Динаміка (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Дина́міка в музиці — одна зі сторін організації музики, тісно пов'язана з силою звучання, дією різних акустичних компонентів.

Основні позначення динаміки:

  • (іт. forte, читається фо́рте) — голосно, сильно.
  • (іт. piano, читається піа́но) — тихо, слабо

Проміжні градації динаміки:

  • (іт. mezzo-forte, читається ме́цо-форте) — помірно голосно:
  • (іт. mezzo-piano, читається ме́цо-піано) — помірно тихо і т. д.

Максимальна та мінімальна динаміка позначається двома або більшою кількістю знаків, наприклад:

  • (форті́ссімо, іт. fortissimo) — дуже голосно,
  • (піані́ссімо, іт. pianissimo) — дуже тихо.

Для позначення поступової зміни гучності використаються наступні терміни

  • креще́ндо (іт. crescendo), поступове посилення звучання,
  • димінуе́ндо (іт. diminuendo), або декреше́ндо (іт. decrescendo) — поступове ослаблення. У нотах вони позначаються скорочено як cresc. і dim. (або decresc.).

Для цих же цілей використаються особливі знаки, що являють собою пари ліній, з'єднаних з однієї сторони й розбіжних з іншої. Якщо лінії ліворуч праворуч розходяться (<), це означає посилення звуку, якщо сходяться (>) — ослаблення. Наступний фрагмент нотного запису вказує на помірковано голосний початок, потім посилення звуку й потім його ослаблення:

Зображення:Music_hairpins.png

Позначення cresc. и dim. можуть супроводжуватися додатковими вказівками poco (по́ко — трохи), poco a poco (поко а поко — мало-помалу), subito или sub. (су́біто — раптово) тощо

Позначення сфорцандо


Динаміка є важливим виражальним засобом, здатним впливати на сприймання музики, викликати у слухачів різноманітні асоціації. Використання динаміки зумовлюється змістом і характером музики, особливостями її структури та стилю. Логіка співвідношення музичних звучань — одна з основних умов художнього виконання.

[ред.] Джерела

Особисті інструменти