Динамо (Тбілісі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Динамо Тбілісі
Логотип
Повна назва Футбольний клуб
Динамо Тбілісі
Рік заснування 1925
Місто Тбілісі, Грузія
Стадіон Стадіон Бориса Пайчадзе
Вміщує 55 000
Президент Грузія Роман Піпія
Головний тренер Нідерланди Люк Нійхольт
Ліга Ліга Умаглесі
(Чемпіонат Грузії)
2013/2014 1
Домашня
Виїзна
Запасна

Дина́мо Тбілі́сі (груз. დინამო თბილისი) — професіональний грузинський та радянський футбольний клуб з міста Тбілісі.

Заснований у 1925 році клуб став одним з найсильніших серед радянської спільноти «Динамо». Динамівці Тбілісі двічі вигравали чемпіонат СРСР (1964 та 1978 рр.), проте бронзовими призерами ставали аж 13 разів, що набагато більше, аніж у будь-якого іншого клубу. Двократний володар Кубка СРСР з футболу (1976 та 1979 рр.). Найбільшим успіхом в історії клубу стала перемога у Кубку володарів Кубків у 1981 році, який проходив у Дюссельдорфі. Динамівці переграли німецький клуб «Карл Цейс» з міста Йєна з рахунком 2:1.

У 1990 році грузинські клуби вийшли зі складу чемпіонату СРСР і почали проводити власні змагання. Назву команди змінили на «Іберія», але згодом перейменували назад. «Динамо» виграло всі національні першості 1990-х. На початку 2000-х «Динамо» лише 3 рази стало чемпіоном: 2003, 2005 та 2008 роки, що у сумі дає 13 перемог у національній першості. Також динамівці є дев'ятиразовими володарями Кубка Грузії з футболу. У 2004 році команда стала володарем Кубка Співдружності.

Історія[ред.ред. код]

20-ті роки[ред.ред. код]

Історія однієї з найбільш титулованої команди східної Европи тбіліського «Динамо» починається з осені 1925 року, після того як керівництво спортивної організації Динамо, заснувало футбольний клуб. Перший поєдинок «Динамо» (Тбілісі) провело в Баку з місцевими одноклубниками 6 січня 1926. Більш досвідчені бакинці виграли зустріч 1-0. Склад тбілісців на тому матчі виглядав так: Д. Цомаіа, А. Почхуа, М. Бланкман, І. Фіодоров, Н. Анікін, А.Гонелі, А. Півоваров, О. Голдобін, А. Галперін, С. Масленніков, В. Цомаіа. Через 3 дні динамівці прийняли іншу команду з Баку — «Прогрес» і здобули перемогу з великим рахунком 3-0.

Незважаючи на те що в середині 20-х Динамо грає безперечно добре (Динамівці вдома з рахунком 9-5 обігрують флагмана російського футболу — московське «Динамо», а також обігрують ленінградське «Динамо» з рахунком 3-2), керуючі органи радянського футболу в першому чемпіонаті СРСР не допустили тбілісців у вищу лігу.

Помилку керівних органів Радянського футболу виправило саме ж Динамо, обігравши з шести суперників п'ятьох оформило путівку у Вищу лігу. Тбілісці обіграли Динамо з Дніпропетровська з рахунком 5-0, обіграли Московські команди «Торпедо» і «Металург» 2-1 і 2-0 відповідно, також виграли у Ленінградського Сталінця 3-1 і у Ленінградського Спартака з рахунком 6-1. У цих іграх за Динамо виступали наступні гравці: Олександр Дорохов, Шота Шавгулидзе, Едуард Ніколаішвілі, Грігол Гагуа, Володимир Бердзенішвілі, Ніколаї Анікін, Ілля Панін, Міхеїл Бердзенішвілі, Борис Пайчадзе, Міхеїл Асламазов, Ніколаї Сомов і Олександрі Абашидзе.

30-ті роки[ред.ред. код]

За час виступів у чемпіонаті СРСР, «Динамо» (Тбілісі) в загальному рахунку провела 1424 матчі. З цих зустрічей першу гру «Динамо» зіграла з одноклубниками з Києва. Зустріч грузинських та українських футболістів завершилася в нічию 2-2. У команді відзначилися Микола Сомов і Борис Пайчадзе. Цей матч тбілісці провели наступним складом: Олександр Дорохов, Шота Шавгулідзе (Едуард Ніколаішвілі), Бука Бердзенішвілі, Ніколоз Анікін, Володимир Джорбенадзе, Грігол Гагуа, Ілля Панін, Міхеїл Бердзенішвілі, Борис Пайчадзе, Міхеїл Асламазов, Микола Сомов.

