Дзиндзирук Сергій Олександрович
Сергій Дзінзірук | |
---|---|
Загальна інформація | |
Прізвисько |
Дзиня/Бритва (англ. Dzyna/Razor) |
Громадянство | Україна |
Народився |
1 березня 1976 (48 років) Нижньогірський, Крим, УРСР |
Проживання | Гамбург, Німеччина |
Вагова категорія |
перша середня (до 69,855 кг) |
Стійка | лівша |
Зріст | 182 см |
Розмах рук | 173 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 22 січня 1999 |
Останній бій | 25 січня 2013 |
Боїв | 40 |
Перемог | 37 |
Перемог нокаутом | 23 |
Поразок | 2 |
Нічиїх | 1 |
Не відбулося | 0 |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 220 |
Перемог | 195 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник Україна | |||
Бокс | |||
Чемпіонати Європи | |||
Бронза | 1996 Вайле | перша середня вага | |
Срібло | 1998 Мінськ | перша середня вага | |
Чемпіонат світу з боксу | |||
Срібло | 1997 Будапешт | перша середня вага |
Сергі́й Дзинзиру́к (*1 березня 1976, Нижньогірський, Крим, УРСР) — український професійний боксер першої середньої ваги (до 69,855 кг), співпрацював з німецькою промоутерською компанією «Universum Box-Promotion». Чемпіон Європи за версією EBU (2004—2005), чемпіон світу за версією WBO з 2005 по 2011 рік, призер чемпіонатів світу та Європи серед любителів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 березня 1976 року в Криму. 1983 року переїхав з батьками у Калинівку Броварського району. З першого класу почав заняття боксом, його тренером був Леонід Коварський. З метою вдосконалення спортивної майстерності 1989 року вступив до Броварського училища олімпійського резерву, де тренувався під керівництвом Олександра Поліщука. Упродовж 1995-1998 років навчався в Переяслав-Хмельницькому педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання, здобув диплом тренера-вчителя фізичної культури. За успішні виступи на чемпіонаті світу, примноження слави Броварщини за кордоном у грудні 2005 року Сергію Дзинзируку рішенням Броварської районної ради присвоєно звання «Почесний громадянин Броварського району». Сергій Дзинзирук одружений, має двох дітей. Разом із сім'єю проживає у Броварах.
Любительська кар'єра[ред. | ред. код]
Перший офіційний виступ на ринзі за межами Київщини відбувся 1986 року в Керчі, де він переміг на юнацькій першості України. Загалом від 1986 до 1998 року провів 258 боїв, в яких здобув 250 перемог.
1996 року здобув 3-тє місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті Європи в Вайле, Данія.
- Переміг Нейла Гоуга (Ірландія) — 12-2.
- Переміг Паскуале Боуннано (Італія) — 17-7.
- Переміг Хусейна Байрама (Франція) — 10-0.
- Програв Хасану Ал (Данія) — 1-3.
1996 року представляв Україну в напівсередній ваговій категорії на Олімпійських іграх в Атланті.
- Переміг Паркпума Янгпонака (Таїланд) — 20-10.
- Програв Хасану Ал (Данія) — 4-10.
1997 року здобув 2-ге місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті світу в Будапешті, Угорщина.
- Переміг Андерса Стіва (Норвегія) — 13-5.
- Переміг Энріко Томанна (Німеччина) TKO у 3-му раунді.
- Переміг Велічанна Герейчанова (Словаччина) — 12-4.
- Переміг Мар'яна Сіміона (Румунія) — 12-4.
- Програв Олегу Саїтову (Росія) — 1-2.
1998 року здобув 2-ге місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті Європи в Мінську, Білорусь.
- Переміг Маріуша Сендровського (Польща) — 11-0.
- Переміг Віталія Грушака (Молдова) — 5-0.
- Переміг Вадима Мязга (Білорусь) — 2-1.
- Програв Олегу Саїтову (Росія) — 3-7.
1998 року змагався на Іграх доброї волі в Нью-Йорку, США.
- Програв Ларрі Мослі (США) за очками.
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
На професійному ринзі дебютував 22 січня 1999 в Варшаві, Польща, проти алжирського боксера Рамдане Куане. На початку кар'єри проводив поєдинки переважно у Великій Британії і Польщі.
В грудні 1999 року в своєму шостому поєдинку на професійному ринзі переміг за очками непереможного американського боксера Леона Персона (6-0-1). 2001 року окрім поєдинків в Польщі провів бої в Казахстані і Україні.
2002 року боксер підписав контракт з німецьким клубом «Universum Box-Promotion», де тренувалися найкращі боксери Європи. В травні 2003 року в Німеччині нокаутував в 2-му раунді аргентинця Марсело Алехандро Родрігеса (23-6) і завоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO в першій середній вазі.
17 липня 2004 в 3-му раунді нокаутував француза Мамаду Тіама (41-3) і завоював титул чемпіона Європи за версією EBU. В кінці року захистив титул проти Хусейна Абрама (17-1) нокаутом в 11-му раунді.
