Диякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Диякон-католик

Дия́кон (грец. διάκονος — «служитель») — клірик в християнстві, духовна особа.

Історія[ред.ред. код]

Уперше згадуються в Біблії в книзі Діянь святих апостолів і в посланнях апостола Павла. У теологічній науці (догматика) перший ступінь святого Таїнства Священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви. В його обов'язки входить співслужіння єпископам і пресвітерам при уділенні ними святих Таїнств, здійсненні богослужінь.

Самостійно служити не може (не є ієреєм), безпосередньо підпорядковується настоятелю храму, виконує всі його канонічні розпорядження. В період формування церковної ієрархії у IIIII ст. н. д. в їх функції входить нагляд за порядком в громаді. Прислуговують іншим клірикам у вівтарі, читають Євангеліє під час богослужінь чи виголошують проповідь з дозволу пресвітера чи єпископа. Так само, якщо в релігійній громаді понад 700 парафіян з благословення старшого клірика (пресвітера або єпископа) у крайній потребі (з виправданих причин у канонічному порядку) — можуть відслужити Панахиду, Похорон, Акафіст, Молебень, Вечірню, Утреню. А також — викладати в Недільній школі.


Формування дияконів відбувається так само, як і інших кліриків (пресвітерів з єпископами) — в духовній семінарії або в духовній академії (повністю завершена освіта).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • под общ. ред. доктора філософских наук Митрохина Л. Н. и др., «Христианство» (словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г., стр. 127–129 (139,383);
  • за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука, «Словник іншомовних слів», м. Київ, 1985 р., c. 266 (280).


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.