Дзісь Георгій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Васильович Дзісь
Георгій Васильович Дзісь
Георгій Васильович Дзісь
Заступник голови Ради Міністрів УРСР
1986 — 1990
 
Народження: 1 листопада 1926(1926-11-01)
Київ, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР СРСР
Смерть: 27 липня 2003(2003-07-27) (76 років)
Київ, Україна Україна
Поховання: Байкове кладовище
Країна: СРСР
Освіта: Київський технологічний інститут легкої промисловості
Ступінь: кандидат економічних наук
Батько: Василь Наумович Дзісь
Мати: Івга Семенівна Шекера
Нагороди:
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів

Георгій Васильович Дзісь (1 листопада 1926, Київ — 27 липня 2003) — український державний діяч, академік Академії економічних наук України, дійсний член Міжнародної академії менеджменту, кандидат економічних наук, заслужений економіст України. Заступник голови Ради Міністрів УРСР в 19861990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (з 1986 року). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 роках. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1926 року в Києві в родині агронома Василя Наумовича Дзіся (19021937) та хіміка Івги Семенівни Шекери (19021967). У 1945 році закінчив Ніжинський технікум електрифікації і механізації сільського господарства, в 1950 році — Київський технологічний інститут легкої промисловості, в 1979 році — Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР. Член КПРС з 1954 року.

Трудову діяльність розпочав у 1945 році старшим механіком Олевської МТС (Житомирська область).

  • в 19511953 роках працював викладачем у Київському технологічному інституті легкої промисловості;
  • в 19531956 роках — головний інженер Борзнянської МТС;
  • в 19561958 роках — директором Олишівської МТС;
  • в 19581959 роках — голова Олишівського райвиконкому, перший секретар Олишівського райкому КПУ;
  • в 19591961 роках — другий секретар Чернігівського міськкому КПУ;
  • в 19611963 роках — перший секретар Чернігівського міськкому КПУ;
  • в 19631972 роках — заступник завідувача відділом легкої та харчової промисловості ЦК КПУ;
  • в 19721978 роках — перший заступник міністра легкої промисловості УРСР;
  • в 19781986 роках — заступник голови Держплану УРСР;
  • 10 лютого 19861990 роках — заступник голови Ради Міністрів УРСР.

Був делегатом XXVI-го і XXVII-го з'їздів КПУ. У червні 1986 року очолював і безпосередньо брав участь як заступник голови урядової комісії в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі свого чорнобильського щоденника написав книгу «В епіцентрі людської біди», опубліковану в 2003 році.

У вересні 1986 року був заступником голови Державної комісії СРСР по ліквідації наслідків катастрофи — загибелі теплохода «Адмірал Нахімов».

У вересні 1994 року заснував Асоціацію товарної нумерації України «ЄАН-України» і став її президентом. Автор більше 80 наукових публікацій.

Могила Георгія Дзіся

Жив у Києві. Помер 27 липня 2003 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 31.10.1986), орденом Дружби народів (1981), трьома орденами «Знак Пошани» (1966, 1971, 1976), багатьма медалями та грамотами Президента України, Президії Верховної Ради України, Української православної церкви київського патріархату, дипломом Міжнародної спілки економістів та іншими нагородами.

Пам'ять[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

26 липня 2004 року в Києві, по вулиці Артема (тепер Січових Стрільців), 26, де в 19902003 роках працював Георгій Васильович, встановлено бронзову меморіальну дошку[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Джерела[ред. | ред. код]