Дидаскалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дидаскалія (старогрец. Didascalia «наука») — інструкція, яку давав драматург акторам, зокрема, в старогрецькому театрі для інтерпретації драматичного тексту. В широкому розумінні слова і в наш час це — сценічні вказівки.

У старогрецькому театрі драматург здебільшого сам був режисером і актором. Тому зайвими були вказівки щодо гри, а отже, їх немає в рукописах. Дидаскалії містили радше дані про п'єсу, дату, місце її написання та постановки, а також результат драматичних конкурсів тощо. Вони настільки далекі від конкретних вказівок щодо гри, що не було зрозуміло, хто мав вимовляти навіть чітко схарактеризовані репліки. Відтак у Римі у дидаскаліях з'явилась коротка довідка про саму п'єсу та перелік драматіс персоне.

Термін «сценічні вказівки», який в наш час часто вживають, пасує радше до опису мети лінгвістичної функції цього другорядного тексту[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інгарден (Ingerden, 1971)

Джерела[ред.ред. код]

  • Патріс Паві: Словник театру. — Львів, 2006.- 640с.