Дифракція рентгенівських променів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дифракція рентгенівських променів - метод вивчення атомної і молекулярної структури кристалічних речовин з використанням рентгенівських променів. Рентгенівські промені направляють на такі речовини і вивчають їхній розподіл після проходження (розсіювання) через кристал, обумовлене дифракцією променів на атомах, в наслідок чого з'являються дифраговані пучки - результат інтерференції вторинного рентгенівського випромінювання, що виникає при взаємодії первинного випромінювання з електронними оболонками атомів.
Метод використовувався зокрема при вивченні структури біологічних молекул, що зустрічаються в живій матерії: білків та ДНК.
