Дифузне відбиття світла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація розсіяного та дзеркального відбивання[1]. Довжина червоних променів відображає силу відбитого світла, яка для ідеального розсівного (дифузного) відбивача залежить від напрямку за законом косинусів Ламберта.

Дифузне або розсіяне відбиття світла — явище відбиття світла поверхнею, при якому світлові промені відбиваються в різних напрямках. Дифузне відбиття пояснюється розсіянням світла на нерівностях поверхні, і є протилежним процесом до дзеркального відбиття.

Поверхні, для яких властиве дифузне відбиття, називаються матовими. Поверхня, яка розсіює світло рівномірно у всі напрямки називається абсолютно матовою.

Людина бачить різні предмети саме завдяки розсіяному відбиттю світла від них.

Концепція дифузного відбиття світла використовується у тривимірній графіці для створення враження просторовості об'єкта. На відміну від дзеркального, дифузне відбивання відбиває промені не прямолінійно(як при дзеркальному), а розсіяно .

Виноски[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.