Дмитерко Ганна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Дмитерко
 Десятник (цугфюрер)
 Десятник
Загальна інформація
Народження 9 лютого 1893(1893-02-09)
с. Підберізці, нині Пустомитівський район, Львівська область
Смерть 3 квітня 1981(1981-04-03) (88 років)
м. Едісон, штат Нью-Джерсі, США США
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
CMNS: Дмитерко Ганна у Вікісховищі

Га́нна (Анна, Гандзя) Дмите́рко (у шлюбі Ра́тич; 9 лютого 1893, село Підберізці Львівського повіту, нині Пустомитівського району Львівської області — 3 квітня 1981, місто Едісон, штат Нью-Джерсі, США) — українська педагогиня, громадська діячка, військовичка. Десятниця УСС, згодом УГА.

Життєпис[ред. | ред. код]

Софія Галечко та Ганна Дмитерко
Ганна Дмитерко, Софія Галечко та Ольга Басараб. Відень, 1917
Ганна Дмитерко, не пізніше 1918
Зліва направо: Олена Степанів, Василь Ратич, Ганна Дмитерко (позаду сини Ганни Дмитерко). 1926

Закінчила вчительську семінарію. Брала активну участь у довоєнних товариствах «Пласт» і «Січові стрільці».

В Легіоні Українських січових стрільців перебувала від серпня 1914 року як сестра милосердя в стрілецькому шпиталі. Упродовж травня — вересня 1915 року служила в курені Григорія Коссака. Брала участь у боях під Лисовичами та над Стрипою. Згодом перебувала при інтендантурі в Коші, у 1918—1920 роках — при допоміжній службі в бригаді УСС.

Після Першої світової війни працювала вчителькою. Далі перебувала в еміграції в США, де вела педагогічну діяльність.

У бригаді УСС Ганна Дмитерко познайомилася з вістуном УСС Василем Ратичем. 1919 року обвінчалася у церкві села Лісники (нині Бережанського району Тернопільської області). Народила чотирьох синів: Любомир, Олег, Володар і Ростислав. Олег і Володар в Другу світову служили у першій Українській дивізії, бились під Бродами. У липні 1944 Володар, який був воєнним кореспондентом, загинув під Бродами.

Була почесною членкинею Братства Українських Січових Стрільців, Спілки Бувших Вояків України, опікувалася «Пластом». Працювала в Союзі Українок Америки.

За два місяці до смерті Ганна Дмитерко-Ратич зазначила:

Подвиг жінки-українки в долі нашого народу став історичною традицією. Вона бере початок ще від великої княгині Ольги. Впродовж століть жінка-українка зберігала в собі прагнення до волі, яке поєднувалося з почуттям високої гідності й відповідальності за щастя рідного народу.

Після смерті Ганни Дмитерко-Ратич одну з філій «Союзу Українок Америки» названо її іменем. Олена Степанів писала:

Гандзя Дмитерко була взірцем для всіх жінок. Це була прекрасна дружина, ніжна мати. Добра і чуйна порадниця і невтомна трудівниця. Але найголовніше — вона залишилась українською патріоткою.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]