Дмитровичі (Яворівський район)
| село Дмитровичі | |
|---|---|
_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Судововишнянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1461 |
| Населення | 535 |
| Площа | 1,285 км² |
| Густота населення | 416,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81383[1] |
| Телефонний код | +380 3234 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′38″ пн. ш. 23°21′36″ сх. д. / 49.76056° пн. ш. 23.36000° сх. д.Координати: 49°45′38″ пн. ш. 23°21′36″ сх. д. / 49.76056° пн. ш. 23.36000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
225 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81383, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Дмитровичі |
| Карта | |
  Дмитровичі | |
 Дмитровичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дми́тровичі — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 535 осіб. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада. Розташоване за 2 км від села Кульматичі.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Дмитровичі належить до XIV століття, як власність руських бояр Дечка та Івана.[2] У 1385 році село визначається як таке, що втратило власників і тому може бути надане новим. В історичній науці існує думка, що із селом пов'язане походження управителя Русі Дмитра Дедька, оскільки, як відомо, він був воєводою Перемишля укріплення якого утримувались, крім Аксманичів, Плешовичів та Поповичів також і Дмитровичами.[3] Ймовірно, саме ним у цей час було збудоване, або укріплено поселення. Однак, така версія не знайшла загальної підтримки у інших вчених.[4] Відсутність спадкоємців у перших відомих власників поселення Дечка та Івана може бути пов'язана із різаниною руських бояр, що мала місце у районі Перемишля в цей час.[5][6] У 1385 році угорська королева Марія передала поселення деякому Іоанну з Палугії (Ioanni de Palugya) та його братам всі ці під-Перемишльські місцевості для продовження тут господарської діяльності,[7] ймовірно, для справного виконання тих функцій із підтримання укріплень міста, які вони виконувати і раніше.
Церква Святого Миколая[ред. | ред. код]
Відомо, що у 1510 році вже існувала парафіяльна церква. Теперішню збудували у 1655 році. Була важена у травні 1705 року і в 1873 році. Реставрована в кінці XVIII ст. та в 1974 році. З 1960 по 1989 рік стояла зачиненою. Зовні ремонтована у 2007-2008 рр. В церкві зберігся іконостас з 1674 року пензля маляра Федора з Вишні та стінопис 1698 року.
Розміри церкви 14,9 м. х 6,3 м. Цікаво, що церква дійшла до нашого часу без жодної прибудови.
На північ від церкви збереглася дерев’яна триярусна дзвіниця, довжина і ширина якої 4,5 м. х 4,5 м. Територія оточена глухим дерев’яним парканом[8].
Також в селі у 1993 році збудована нова мурована церква Святого Миколая.
-
Головний фасад -
Кутовий вигляд -
Дзвіниця -
Інформаційна таблиця
_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4.jpg)
_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0.jpg)
_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_(2).jpg)
_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Пантелеймон Шпилька (1883—1950) — греко-католицький священик, активний учасник українського національного руху на Лемківщині, ініціатор проголошення Команецької республіки (1918)
- Богдан (Шпилька) (1892—1965) — єпископ Константинопольської православної церкви, митрополит Евкарпійський, вікарій Американської архієпископії.
- Тадей Дмитрасевич (1906—1976) — український громадський діяч, публіцист, історик, краєзнавець, засновник історико-краєзнавчий музей Судової Вишні.
- Йосип Губаль (1893—1983) — вояк-артилерист легіону Українських Січових Стрільців, громадський діяч, в'язень радянських таборів.
- Степан Козак - четар військової формації Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, у складі цього формування брав участь у війнах за незалежність УНР, після розформування Січових стрільців, станом на серпень 1920 р. перебував в одній з робітничих сотень у Кошицях, а в другій половині серпня 1920 р. повернувся додому[9][10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (1834) Studio et opera G. Fejer. –Budae. – T. 10, V. 1. – S. 225–226
- ↑ Куник А. (1907) Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов. СПб. -С. 132-133
- ↑ Волощук М. (2012) Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І, Княжа доба: історія і культура, відп. ред. Володимир Александрович; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів: — Вип. 6. — 354 с. — С. 269—279.
- ↑ Филевич И. (1890) Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие, Санкт-Петербург: Тип. В. С. Балашева, - С.212-213
- ↑ Грушевський М. (1907) Історія України-Руси. Том IV. Примітки. Стор. 1., 1. Джерела й лїтература сформовання в. кн. Литовського. 3. Дмитро Дедько (до c. 20), Львів: НТШ
- ↑ Codex diplomaticus Hungariae... – Budae, 1834. – T. 10, V. 1. – S. 225–226, 261–262, 321–322
- ↑ Церква Дмитровичі Мостиський район. decerkva.org.ua. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Січові стрільці (PDF). https://io.ua/29118879p; http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/820/file.pdf - С. 165, 238. Архів https://io.ua/29118879p оригіналу за 7 січня 2014.
- ↑ Хома, Іван (2019). ДІЯЛЬНІСТЬ Є. КОНОВАЛЬЦЯ НАВКОЛО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СЕРПНІ – ЖОВТНІ 1920 р. Історико-культурні студії. № 6. 2019 (українська) . Львів: Львівська політехніка. с. 81. ISBN 2409-3408.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: довжина (довідка)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Dmytrowice (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 44. (пол.) — S. 44. (пол.)
- Дмитровичі, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
Посилання[ред. | ред. код]
- Бернар навчить Віктора Ющенка, як кіз розводити… [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- СВ. МИКОЛИ 1655[недоступне посилання з квітня 2019]. «Дерев'яні церкви Львівщини»
- Французи селянам підсунули… свиню
- Погода в селі Дмитровичі [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |