Дзиндра Степан Васильович
| Дзиндра Степан Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
6 січня 1929 с. Демня, Миколаївський район, Львівська область, Україна | |||
| Смерть | 18 листопада 1999 (70 років) | |||
| Навчання | Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Напрямок | скульптор | |||
| Брати, сестри | Дзиндра Євген Васильович і Дзиндра Михайло Васильович | |||
|
| ||||
Степан Васильович Дзиндра (6 січня 1929, Демня (Миколаївський район), Львівська область — 18 листопада 1999) — український скульптор. Брат Євгена і Михайла Дзиндрів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення сільської школи, брат Євген забрав його до Львова і 1949 року допоміг йому вступити у Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. В 1956 році закінчив навчання на факультеті монументальної скульптури у видатного скульптора, професора Івана Севери.
Після закінчення інституту працював на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.
Помер 18 листопада 1999 року. Похований у селі Рясне-Руське біля Львова.
Творчість[ред. | ред. код]
З 1960 року постійно брав активну участь в обласних та республіканських виставках.
В 1990 році Степан Дзиндра у співавторстві із скульпторами Ярославом Троцьком, Петром Дзиндрою та архітектором Олесем Яремою створює величавий пам'ятник Тарасові Шевченку в камені для свого рідного села Демні.
В цьому ж році Степан Дзиндра гостював у свого брата Михайла Дзиндри в Америці, де виконав ряд робіт модерного спрямування (на превеликий жаль, ці роботи там і залишились).
Роботи Степана Дзиндри[ред. | ред. код]
- Погруддя Юрія Великановича.
- рельєф «Катерина».
- Станкова скульптура «Бандурист» (1963, гіпс, 72×64×41).[1]
- Пам'ятник на могилі Корнила Устияновича в селі Довге Дрогобицького району (1970, архітектор Андрій Шуляр).[2]
- Письменник А. Головко (1973, бетон, 76×74).[3]
- Пам'ятник на місці бою німецьких і радянських військ 1941 року в смт Великий Любінь Львівської області. Споруджений 1973 року, співавтор Євген Дзиндра, архітектор Андрій Шуляр.[4]
- Максим Горький (1975, бронза, 24×16).[3]
- Ф. Е. Дзержинський (1976, бетон, 57×78).[3]
- Барельєф «На варті революції» (1977, бетон, 58×80).[5]
- Погруддя Леся Мартовича.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Художники Львова. Проспект виставки. — Львів : Советский художник, 1970. — С. 24.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 326.
- ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 26.
- ↑ Памятники истории… — С. 324.
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 47.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2013) |
|
