Diprotodon
| Diprotodon Час існування: Плейстоцен | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Species
| ||||||||||||||
|
†Diprotodon optatum | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Дипротодон, або «дворізець» (Diprotodon)[1] — рід великих ссавців фауни Австралії з підкласу сумчасті, представляє підряд Вомбатоподібні, один з 8-ми родів родини Diprotodontidae.
Систематика[ред. | ред. код]
Від назви роду Diprotodon походить назва ряду Diprotodontia (=Phalangeriformes) та родини Diprotodontidae («дворізцеві»). Типовий вид роду — Diprotodon optatum. Назва роду пов'язана з наявністю (як і у всіх представників ряду) двох спрямованих вперед різців у нижній щелепі.
Було описано 8 видів дипротодона (Diprotodon optatum Owen, 1838; Diprotodon australis Owen, 1844; D. annextans McCoy, 1861; D. minor Huxley, 1862; D. longiceps McCoy 1865; D. loderi Krefft, 1873; D. bennettii Krefft, 1873 (nec D. bennettii Owen, 1877) та D. bennettii Owen, 1877. Подальші дослідження, у тому числі й аналіз можливого статевого диморфізму та вікової мінливості дозволив говорити, що всі ці «види» є варіантами мінливості одного виду — D. optatum[2].
Час існування і поширення[ред. | ред. код]
Перші зареєстровані останки Diprotodon були виявлені в печері поблизу Веллінгтона (англ. Wellington[en]) в Новому Південному Уельсі на початку 1830-х років майором Томасом Мітчеллом, який надав їх для вивчення серу Річарду Оуену[3]. Diprotodon відомий за докладним описом виду Diprotodon optatum, що описаний із плейстоцену Австралії. Це був найбільший із відомих сумчастих останній із вимерлих представників травоїдних ссавців з ряду дипротодонтоподібних. Diprotodon був першим описаним викопним ссавцем з Австралії (Owen 1838) і один з найвідоміших представників австралійської мегафауни. Дипротодон був широко поширеним по всій Австралії ще у часи, коли цьому континенті сформувалися перші корінні народи, які співіснували з ним протягом тисяч років, до вимирання дипротодонтів близько 25 тис. років тому.
Існує низка доказів, що вид зник внаслідок винищення його плейстоценовими «сумчастими левами», Thylacoleo carnifex.
Морфологія[ред. | ред. код]
Загальна довжина тіла (разом із хвостом) дипротодонтів сягала 3,8 м, висота в плечах — 1,7 м. У верхній щелепі ці ссавці мали по три різці (як і більшість інших ссавців). Щічних зубів було по 4 в кожній щелепі (1 премоляр і три моляри), на них на кожному — по два поперечних гребені. Припускається, що для цих сумчастих був характерний статевий диморфізм у розмірах (самці більші).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назва «дворізець» не є усталеною, проте, оскільки за Diprotodontidae «закріплена» назва «дворізцеві», очевидно, рід Diprotodon мав би називатися «дворізець», проте такого опису поки не відомо.
- ↑ Price, G. J. (August 2006). Taxonomy and palaeobiology of the largest-ever marsupial, Diprotodon Owen, 1838 (Diprotodontidae, Marsupialia). Zoological Journal of the Linnean Society. 153: 369—397. doi:10.1111/j.1096-3642.2008.00387.x.
- ↑ «The Great Australian Giant» // «Illustrated Sydney News», Saturday 6 May 1893, p. 12 [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Diprotodon optatum (Докладний опис виду та сайті Австралійського музею) [Архівовано 1 серпня 2011 у Wayback Machine.].
- Вірш Роберта Н. Ганна «Пісня про дипротодона» (Robert N. Gunn «The Lay of the Diprotodon» (англ.)), червень 1885 року. У вірші також згадується дослідник Миклуха-Маклай.
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
