Франко Дзефіреллі

Франко Дзефіреллі італ. Gianfranco Corsi Zeffirelli
італ. Franco Zeffirelli
Дзефіреллі у 1978 р.
Ім'я при народженні	Gianfranco Corsi
Псевдо	Franco Zeffirelli
Народився	12 лютого 1923(1923-02-12) Флоренція
Помер	15 червня 2019(2019-06-15) (96 років) Рим, Італія ·хвороба
Поховання	Цвинтар Порте-Сантеd
Країна	Італія
Місце проживання	Рим
Діяльність	актор, модель, театральний і кінорежисер
Галузь	постановкаd і кінорежисураd
Відомий завдяки	кінорежисер
Alma mater	Флорентійський університет
Знання мов	італійська
Членство	Академія витончених мистецтвd
Роки активності	1950 — 1999
Титул	Лицар Британської імперії
Посада	сенатор Італії і сенатор Італії
Партія	Вперед, Італіє і Християнсько-демократична партія
Конфесія	католик
Нагороди	Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
IMDb	ID 0001874
Сайт	francozeffirelli.it
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Фра́нко Дзефіре́ллі (італ. Franco Zeffirelli, ім'я при народженні — Джанфра́нко Ко́рсі, італ. Gianfranco Corsi, 12 лютого 1923(19230212), Флоренція — 15 червня 2019, Рим) — італійський кінорежисер та сценарист, член італійського сенату з 1994 по 2001, представляв консервативну партію Forza Italia. Володар премії BAFTA за найкращий дизайн, номінований на премію «Оскар» за фільм «Ромео і Джульєтта».

Біографія

Позашлюбна дитина багатого торговця текстилем Отторіно Корсі і його партнерки-кравчині. Отримав ім'я Джанфранко Корсі. Народився в місті Флоренція. Батько мав другу родину і не схотів брати хлопця до себе.

У віці шести років Франко став сиротою, бо померла його мати. Його вихованням опікувались суворі пані з британської діаспори. Виховання отримав у коледжі монастиря Св. Марка у Флоренції. Про своє несолодке дитинство пізніше він розповість в автобіографічній стрічці — «Чай з Муссоліні». Але вивчив англійську. Працював як модель і декоратор в театрі.

Значний вплив на юнака мала також тітка Інес Альфані Телліні, що виступала на сцені як сопрано.

В роки 2-ї Світової війни подався до партизан і зустрівся з армією англійців з 1-го Гвардійського полку. Був у них перекладачем.

Повернувся у Флоренцію, де вивчав у міському університеті архітектуру і мистецтво, з 1945 р. займається театром.

Після зустрічі з Лукіно Вісконті перейшов на працю в кіно. Франко Дзефіреллі — це псевдонім митця.

Знання англійської дало можливість працювати в Лондоні і Нью-Йорку, де був режисером-постановником власних вистав.

Його кіноопери дали змогу знімати і працювати з зірками оперних сцен, серед них -Джоан Сазерленд Пласідо Домінго, Катя Річареллі, Хуан Понс, Марія Каллас, Тіто Гоббі.

Не менш важлива і робота з зірками музики, серед яких — Герберт фон Караян, Бернстайн . Серед його знайомих — Коко Шанель і декілька всесвітньо відомих кінорежисерів.

У 2008 р. вийшла з друку книга (Franco Zeffirelli, Autobiografia, Mondadori, coll. Oscar bestsellers, 2008 ISBN 8804575212;)

Дзеффіреллі не приховував своєї гомосексуальності.

Помер після тривалої хвороби 15 червня 2019 року.

Нагороди

У 1977 р. — кавалер ордену «За заслуги перед Італійською республікою».

У 1999 р. отримав премію «Кришталева куля» на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за особисто цінний внесок в розвиток кіно.

В 2004 р. отримав звання лицаря від Королеви Британії (єдиний серед італійців) за популяризацію англійського театрального мистецтва в кіно.

Фільмографія

Режисер

• Кемпінг, 1957 (про життя молоді)
• Марія Каллас в Ковент Гарден, 1964, ТВ фільм
• Документальна кінострічка про руйнівні наслідки повені у Флоренції, 1966 р.
• Приборкання норовливої, 1967 (The Taming Of The Shrew)
• Ромео і Джульєтта, 1968 (Romeo and Juliet)
• Брат Сонце, сестра Місяць, 1972, про Франциска Асізького (Brother Sun, Sister Moon)
• Ісус з Назарета, 1977 (Jesus of Nazareth)
• Чемпіон, 1979 (The Champ)
• Нескінченна любов, 1981 (Endless Love)
• Паяци, 1982 (Pagliacci)
• Травіата, 1983 (La Traviata)
• Отелло, 1986 (Otello)
• Молодий Тосканіні, 1988 (Il giovane Toscanini)
• Гамлет, 1990 (Hamlet)
• Горобець, 1993 (Sparrow)
• Джейн Ейр, 1996 (Jane Eyre)
• Чай з Муссоліні, 1999 (Tea With Mussolini)
• Каллас назавжди, 2002 (Callas Forever)

Сценарист

• Приборкання норовливої, 1967
• Травіата, 1982
• Гамлет, 1990
• Горобець, 1993
• Джейн Ейр, 1996
• Чай з Муссоліні, 1999

Посилання

• Дзефіреллі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.