Диктатор (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Диктатор
The Dictator
The Dictator Poster.jpg
Жанр комедія
Режисер Ларрі Чарльз
Сценарист Саша Барон Коен
Алек Берг
Девід Мендел
Джефф Шаффер
У головних
ролях
Саша Барон Коен
Бен Кінґслі
Анна Фаріс
Композитор Ерран Барон Коен
Кінокомпанія Paramount Pictures
Four by Two Films
Spyglass Entertainment
Тривалість  1 годин 23 хвилин[1]
Країна  США США
Рік  2012
IMDb ID 1645170

«Диктатор» (англ. The Dictator) — комедійний фільм американського режисера Ларрі Чарльза та британського комедійного актора, сценариста та продюсера Саші Барон Коена. світова прем'єра відбулася 10 травня 2012 року в Лондоні[2].

У прес-релізі «Paramount Pictures» фільм охарактеризований так: «Героїчна історія північноафриканського диктатора, який ризикує своїм життям, щоб демократія ніколи не прийшла в його так любовно гноблену країну». Фільм іронічно присвячений «світлої пам'яті Кім Чен Іра».

Сюжет[ред.ред. код]

Адмірал-генерал Хаффаз Аладін — диктатор багатою нафтою африканської країни Вадіі. Його влада абсолютна та безмежна: він наказує вбити будь-кого, хто не сподобається або наважиться йому перечити, організовує власні олімпійські ігри і стає їх переможцем, наказує підлеглим цілувати свої пахви та підтирати зад. Але одного разу США занепокоїлися ядерною програмою Аладіна, нібито розвивається в мирних цілях (про що навіть сам Аладін не може говорити без сміху), і ось Аладін, щоб уникнути війни, змушений приїхати на засідання Організація Об'єднаних Націй в Нью-Йорк і дати роз'яснення.

Як тільки Аладін приїжджає в Нью-Йорк, його прагнучий влади помічник (і одночасно дядько) Тамір організовує на нього замах. Аладін за збігом обставин уникає смерті, але виявляється голим на вулицях Нью-Йорка, в той час як його місце в делегації займає двійник, котрого навчає його дядько. Аладін намагається повернутися, але ніхто не вірить, що він дійсно правитель Вадії. Тут він стикається з Зої — активісткою боротьби за цивільні права, що допомагає біженцям, а пізніше з Надалем — фізиком-ядерником з Вадії, якого хотів стратити за невподобану форму корпусу ядерної боєголовки. Надаль, який бажає повернутися в Вадію на колишнє місце вченого, об'єднується з Аладіном. Вони мають намір використовувати Зої, щоб потрапити в готель та зірвати підписання двійником Аладіна нової демократичної конституції, яка б дозволила Таміру прийти до влади. В цей час Аладін закохується в Зої. План вдається, Аладін перед камерами рве конституцію. При цьому він перераховує гідності диктатури, як би докоряючи американців за те, що вони переслідують диктаторів. Причому це перерахування виглядає як жорсткий сарказм, бо всі «переваги диктатури» підозріло схожі на відомі недоліки американського ладу (тортури іноземних ув'язнених, важке становище бідняків, і т. д.). Однак потім, зустрівшись поглядом з Зої, Аладін таки обіцяє демократизувати свою країну. Після чого вона кидається йому на шию, а всі присутні довго аплодують.

Фільм закінчується тим, що Аладін перед радісної натовпом одружується на Зої, виборці під дулом танка голосують за Аладіна і він щасливо продовжує створення ядерної зброї.

У ролях[ред.ред. код]

Український дубляж[ред.ред. код]

Дубльовано студією LeDoyen у 2012 році.
Перекладач і автор синхронного тексту: Федір Сидорук
Режисер дубляжу: Іван Марченко
Ролі дублювали: Саша Барон Коен/Аладін/Ефавад — Дмитро Завадський, Надаль — Юрій Коваленко, Тамір — Валерій Легін, Клейтон — Євген Пашин, Зої — Інна Бєлікова, Катерина Башкіна-Зленко, Віталіна Біблів, Олександр Бондаренко, Михайло Войчук, В’ячеслав Дудко, Деніс Капустін, Ніна Касторф, Максим Кондратюк, Олег Лепенець, Наталія Лук’янець, Іван Марченко, Андрій Мостренко, Наталя Романько-Кисельова, Дмитро Сова, Петро Сова, Сергій Солопай, Вікторія Хмельницька, Роман Чорний, Роман Чупіс та інші.

Прокат[ред.ред. код]

Від прокату фільму «Диктатор» відмовилися в Таджикистані, Туркменії,[3] та Білорусі[4], оскільки фільм не пройшов обов'язкове ліцензування та цензурування.

Фільм був скорочений на 12 хвилин (до 71 хвилини) цензурою в Узбекистані[5] і був знятий з прокату через два тижні після прем'єри в Казахстані[6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]