Період чемпіона світу по версії WBO[ред. | ред. код]
В грудні 2005 року Сергій переміг Даніеля Сантоса і став новим чемпіоном світу за версією WBO в першій середній вазі. В 8-му раунді Сергій надіслав пуерториканця в нокдаун, але чемпіон зміг піднятись. За підсумками 12 раундів всі судді віддали перемогу українцю з рахунком 115-112.
27 травня 2006 року Дзинзирук переміг за очками аргентинця Себастьяна Андерсу Луяна (25-3-2).
У другому захисті титулу Сергій переміг за очками боксера з Росії Алісултана Нагірбекова (15-1).
19 травня 2007 року нокаутував в 11-му раунді непереможного бразильця Карлоса Наскіменто (16-0).
В квітні 2008 року рішенням більшості суддів переміг чеха Лукаша Конечни.
1 листопада 2008 року в п'ятому захисті титулу вийшов на ринг з молодим колумбійським боксером Хоелем Хуліо (34-1). Дзинзирук переміг за очками з істотною перевагою.
Після бою з Хуліо Дзинзирук півтора року не виходив на ринг. В травні 2010 року відправився в США і вийшов на ринг проти екс-чемпіона світу по кікбоксу австралійця Деніеля Доусона. Сергій Дзинзирук контролював хід поєдинку, і в кінці десятого раунду почав добивати австралійця. Рефері зафіксував перемогу українця технічним нокаутом.
Серхіо Мартінес — Сергій Дзинзирук[ред. | ред. код]
Суперник | Серхіо Мартінес |
---|---|
Місце проведення | Фоксвуд Резорд ,Машантакен,Конектикут,США |
Результат |
Перемога Мартінеса технічним нокаутом у 8-му раунді 12-раундовому бою. |
Статус | Чемпіонський бій за титул The Ring і вакантний брильянтовий пояс WBC в середній ваговій категорії. |
Рефері | Артур Мерканте мл. |
Рахунок суддів | Гленн Фельдман: (69-62); Джуліє Ледерман: (69-62); Стів Вісфелд: (69-62, всі на користь Мартінеса). |
Час | 1:43 |
Трансляція | HBO |
Промоутер | DiBella Entertainment |
Не маючи поразок, Дзинзирук вийшов на бій за вакантний пояс WBC і The Ring в середній вазі проти дуже відомого і досвідченого аргентинця Серхіо Мартінеса. Відбувся поєдинок в березні 2011 року. Позиційний бій почався з протистояння джебів. Сергій був акуратнішим, але Мартінес діяв більш різноманітно і активніше з іншими ударами. "Зажатість" Дзинзирука і його дії в атаці привели до того, що майже всі ранні раунди записав собі в актив аргентинець. В 4-му раунді Сергію відрахували флеш-нокдаун, в кінці 5-го – вже серйозний нокдаун. Дзинзирук відновився в 6-му раунді і вирвав його за рахунок класної роботи на контратаках, а в 7-му трохи "посік" Мартінеса над лівим оком. Протягом одної хвилини в 8-му раунді Серхіо тричі відправляв Дзинзирука на настил рингу ударами зліва. Після третього нокдауна рефері зупинив бій, не починаючи відліку.
Оскільки поєдинок проходив в іншій ваговій категорії, пояс WBO в першій середній вазі залишився за Сергієм. В жовтні 2011 року Дзинзирук бул позбавлений титулу за довге не проводження його захистів. Основною причиною цього були проблеми промоутерської компанії Universum, під егідою якої виступав Дзинзирук.
Повернення[ред. | ред. код]
Після півторарічної паузи Дзинзирук уклав контракт на бій з непереможним пуерториканцем Джонатаном Гонсалесом (15-0). Бій відбувся 1 вересня 2012 року і завершився внічию. 25 січня 2013 року Дзинзирук вийшов на ринг з володарем інтерконтинетального титулу NABO Браяном Верой (21-6). В першому раунді Вера відправив Дзинзирука в легкий флеш-нокдаун. Надалі Дзинзирук пропускав більшість потужних атак Вери. В девятому раунді Сергій перехопив ініціативу, але в десятому раунді Браян нокаутував Сергія Дзинзирука.
Джерела[ред. | ред. код]
- Картка С.Дзинзирука на сайті «Новини боксу» [Архівовано 27 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Дзиндзирук Сергій Олександрович(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
Це незавершена стаття про спортсмена. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 березня
- Народились 1976
- Українські боксери
- Шульги
- Уродженці Нижньогірського району
- Боксери першої середньої ваги
- Чемпіони Європи з боксу
- Чемпіони WBO
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1996
- Срібні призери чемпіонатів світу з боксу
- Срібні призери чемпіонатів Європи з боксу
- Бронзові призери чемпіонатів Європи з боксу
- Випускники Броварського вищого училища фізичної культури
- Випускники Університету Григорія Сковороди в Переяславі