Дифлуородихлорометан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дифлуородихлорометан
Dichlorodifluoromethane.png
Dichlorodifluoromethane-3D-vdW.png
Назва за IUPAC дифлуородихлорометан
Інші назви дихлородифторометан, Фреон-12, Фреон R 12, Хладон-12
Ідентифікатори
Абревіатури R-12, CFC-12, P-12, E940
Номер CAS 75-71-8
PubChem 6391
Номер EINECS 200-893-9
RTECS PA8200000
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула CCl2F2
Молярна маса 120,91 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Запах ефірний
Густина 1,486 г/см³ (−29,8 °C)
Тпл −157,7 °C (115,5 K)
Ткип −29,8 °C (243,3 K)
Розчинність (вода) 0,286 г/л при 20 °C
Тиск насиченої пари 568 кПа (20 °C)
Небезпеки
MSDS ICSC 0048
Індекс ЄС немає
Головні небезпеки руйнує захисний озоновий шар Землі
Температура спалаху не вогненебезпечний
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дифлуородихлоромета́н (дихлородифторометан, Фреон-12, R-12) — фреон CCl2F2, холодоагент. Виробництво було заборонено в багатьох країнах з 1994 року, оскільки вважається, що цей фреон призводить до руйнування озонового шару.[1]

Примітки[ред.ред. код]