Першу перемогу «Динамо» здобула 25 вересня в Тбілісі, проти московського «Спартака». Переможний м'яч забив Міхеїл Бердзенішвілі. У дебютному сезоні Динамо завоювало третє призове місце, а також провело матч який по цей день згадують історики футболу, у чвертьфіналі Кубка СРСР динамівці у Москві обіграли місцевий «Спартак» з рахунком 6-3. «Динамо» виходить у фінал Кубка СРСР 1936 року і у вирішальній грі програє 0-2 «Локомотиву».

У другій половині 30-их років «Динамо» є однією з найсильніших команд СРСР. Команда двічі стає віце чемпіоном країни, один раз завойовує бронзові медалі та двічі виходить у фінал Кубка. У 1937 році Динамо вперше в історії зіграла міжнародний матч, країна гостювала збірну Басків. «Динамо» зіграла з іспанцями в Тбілісі 24-го липня і попри те, що бажання виграти було величезним, на той час більш сучасно грали Баски і виграли з рахунком 2-0. Початок Другої світової війни звичайно вніс свої корективи в першості. У 1944 році Динамо взяло участь у першому іноземному турнірі, тбілісці гостювали в Ірані. Динамо в жовтні 1944 року, в Тегерані провела два матчі: 20 жовтня виграли 5-1 у збірної Ірану, а через тиждень виграли у збірної Тегерана з рахунком 4-0.

40-50-ті роки[ред.ред. код]

Чемпіонат СРСР відновився в 1945 році і в складі Динамо з'явилися нові лідери: Гаіоз Джеджелава, Ніаз Дзіапшпа, Андро Зазроєв, Владімер Елошвілі, Автанділ Чкуаселі, Владімер Марганія, Гіоргі Антадзе та інші.

Якраз у ті роки став Динамівцем легендарний футболіст Автанділ Гогоберідзе, який донині є багаторазовим рекордсменом Тбіліського клубу. У Радянському чемпіонаті провів 341 зустріч і забув 127 голів. У 1953 році Тбіліське Динамо наблизилася до титулу як ніколи, але у справу втрутилися «верховні органи» і наказали переграти виграну зустріч. Завдяки тенденційному суддівству, Тбілісці втратили золоті медалі.

З наступного сезону в історії Динамо починається кризовий період і з 1954 року по 1958 рік тбілісці не зуміли вийти вище сьомого місця. У ті роки в команді з'явилися нові гравці, які в 1964 році клубу принесли чемпіонський титул. Шота Іаманідзе, Владімер Баркан, Серго Котрікадзе, Міхеїл Месхі, Борис Січинава, Гурам Петріашвілі, Заур Калоєв, Джемал Зеінклішвілі й інші гравці, приміряли біло-блакитні форми флагмана в кризові роки для Динамо.

60-ті роки[ред.ред. код]

У 1964 році Динамо Тбілісі стає чемпіоном СРСР. Команда на чолі з Гаврилом Качаліним, у першості накопичила однакову кількість очок разом з московським Торпедо і це дало нашій команді право на вирішальну гру.

Рішенням Радянського Футбольного Союзу в 1964 році, 18-го листопада в Ташкенті призначили вирішальну зустріч. У «золотому матчі» ще раз підтвердився високий клас грузинських футболістів — Динамо обіграло Торпедо з рахунком 4-1. На початку Динамівці програвали, але голами Іллі Датунашвілі (два), Міхеїла Месхі і Слави Метревелі, «Динамо» вперше підійнявся на олімп радянського футболу.

У «золотому матчі» за «Динамо» (Тбілісі) виступали наступні гравці: Борис Січинава, Вахтанг Рехвіашвілі, Джемал Зеінклішвілі, Гурам Цховребов, Георгій Січинава, Шота Іаманідзе, Слава Метревелі, Владимер Баркан, Ілля Датунаішвілі і Міхеїл Месхі. Головним тренером команди був Гавриїл Качалін, а начальником команди був Автанділ Гогоберідзе.

