Дилатаційна кардіоміопатія

Дилатаційна кардіоміопатія
Спеціальність	кардіологія
Препарати	Амрінон
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	BC43.0
МКХ-10	I42.0
МКХ-9	425.4
OMIM	212110
DiseasesDB	3066
MedlinePlus	000168
eMedicine	med/289 emerg/80 ped/2502
MeSH	D002311
SNOMED CT	74368002
Dilated cardiomyopathy у Вікісховищі

Дилатаційна кардіоміопатія (застійна міокардіопатія) (ДКМП) — захворювання міокарду з порушенням скоротливої функції серця та дилатацією (розширенням) лівого або/та правого шлуночка.

Етіологія та патогенез

Можливими причинами є: зловживання алкоголем, зміни в організмі при вагітності та пологах, вплив інфекції, зокрема вірусів, токсичних факторів, а також імунні зсуви в організмі, що характеризуються порушенням функці Т-депресорних клітин, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів та відкладанням у міокарді імуноглобулінів та комплементу С₃.

Клініка

Клінічно застійна кардіоміопатія проявляється в основному стенокардичним болем у грудній клітці, недостатністю кровообігу, порушеннями серцевого ритму та проводимості та нерідко тромбоемболіями різної локалізації. У початкових стадіях переважають ознаки лівошлуночкової (пізніше правошлуночкової) недостатності.

Перебіг дуже різноманітний — від довгих безсимптомних періодів до швидко прогресуючої серцевої недостатності.

Лікування

Трансплантація серця. Симптоматичне лікування. Обмеження фізичного навантаження, безсолева дієта, обмеження рідини, серцеві глікозиди, сечогінні засоби, новокаїнамід за показаннями.

Див. також

• Кардіоміопатія

Література

• Настанова 00094. Дилатаційна кардіоміопатія : 2017-03-14, МОЗУ
• Медведик Л.О., Соломенчук Т.М., Кузик П.В. (2005) ДИЛАТАЦІЙНА КАРДІОМІОПАТІЯ ТОКСИЧНОГО ГЕНЕЗУ: КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ // УМЖ. № 2(46), III - IV, 2005: Оригінальні дослідження

Посилання

• Дилатаційна кардіоміопатія