Дисторшн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Distortion waveform.png

Дісто́ршн (англ. distortion — спотворення, викривлення) — ефект перевантаження, який найчастіше використовується у таких музичних стилях, як рок, метал та інших.

Теорія і схеми[ред.ред. код]

Файл:Дісторшн.jpg
Зміна форми сигналу при застосуванні перетворення овердрайв та дисторшн

Термін дисторшн в теорії обробки сигналів буквально означає зміну або модифікацію сигналу будь-яким пристроєм чи обладнанням. В контексті музики, дисторшн звуку при посиленні амплітуди називається кліппінгом (відсікання). Кліппінг є нелінійним процессом, який породжує частоти які не були присутні в початковому сигналі.

  • «Soft clipping» (м'який кліппінг), ще відомий в музиці як овердрайв, який згладжує піки високих гармонік і досягається тим, що коефіцієнт посилення обернено пропорційний рівню вхідного сигналу. В типовій схемі це досягається за допомогою двох паралельно ввімкнених обернених кремнієвих діодів в колі негативного зворотного зв'язку посилювача, як показано на схемі:
Овердрайв
дисторшн
  • «Hard clipping» (жосткий кліппінг) — ефект, коли звуки високих просто відрізаються, що породжує жорстке звучання і шум. Відомий як звуковий ефект дисторшн. Обмеження сигналу в заданому діапазоні досягається двома паралельно ввімкненими зворотніми діодами підключеними до землі, як показано на наступній схемі:

Ламповий овердрайв[ред.ред. код]

Ефект дісторшн досягається перевантаженням вакуумних тріодів (іноді пентодів, тетродів), напівпровідникових діодів, транзисторів, шляхом виводу даних елементів із лінійних ділянок їх роботи. Внаслідок цього звуковий сигнал, що має структуру синусоїдальної хвилі, спотворюється.

Історія[ред.ред. код]

Поява цього ефекту має досить спонтанну історію. У 1950-х роках музичні підсилювачі розвивалися повільно, і тому не встигали задовольняти потреби гітаристів. Тому гітаристи були змушені постійно викручувати ручку гучності на максимальний рівень, і звук ставав хрустким («crunchy sound»). Згодом, уже доволі популярний, цей ефект застосовувався на сцені. У рок-музиці цей ефект першим застосував Лінк Рей.[Джерело?]

Завдяки винайденню цього ефекту стала стрімко розвиватися рок-музика, бо одразу зародилися нові прийоми гри. Одним із найвідоміших та найпопулярніших прийомів є м'ютинг (muting), або приглушення долонею. [1]

Види гітарного дісторшину[ред.ред. код]

Гітарна педаль для ефекту дисторшину «Boss»

Звукові ефекти дисторшину можна отримати багатьма компонентами електричного ланцюгу гітари, в тому числі за допомогою педалей ефектів, попереднього підсилювача, підсилювача потужності і динаміки. Музиканти підбирають свою власну комбінацію ефектів, щоб отримати свій власний стиль звучання.

Педалі дісторшин/овердрайв[ред.ред. код]

Оскільки для роботи педалі використовують низьку напругу (наприклад, 9-вольтові батареї), педалі зазвичай побудовані на транзисторах які змінюють сигнал. Класичні приклади Ibanez Tube Screamer і Electro-Harmonix Big Muff.

Для того, щоб уникнути небажаного дисонансу, музиканти використовують лише окремі ноти і чисті квінти (основні тони, пінти і окти) при грі через fuzzboxes, а не тріади (основний тон, терції і квінти) або чотиринотні акорди (основний тон, терції, квінти і септакорди).

Примітки[ред.ред. код]