Дивергентна границя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дивергентна границя (межа), (рос. дивергентная граница, англ. divergent boundary, нім. Divergenzgrenze f) — в геології — лінійна функція, яка існує між двома тектонічними плитами, які рухаються віддаляючись один від одного. В дивергентній границі переважають деформації розтягування, потужність кори знижена, тепловий потік найпотужніший, і відбувається активний вулканізм.

Якщо така межа утворюється на континенті, то формується континентальний рифт, який пізніше розвивається у рифтову долину, а в подальшому може перетворитися в океанічний басейн з океанічним рифтом в центрі. Розкол континенту на частини починається з утворення рифту. Кора становиться тонше і розсувається, починається магматизм. Формується протяжна лінійна улоговина глибиною декілька сотень метрів, яка обмежена серією скидів. Після цього можливо два варіанти розвитку подій: або розширення рифта припиняється і він заповнюється осадовими породами, перетворюючись в авлакоген, або континенти продовжують розсуваються і між ними, вже в типово океанічних рифтах, в результаті спредингу, починає формуватися нова океанічна кора.

Магма проривається крізь поверхню і розтікається, поступово заповнюючи собою тріщину між розсуваючимися плитами, утворюючи траппи.

Якщо дивергентна границя розташована під океаном, в результаті розходження плит виникає середино-океанічний хребет — гірське пасмо, утворено за рахунок скупчення речовини в тому місці, де воно виходить на поверхню.

Дивергентні границі також утворюють вулканічні острови.

Приклади[ред.ред. код]

Інші типи границь плит[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]