Династія Габсбургів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор Габсбурґів, також Австрійської Імперії до 1867 року
Герб Габсбурґів

Габсбурґи — германська королівська династія, одна із наймогутніших в Європі. Її правління (понад шести століть) охоплює як середньовіччя, так і Новий час. З 1438 по 1806 рік Габсбурги — імператори Священної Римської імперії (з перервою в 1742-1745 роках). Кров Габсбурґів була і в французьких королях, і в Романових, і в іспанських монархах.

Легенда про походження[ред.ред. код]

Згідно з легендою, одного разу славний лицар граф фон Альтенбурґ вирушив на полювання в гори. Захопившись азартом погоні, він не помітив, як залишив свою свиту далеко позаду. На скелях він побачив багато гнізд грифів, які, помітивши непроханого гостя, стали його атакувати. Ні меч, ні спис не рятували лицаря від кігтів і дзьобів птахів, і той, ставши на коліна, став благати Бога про спасіння. В цей час налетіла велика зграя чорних воронів, яка змусила грифів відступити. В подяку за це, врятований граф наказав своїм васалам на місці цієї події побудувати вежу і назвати її Габісбург (гора грифів). На вежі мали гніздитися ворони, а слуги графа — годувати їх. Проте графові нащадки вигнали птахів, зруйнували вежу, а на її місці збудували замок. За це на рід Габсбургів було накладено прокляття — численні біди віщували чорні ворони.

Історія[ред.ред. код]

Мапа володінь дому Габсбургів у 1547 році
Мапа володінь дому Габсбургів у 1648 році
Родинне фото Габсбургів-Лотринген, 1896

XI-XIII століття володіли ландграфством у Верхньому Ельзасі та Середній Швейцарії.

1273 — Рудольфа фон Габсбурґа обрали імператором Священної Римської імперії, цей титул успадкували і його нащадки. Він же набув у своє володіння герцогства Австрію та Штірію.

У XVI столітті Габсбурґи розділилися на дві гілки: іспанську та австрійську. Імператорська корона зберігалася за австрійською гілкою.

Іспанська гілка обірвалася 1700 року, поступившись династії Бурбонів. Австрійська — згасла 1780 року, разом зі смертю імператриці Марії Терезії. Але нащадки її та її чоловіка Франца I (великого герцога Тосканського та колишнього герцога Лотарингії) перейняли ім'я Габсбурґів (точніше — Габсбурґ-Лотаринґів).

Онук Марії Терезії, останній імператор Священної Римської імперії Франц ІІ 1804 року проголосив себе першим імператором новоутвореної Австрійської імперії під іменем Франца I1867 р. — Австро-Угорщина).

Останнім правлячим монархом з династії Габсбурґів був цісар Австро-Угорщини Карл I, який зрікся влади 1918 року. Його син Отто фон Габсбург згодом став депутатом Європарламенту.

Габсбурґи та Україна[ред.ред. код]

З XVI століття під владою Габсбурґів перебувало Закарпаття, а після коронації 17 грудня 1526 у Пресбурзі імператор Фердинанд І став титулярним королем Галичини і Володимирії. З 1772 року Габсбурґи стали фактичними правителями Галичини, з 1774-го — Буковини.

Останнім значущим для української історії представником родини Габсбурґів був архикнязь Вільгельм Габсбурґ (1895-1948), відомий як Василь Вишиваний в середовищі легіону УСС, полковником якого був архикнязь Вільгельм. Певні кола сподівались висунути його на роль українського монарха, і навіть пропонували очолити заколот проти гетьмана Павла Скоропадського, від чого він відмовився. Через незгоду з уступками Симона Петлюри на користь Польщі подав у відставку та виїхав на еміґрацію. Брав активну участь у діяльності українських кіл в Австрії, був головою Українського національного вільнокозацького товариства. Після війни, у 1947 році був викрадений радянськими агентами, вивезений на Україну та закатований у Лук'янівській тюрмі у Києві.

Посилання[ред.ред. код]