Дилецький Микола Павлович
| Микола Павлович Дилецький | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1630 |
| Місце народження | Київ |
| Дата смерті | 1690 |
| Місце смерті | Москва |
| Громадянство |
 Річ Посполита,.svg){kind=small} Московське царство |
| Професія | композитор, музичний теоретик |
| Освіта | Віленська єзуїтська академія |
| Жанр | духовна музика |
| Автограф |
 |
 Файли у Вікісховищі | |
Мико́ла Па́влович Диле́цький (бл. 1630, Київ — бл. 1690, Москва) — український музичний теоретик, композитор. Автор праці «Мусикийская граматика»[1] (1675), що викладає основи партесного співу.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Народився у Києві близько 1630 року (біографічні дати Дилецького можна встановити тільки приблизно). Здобув освіту у Віленській єзуїтській академії, його музичними вчителями, ймовірно були українські музиканти Микола Замаревич та Мартин Мельчевський. Як регент і вчитель церковного співу Дилецький працював у Вільні, Смоленську і, з 1670-х років — у Москві. Ймовірно, був регентом московського хору Григорія Строганова, адже московську редакцію своєї «Граматики» він присвятив «Во благородных благородному, во именитых именитому господину своему Гр. Дм. Строганову».
Творчість[ред. | ред. код]
Як композитор Дилецький мало відомий. Проте його твори, видані у 1981 році видавництвом «Музична Україна» свідчать про те, що Микола Дилецький був одним з найвидатніших творців партесної музики. С. В. Смоленський вважає Дилецького творцем цілої школи мистецтва співу західного напряму. І дійсно, як теоретик й педагог Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд визначних композиторів кінця XVII і початку XVIII століття.
«Грамматика пѢнія мусикийского»[ред. | ред. код]
Найвизначнішим музикознавчим твором Миколи Дилецького вважається «Грамматика пѢнія мусикийского» (повна назва: «Грамматіка мусикійского пѢнія или извѢстная правила пѢния в слозѢ мусікійскомъ, в них же обрѢтаются шесть частей или раздѢлений»), вперше видана у Вільні (це видання досі не знайдено), 1677 року переписана у Смоленську і 1679 року — у Москві. Українські вчені вважають, що початково робота написана книжною українською мовою, проте пізніше задля поширення цієї роботи автор зробив ряд перекладів на російську мову (факсимільне видання одного з рукописів було видано 1979 року у Москві В. Протопоповим).
У 1723 році «Граматику» було переписано також у Санкт-Петербурзі (дату і місце зазначено на титульній сторінці), проте походження цього рукопису, що зберігається зараз у Львові, остаточно не з'ясоване. Факсимільне видання цього т. зв. «львівського» рукопису із транскрипцією і словником було видано 1970 року у Києві (вид.-во «Музична Україна») під назвою «Граматика музикальна» (упорядник Олександра Цалай-Якименко).
Перше друковане видання «Грамматики» було здійснено лише у 1910 році.
«Грамматика» Дилецького стала першим з музично-теоретичних трактатів, які докладно пояснили технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції. В цій праці Дилецький виступив на захист «вільних» прийомів композиції, розглядаючи музику, як мистецтво творчо живе, емоційно визначне. «Граматика» по суті була також і першою працею, що узагальнила музично-теоретичні знання, доти засвоювані переважно через усну традицію. Встановлена ним термінологія надовго утвердилася в теоретичній, педагогічній практиці шкіл і композиторів і мала величезне практичне значення та сприяла плідній діяльності багатьох співаків і регентів другої половини XVII й початку XVIII століття.
«Грамматика пѢнія мусикийского» вважається першим із збережених наукових творів, у яких описано Квінтове коло.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дилецький Микола Павлович musical-world.com.ua
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Я. І. Дзира. Дилецький Микола Павлович [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 383. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.159
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дилецький Микола Павлович |
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
- Цалай-Якименко О. Граматика музикальна / Микола Дилецький // Київ : Музична Україна, 1970 р.
- Цалай-Якименко О. Музично-теоретична думка на Україні в XVII ст. та праці М.Дилецького. // Українське музикознавство, 1971 р.
- Цалай-Якименко О. Повість о пінії мусикійськом — видатна пам'ятка вітчизняної музично естетичної думки // Українське музикознавство, 1976 р. вип.11
Посилання[ред. | ред. код]
- Дилецький Микола Павлович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 611-612.
- Дилецький Микола Павлович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Твори Миколи Дилецького [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Наша парафія»
- Біографія (рос.)
- Вл. Протопопов. «Мусикийская грамматика» Николая Дилецкого [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
|
