Дирижабль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дирижа́бль (від фр. dirigeable — керований) — літальний апарат легший за повітря, аеростат із двигуном, завдяки якому дирижабль може рухатися незалежно від напряму повітряних потоків. Має обтічний еліптичний корпус (повітряну кулю), пропелери та одну або кілька гондол для команди, пасажирів чи вантажу.

Повітряна куля заповнюється газом легшим за повітря, переважно гелієм. До гелію використовувався легко займистий водень. Форма дирижабля підтримується за допомогою внутрішнього тиску.

Будували дирижаблі рамкового типу (із металевим каркасом), так звані «цепеліни». Цей тип літальних апаратів використовувався для транспортування пасажирів, подорожей до полюса, воєнних дій, розваг і реклами.

[ред.] Переваги використання дирижаблів

• Висока вантажопідйомність і дальність перельотів без посадки.
• Досяжна вища надійність і безпека проти літаків і гелікоптерів.
• Дешеві перевезення, особливо негабаритних і масивних вантажів.
• Розміри внутрішніх приміщень можуть бути значними.
• Тривалість знаходження у повітрі.
• Дирижаблю не потрібна злітно-посадкова смуга (проте потрібна причальна щогла) — ба більше, він може узагалі не приземлятися, а просто «зависати» над землею (що, втім, можливо лише за відсутності вітру).

[ред.] Недоліки

• Відносно мала швидкість порівняно із літаками і гелікоптерами, низька маневреність — у першу чергу через високий аеродинамічний опір при польоті.
• Складність приземлення.
• Значні розміри потрібних ангарів/елінгів, складність зберігання і обслуговування на землі.

[ред.] Сучасні дирижаблі

На 2005 рік існує кілька проектів відродження дирижаблів. Основна галузь, де вони можуть бути затребувані у XXI-ому столітті — це транспортування вантажів, у тому числі нестандартних, незвичайних форм (див. негабаритний вантаж). Подібні проекти існують у багатьох країнах Європи та США.