Династія Сена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Династія Сена
Імперія Пала Flag
1070 – 1230
Столиця Надія
Лакхнауті
Релігії індуїзм
Буддизм
Форма правління монархія
магараджахіраджа Ґемантасена
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 1070
 - Ліквідовано 1230
Сьогодні є частиною Індія Індія

Династія Сена (або Шена) (бенгал.:সেন সাম্রাজ্য) — держава, що існувала на півострові Індостан на території сучасної Бенгалії та Бангладеш. Постала внаслідок послаблення імперії Пала. у 1070 році. Була повалена внаслідок військових конфліктів з мусульманськими загарбниками у 1230 році.

Історія[ред.ред. код]

Сени належали до відомої касти брахма-кшатріїв, пересилилися з Каранатки. Першим відомим був Самантасена, хто переїхав до Бенгалії. Його син Ґемантасена спочатку став правителем невеличкого князівства, а згодом засновником правлячої династії, яка відсторонила від влади останніх Пала. Він та його син Віджаясена багато зробили для зміцнення династії. Справу продовжили їх спадкоємці. В результаті держава була розширена за рахунок ассама, Орісси, біхара до м.Варанасі.

У 1203 році розпочалася війна з мусульманами на чолі із Мухамедом Бахтіаром з афганського племені хілджі. У 1204 році Лакшманасена зазнав поразки й відступив до західної Бенгалії. В подальшому тривала тривала війна з мусульманами. Цим скорситалися представники династії Дева, який захопили владу. Останній володар зазнав поразки й загинув у 1230 році.

Магараджи[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Hunter, William Wilson (1875), «A statistical account of Bengal, Volume 1», Google Books, Edinburgh: Murry and Gibbs, retrieved 2009-10-03