У другій половині 60-их і на початку 70-их в складі «Динамо» виблискували за життя легендарні Міхеїл Месхі, видатний Слава Метревелі, капітан збірної СРСР — Муртаз Хурцилава, Реваз Дзодзуашвілі, Кахі Асатіані, Гоча Гавашелі, Гурам Петріашвілі, Піруз Кантеладзе, Гіві Нодія, Леван Нодія…

70-ті роки[ред.ред. код]

З 13 вересня 1972 року, Динамівці пробиваються до євротурніру. У дебютному сезоні Динамо зіграла на Кубку УЄФА. Першу зустріч тбілісці зіграли з голландським клубом Твенте з міста Енсхеде і здобули перемогу з рахунком 3-2.

У 1973 році Динамо виграє свої перший міжнародний трофей — в іспанському місті Уельва, Тбілісці обіграють Атлетико Мадрид, потім виграють у лісабонської «Бенфіки» і завойовують головний приз — Кубок каравели Колумба.

З 76-го року тренером команди призначають Нодара Ахалкаці, людини з ім'ям якого пов'язано найбільша перемога в історії «Динамо». Після приходу Ахалкаці, Динамо двічі завоювала бронзові медалі чемпіонату і в перший раз виграли Кубок СРСР. Фінал відбувся в Москві 3 вересня 1976. Динамо обіграла «Арарат» з Єревана з рахунком 3-0, у грі відзначилися: Давид Кіпіані, Піруз Кантеладзе (пен) і Реваз Челебадзе. Цією перемогою Динамівці вперше завоювали Кришталевий Кубок. У 1977 році Динамо Тбілісі стає віце-чемпіоном.

У 1979 році команда вдруге стає володарем «Кришталевого кубка». У фіналі, який пройшов у Москві 11-го серпня, суперником «Динамо» (Тбілісі) було «Динамо» (Москва). Основний і додатковий час завершився без забитих голів. У серії одинадцятиметрових пенальті Тбілісці здолали суперника з рахунком 5:4. Відзначиться зуміли Чівадзе, Дараселія, Шенгелія, Мачаідзе і Сулаквелідзе. Отарі Габелія зумів парирувати три удари.

Динамо Тбілісі виграло
Кубок володарів кубків УЄФА

80-ті роки[ред.ред. код]

13-го травня 1981 «Динамо» (Тбілісі) виграло Кубок володарів кубків УЄФА. У західній Німеччині в місті Дюссельдорф тбілісці обіграли «Карл Цейс» з німецького міста Єна, з рахунком 2-1.

Голи Владимера Гуцаєва та Віталія Дараселія золотими літерами записалися в історію грузинського футболу, а «Динамо» стало найсхіднішою командою що виграла Єврокубок. У 1982 році «Динамо» знову була близька до єврофіналу, але вибилася з розіграшу в півфіналі. 13-го грудня того ж року трагічно помер автор золотого м'яча - Віталій Дараселія.

З 1983 го року в історії «Динамо» починається другий кризовий період. У чемпіонаті виходить на низькі місця і з розіграшу кубка вибувають на ранній стадії. На Єврокубках виступить лише один раз.

27-го жовтня 1989 року, «Динамо» проводить свій 1424-ий і останній матч чемпіонату СРСР. Напевно дуже символічно, що Динамо свою останню гру зіграла з тією командою, з якою почався довгий і цікавий шлях. Тбілісці з Київським Динамо, як і 7-го вересня 1936 зіграли в нічию 2-2, у Динамівців відзначилися Каха Гогічаішвілі і Тимур Кецбай.

90-ті роки[ред.ред. код]

У 1990 році Федерація Футболу Грузії вийшла зі складу Федерації футболу СРСР. Це означало, що Грузинські клуби більше не братимуть участь у Радянському Чемпіонаті. З цього періоду починається новітня історія Динамо Тбілісі.

Першу зустріч Динамівці провели на власній арені проти — Потійського Колхеті-1913, 30-го березня 1990 року. Несподівано Динамівці поступилися супернику з рахунком 0-1. Єдиний гол у свої ворота забив капітан тбілісців Гела Кеташвілі. Динамо все одно довела, що була сильнішою своїх суперників і стала чемпіоном. Цим титулом команда володіла дев'ять років поспіль.

У 1992 році команда вперше виграє національний кубок, перемігши сухумський Цхумі. У 1993 році Динамо вперше зробила дубль, вигравши чемпіонат і кубок Грузії. Але важливіше було те, що Динамо виступила на Єврокубках, як команда що представляє суверенну Грузію.

18-го серпня 1993 Динамо Тбілісі обіграла Лінфілд з Белфаста з рахунком 2-1. Голи в матчі забили Шота Арвеладзе та Гела Іналішвілі. Відповідна зустріч завершилася внічию 1-1 і Динамо готувалася до гри проти датського Копенгагена але УЄФА зняла чемпіона Грузії з розіграшу, через спробу підкупу арбітра.

