Дитинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дити́нець — центральна укріплена частина міста в Давній Русі. Здебільшого займав площу в кілька гектарів.

Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори, на якій був споруджений дитинець - Високий замок.

Загальні відомості про дитинець[ред.ред. код]

Зазвичай, дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами.

У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста. Під час ворожого нападу тут ховалися жінки з дітьми, звідкіля й виникла назва, або за іншою версією є калькою з польського слова "Dziedziniec", що означає "спадок", "спадковий", що походить від дієслова "dziedziczyć" - успадковувати. Порівняння: http://pl.wikipedia.org/wiki/Dziedziniec.

Замість терміну дитинець з 14 століття у Московії стали вживати термін «кремль»[Джерело?]де?.

Фрагмент стін і башт Московського кремля.
Фрагмент дерев’яного дитинця.

Дитинці давніх міст[ред.ред. код]

Дитинець давнього Києва (т.зв. «місто Володимира») займав площу близько 9 га на Старокиївській горі.

Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною.

На Замковій горі був дитинець давнього Львова.

Література[ред.ред. код]

  • Моця О. П. Дитинець // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2005. — С. 397.
  • Толочко П. П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Радянська енциклопедія історії України. Т. 2. — К., 1971.
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7