. Частина документів стосується розстрілу мирних жителів. Після публікації деяких документів вибухнув міжнародний скандал. Ассанж також заявляв, що в його розпорядженні знаходиться ще близько 15 тис. секретних документів Пентагону.

Організація «Репортери без кордонів» у своєму відкритому листі від 12 серпня звинуватила Ассандж в «неймовірній безвідповідальності», але інші — аплодують.[4]

У серпні 2010 Джуліан Ассанж в рамках свого візиту до Швеції підписав угоду з місцевою Партією піратів про розміщення частини серверів Wikileaks на її майданчиках, що забезпечить проекту політичну підтримку на світовій арені.

Арешт і подальші події[ред.ред. код]

1 грудня 2010 Інтерпол видав ордер на його арешт і він був оголошений в міжнародний розшук. Він звинувачується Швецією в зґвалтуванні в місті Енчепінг, двох випадках сексуального домагання (в Енчепінгу та Стокгольмі) і «незаконному примушуванні», в чому Ассанжа звинувачують дві жінки. Усе це нібито було скоєне протягом двох днів у серпні, коли Ассандж перебував у Швеції з робочим візитом.

7 грудня 2010 він був заарештований британською поліцією на території Великобританії.

Адвокат журналіста заявляв, що ці звинувачення політично мотивовані і пов'язані з «полюванням» на Ассанджа, яке влаштоване урядом США.

24 лютого 2011 р. Белмаршський магістратський суд Великої Британії ухвалив екстрадувати Ассанжа до Швеції. Це рішення витримало всі апеляції.

У квітні 2012 року Ассанж дебютував в якості телеведучого на російському англомовному телеканалі . У своїй першій передачі він узяв інтерв'ю у лідера ліванського руху «Хізбалла» Гасана Насралли.

Ассанж під час виступу з балкону посольства

19 червня 2012 р. Ассанж попросив політичного притулку в Еквадорі. Незабаром стало відомо, що він залишається на території посольства цієї країни в Лондоні до рішення влади про надання або ненадання притулку. Оскільки Ассанж порушив умови звільнення під заставу (проводив ніч не в затвердженому місці), влада Англії заявила про готовність заарештувати його, як тільки він полишить стіни посольства. 16 серпня влада Еквадору заявила про свою згоду надати Ассанжу політичний притулок. 19 серпня Ассанж вперше за довгий час виступив на публіці з балкону посольства. Британське МЗС направило до посольства Еквадору офіційний лист з пропозицією продовжити переговори про видачу Ассанжа[5].

Реакція на арешт[ред.ред. код]

Сайти організацій та осіб, які так чи інакше сприяли арешту Ассанджа і рахунків WikiLeaks, зазнали масованих кібератак:

1. Платіжна система PayPal — заблокований сайт і порушена система обробки електронних платежів.

2. Платіжна система Mastercard — аналогічно.

3. Платіжна система Visa — аналогічно.

4. Банк PostFinance — порушення можливості здійснювати онлайн-банкінг.

5. Сайт сенатора Joe Lieberman'a (перший сайт урядового рівня (. Gov)) — що лобіював прийняття закону, згідно з яким Ассанжа можна притягнути до відповідальності за звинуваченням у шпигунстві.

6. Сторінка, та особистий e-mail колишнього губернатора Аляски Сари Пейлін — закликала фізично усунути Ассанжа.

7. Сайт адвоката, що представляє 2 шведок, за звинувачення у згвалтуванні, за яких Ассандж був заарештований.

8. Сайт шведського уряду.

9. Сайт шведської прокуратури, за вимогою якої Ассанж був заарештований.

10. Портал інтернет-магазину Amazon.com — на серверах якого до 8 грудня 2010 працював WikiLeaks, після чого був виселений.

Через Twitter було звернення групи хакерів Anonymous, які назвали себе «ворогами ворогів WikiLeaks», яку об'єднує кілька тисяч членів, за яких організація взяла на себе відповідальність за здійснені й заявила про планування нових кібератак відносно будь-яких осіб та організацій, які так чи інакше причетні до затримання Ассанжа або перешкоджають роботі WikiLeaks. «Ми завжди займали непримиренну позицію щодо тих, хто перешкоджає свободі слова в Інтернеті. Ми відчуваємо, що Wikileaks займається важливішою справою, ніж витік документів».

Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін назвав арешт Ассанжа таким, який суперечить принципам демократії [6] [7] [8] [9]

Титули та нагороди[ред.ред. код]

  • У 2008 році Джуліан Ассанж був удостоєний нагороди організації Міжнародна амністія за публікацію матеріалів про корупцію в керівних колах Кенії.
  • У 2010 році газета The Guardian розмістила Джуліана Ассанжа на 58 позиції в списку 100 найвпливовіших людей в ЗМІ.
  • 12 листопада 2010 був провідним в опитуванні журналу «Time» «Людина року 2010».

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Голлівуді знімуть чотири фільми про засновника WikiLeaks
  2. http://www.newsru.com/world/19dec2010/asangde.html
  3. Россия предлагает присудить Джулиану Ассанжу Нобелевскую премию мира ("The Guardian", Великобритания)
  4. Джуліан Ассандж - хакер, який підпалив Пентагон
  5. Ассанж, Джулиан // Лентапедия
  6. Путін: Арешт Ассанжа суперечить демократії
  7. http://ru.euronews.net/2010/12/10/public-and-politicians-jump-to-wikileak-founder-s-defence/
  8. http://www.rian.ru/politics/20101209/306630854.html
  9. http://www.vz.ru/news/2010/12/9/453669.html

Посилання[ред.ред. код]