У 1996 році Динамо під керівництвом Давида Кіпіані, пройшла три етапи Кубка УЄФА. Після перемоги над люксембурзьким Гревенмахером (4:0, 2:2), норвезьким Мелде (2:1, 0:0) і московським Торпедо (1:0, 1:1), динамівці поступилися португальській Боавішті (1:0, 0: 5). У тому ж 1996 році Динамо виграло перший Суперкубок країни. Для Динамо ставало все важче утримувати лідерські позиції і в двохтисячному році поступилося чемпіонським титулом.

2000-ні роки[ред.ред. код]

Логотип клубу у 2008–2011 роках

На початку двохтисячних Динамо Тбілісі очолив бізнесмен — Бадрі Патаркацишвілі. У 2003 році клуб зумів зробити дубль, вигравши першість і кубок Грузії. На наступний рік Динамо ще раз опанувало Кубком, а в 2005-му стали чемпіонами. У 2004 році Динамо Тбілісі під керівництвом хорватського тренера — Іво Шушака здобула перемогу на міжнародній арені. У Москві на Кубку Співдружності динамівці у фіналі обіграли ризький Сконто з рахунком 3:1. У тому ж році тбілісці успішно пройшли кваліфікаційні раунди Кубка Уєфа, обігравши БФТЕ (1:0, 3:2), празьку Славію (2:0, 1:3), Віслу (2:1, 3:4) і потрапили на груповий етап, де суперниками команди були: Ньюкасл Юнайтед, Спортинг (Лісабон), Сошо і Паніоніос. Команда програла всі чотири зустрічі. Очолював команду — Гіа Гегучадзе.

Останній раз титул чемпіона Грузії Динамо завоювала в 2008 році, під керівництвом знаменитого чеського тренера — Душана Угріна. Кубок Грузії Динамівці востаннє виграли в 2009 році, обігравши Олімпі з Руставі за серіями пенальті. У січні 2011 року власником Динамо Тбілісі став відомий Грузинський бізнесмен — Роман Піпія. Команда успішно пройшла три етапу Ліги Європи, але в плей-офф в додатковий час не зуміли обіграти афінський АЕК (0:1, 1:1). Сезон 2011/12 для Динамо виявився невдалим і команда залишилася без призового місця.


Після приходу пана Піпія з першого дня відбувається загальна модернізація клубу. Відбулася повна реконструкція спортивно-тренувальної бази в Дігомі. Сьогодні тренувальна база Динамо, є однією з найкращих в регіоні. На стадіоні — Динамо Арена, старе покриття замінили новим, високоякісним газоном. Почала функціонувати оновлена ​​Дитяча футбольна академія імені легендарного грузинського футболіста — Віталія Дараселія.

Сезон 2012/13 Динамо Тбілісі завершило тріумфально. Після десятирічної паузи команда виграла національну першість і кубок Грузії.

Досягнення[ред.ред. код]

Європа[ред.ред. код]

Міжнародні змагання[ред.ред. код]

Flag of Georgia.svg Грузія[ред.ред. код]

Flag of the Soviet Union.svg СРСР[ред.ред. код]

Склад команди[ред.ред. код]

Згідно з офіційним сайтом станом на 23 червня 2013 року.

Позиція Гравець
12 Грузія ВР Омар Мігінейшвілі
89 Грузія ВР Ніка Даушвілі
30 Грузія ЗХ Гіоргі Гвелесіані
3 Грузія ЗХ Лаша Тотадзе
4 Грузія ЗХ Ніка Чантурія
5 Грузія ЗХ Георгі Мхедлішвілі
70 Грузія ЗХ Лаша Шергелашвілі
15 Грузія ПЗ Георгій Папава
18 Грузія ЗХ Давіт Саджая
Позиція Гравець
2 Грузія ЗХ Отар Какабадзе
88 Грузія ПЗ Іраклі Дзарія
28 Іспанія НП Чіско
7 Грузія ПЗ Гіоргі Джанелідзе
6 Грузія ПЗ Мате Цінцадзе
14 Грузія ПЗ Лаша Парунашвілі
22 Грузія ЗХ Саба Лобжанідзе
23 США НП Гіоргі Чіргадзе
9 Грузія НП Ніколоз Сабанадзе
11 Грузія НП Буду Зівзівадзе

Емблеми[ред.ред. код]


Спонсори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]