Дизартрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дизартрі́я — порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це тяжкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм. Дизартрія є симптомом неврологічних захворювань.

Патогенез[ред. | ред. код]

Причинами виникнення дизартрії є різноманітні шкідливі фактори, які можуть впливати внутрішньоутробно під час вагітності (деякі вірусні інфекційні захворювання, патологія плаценти), в момент народження (затяжні або стрімкі пологи, крововилив у мозок немовляти) і в ранньому віці (інфекційні захворювання мозку і мозкових оболон: менінгіт, менінгоенцефаліт тощо).

Лікування[ред. | ред. код]

Повинно являти собою комплексний вплив, де будуть використані медикаменти, лікувальна фізкультура, масаж і логопедичні засоби та заходи.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Медичний онлайн-довідник. Дизартрія — симптоми і причини дизартрії, класифікація і форми дизартрії, особливості перебігу захворювання[1] [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Український логопедичний сайт. Дизартрія [2]