Дифузний токсичний зоб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дифузний токсичний зоб
Hyperthyroidism (1).jpg
Дифузна гіперплазія тканини щитоподібної залози, що характерно для гіпертиреозу (фарбування гематоксиліном-еозином)
МКХ-10 E05.0
МКХ-9 242.0
OMIM 275000
MedlinePlus 000358
eMedicine med/929 ped/899
MeSH D006111

Дифузний токсичний зоб (часто асоціюється з термінами: тиреотоксикоз, гіпертиреоїдизм, Базе́дова хворо́ба, хвороба Грейвса, хвороба Перрі, хвороба Флаяні) — захворювання, що виникає в зв'язку з підвищенням функції щитовидної залози, що призводить до надходження надмірної кількості тироксину до крові.

Базедова хвороба докладно описана німецьким лікарем Базедовим (1840).

Етіологія[ред.ред. код]

Виникненню дифузного токсичного зобу сприяють психічні травми, перенесені інфекційні хвороби тощо. Початкову стадію дифузного токсичного зобу виявити важко, але на пізніших стадіях її ознаки стають досить чіткими.

Симптоми[ред.ред. код]

Знімок МРТ. Офтальмопатія.

Серцево-судинні розлади: відчуття серцебиття в спокої, прискорення пульсу понад 100 уд/хв, збільшення щитовидної залози (зоб), підвищення обміну речовин, зокрема основного обміну (тобто посилене споживання кисню), збудження, тремтіння рук, пітливість, схуднення на 10-15 кг та більше, підвищений апетит, екзофтальм (випинання очей).

Лікування[ред.ред. код]

Тиреостатики[ред.ред. код]

Тиреостатики — препарати, що блокують тироксин. Найчастіше застосовують похідні 1-Метил-2-меркаптоимидазол (мерказоліл, тирозол та ін), а також пропілтіоурацил у вагітних хворих, що не має вираженого тератогенного впливу. К. Застосування тиреостатиків не може бути довготривалим, атже їх дія лише знімає симптоми тиреотоксикозу, але не ліквідує самого захворювання. Крім того, тиреостатики мають негативний вплив на серцево-судинну систему та при довготривалому застосуванню призводять до кардіоміопатії.

Препарати йоду[ред.ред. код]

Можливе застосування препаратів йоду, зокрема (розчину Люголя) для досягнення ефекту Вольфа-Чайкова

Симптоматичне лікування[ред.ред. код]

Направлене на стабілізацію функції серцево-судинної системи та центральної нервової системи, за допомогою бета-блокаторів (атенолол, пропранолол та ін.).

Хірургічне лікування[ред.ред. код]

Після досягнення еутиреозу та стабілізації серцево-судинної системи, хворим показано оперативне лікування — повне видалення (тиреоїдектомія) або субтотальна резекція щитоподібної залози.

Лікування радіоактивним йодом[ред.ред. код]

Лікування радіоактивним йодом є альтернативним, але менш надійним методом. Суть методу полягає в абляції клітин щитоподібної залози радіоактивним йодом-131.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]