Дифенбахія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дифенбахія
Dieffenbachia seguine
Dieffenbachia seguine
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Квіткові
Клас: Однодольні
Порядок: Частухоцвітні
Родина: Ароїдні
Рід: Дифенбахія
Біноміальна назва
Dieffenbachia
Schott
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dieffenbachia
ITIS logo.jpg ITIS: 42566
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dieffenbachia

Дифенбахія (лат. Dieffenbachia) — рід вічнозелених рослин родини Ароїдні, поширених у тропіках Південної Америки. Налічує від 66 видів.[1]

Рід названий на честь Йозефа Диффенбаха (1796—1863), австрійського садівника, який обіймав посаду старшого садівника імператорського ботанічного саду в Палаці Шенбрунн у Відні.

Загальні риси[ред.ред. код]

Для багатьох видів характерні великі строкаті подовжено-овальні листи, у зв'язку з чим багато видів дифенбахії вирощуються як декоративно-листяні кімнатні рослини, використовуються для озеленення інтер'єрів (культивується вже протягом 150 років).

У той же час дифенбахію не можна назвати невибагливою рослиною. В умовах недостатньої освітленості або прохолодної температури в кімнаті листя починає жовтіти, не рекомендується тримати цю рослину в прохолодних кімнатах або в місцях з недостатнім освітленням.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Дифенбафія із суцвіттям

Рослина має товсте соковите стебло. Точка зростання знаходиться на верхівці пагона, але деякі види здатні утворювати кущі.

Дифенбахії досить швидко ростуть. У хороших умовах щотижня з'являється новий лист, а коли він розвертається, всередині виявляється верхівка наступного. Потужні сорти до п'яти років досягають двох і більше метрів у висоту, сорти дрібніші витягуються до метра.

У хороших умовах дифенбахія цвіте навесні суцвіттям, яке з'являється в пазусі листа. Суцвіття має зелено-кремовий відтінок. Цвіте рослина всього кілька днів, після чого квітка в'яне.

Деякі види[ред.ред. код]

Дифенбахія Барагуіна (лат. Dieffenbachia baraquiniana). На сніжно-білих черешках розташоване темно-зелене листя, на якому яскраво виділяються рідкісні білі плями неправильної форми і біла середня жилка.

Дифенбахія Леопольда (лат. Dieffenbachia leopoldii W. Bull). Стебло коротке, до 5 см заввишки та 1,5-2 см у діаметрі. Черешки утричі коротші за листя, блідо-зелені, з лілуваті плямами. Листова пластинка широкоелептична, темно-зелена, з білою головною жилкою, до 35 см довжиною та 10-15 см шириною. Квітки зібрані в суцвіття-качан, оточене білим листом-покривалом до 17 см довжиною. Батьківщина - Коста-Ріка.

Дифенбахія Сегуіна (лат. Dieffenbachia seguine (Jacq.) Schott). Характеризується широкою листовою пластинкою та малим числом білих плям. Число бічних жилок не більше 9-12.

Дія на організм[ред.ред. код]

Відноситься до рослин, летючі виділення яких здатні значно скоротити вміст у повітрі патогенних мікроорганізмів. Це охороняє людину від ряду захворювань, оздоровлює екологічну обстановку приміщення.

Сприяє зволоженню повітряного середовища, скорочує кількість пилових частинок. Нейтралізує такі шкідливі речовини, як ксилол і толуол.[2]

У той же час, сік багатьох рослин цього роду досить отруйний через наявність голачто-гострих кристалів оксалату Кальцію.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Догляд за дифенбахією та її види