Дифракція рентгенівських променів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дифракція рентгенівських променів - метод вивчення атомної і молекулярної структури кристалічних речовин з використанням рентгенівських променів. Рентгенівські промені направляють на такі речовини і вивчають їхній розподіл після проходження (розсіювання) через кристал, обумовлене дифракцією променів на атомах, в наслідок чого з'являються дифраговані пучки - результат інтерференції вторинного рентгенівського випромінювання, що виникає при взаємодії первинного випромінювання з електронними оболонками атомів.

Метод використовувався зокрема при вивченні структури біологічних молекул, що зустрічаються в живій матерії: білків та ДНК.

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • З.Г. Пинскер. Рентгеновская кристаллоптика. Москва. Наука. 1982.