Дніпропетровськ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дніпропетровськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Дніпропетровськ на карті України | |||||
| Основні дані | |||||
| Прізвисько | Дніпро | ||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Дніпропетровська область | ||||
| Район/міськрада | Дніпропетровська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1210100000 | ||||
| Засноване | 1776 | ||||
| Агломерація | Дніпровська агломерація | ||||
| Статус міста | з 1783 року | ||||
| Поділ міста | 8 районів | ||||
| Населення | 1 040 000 (2007) | ||||
| Площа | 405 км² | ||||
| Густота населення | 2 568 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 49000-489 | ||||
| Телефонний код | +380-56 - для 7-значних, 562 - для 6-значних номерів |
||||
| Координати | 48°27′58″ пн. ш. 35°1′31″ сх. д. | ||||
| Водойма | Дніпро | ||||
| Міста-побратими |  Вільнюс,  Самара,  Ташкент,  Сіань,  Салоніки,  Жиліна,  Герцлія |
||||
| День міста | другі вихідні вересня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Дніпропетровськ | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 390 км | ||||
| - залізницею | 532 км | ||||
| - автошляхами | 447 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 49070, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, 45-54-66 | ||||
| Веб-сторінка | Міська рада Дніпропетровська | ||||
| Міський голова | Куліченко Іван Іванович | ||||
Дніпропетро́вськ — місто, адміністративний центр Дніпропетровської області.
У минулому, до 1926 року — Катеринослав (Екатеринославъ). За часів императора Павла I місто отримало назву Новоросійськ, але після коронації Олександра I місту повернули первинну назву Катеринослав. У 1926 року місто отримало назву Дніпропетрівське[1] на честь більшовицького діяча Григорія Петровського.
У сучасній Україні, так само як і впродовж усієї своєї історії, Дніпропетровськ є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є третім містом в Україні.
Дніпропетровськ разом із містами Дніпродзержинськом (Кам'янське), Новомосковськом (Самарчук), Підгородним, Іларіоновим, Синельниковим, Верхівцевим, Верхньодніпровськом (Пушкарівка) і селищами Обухівкою, Петриківкою, Піщанкою, Спаським, Орлівщиною, Волоським, Новоолександрівкою, Сурсько-Литовським, Солоним, Криничками, Аулами складає Дніпровську агломерацію з населенням у майже 2 млн. осіб.
Зміст |
[ред.] Історія
Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка сягає в далеку давнину. У II тис. до н.е. на дніпровських землях існувала Скитська держава (скити). У часи Київської Русі вже у ІХ стор. н.е. на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. Академік Б. О. Рибаков вважав, що головне улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800—1300 рр. на піщаних горбах Ігренського півострова, де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками — печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз.
Територія міста належала Запорізькій Січі під час козаччини. У 1635 році побудована польська фортеця Кодак. Та ось у 1660 році у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, яке у 1750 році вже називається містом.
Офіційна історія міста розпочалась у 1776 році, коли російська імператриця Катерина II вирішила збудувати «Південну пальміру»- столицю Російської імперії порівнюючи Санкт Петербург -"Північна Пальміра". Планувалось побудувати вищий за папський собор Петра і Павла в Римі (Ватікан). Величезним планам не було дано збутися. Плани були забуті коли Катерина ІІ померла.
Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав. У 1776 р. розпочалося будівництво міста Катеринослав на річці Кільчень при її впадінні у ріку Самара. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра. Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість.
Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 року і проголошення Української Народної Республіки була запропанована назва Січеслав що нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередньою назвою — Катеринослав.
[ред.] Економіка
Будучи столицею величезної південної губернії, Катеринослав розвивався як звичайний провінційний сільськогосподарський центр. Тільки з відкриттям в кінці 19 століття Криворізького залізорудного родовища почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих заводів і фабрик. Величезні прибутки промисловців зумовили швидкий розвиток міської інфраструктури та благоустрій території міста. На початку 20 століття промисловість продовжувала розвиватись і в 30-ті роки місто перетворилось на потужний індустріальний центр.
Економічному розвитку міста сприяє його розташування на перехресті всіх видів шляхів сполучення — водних, залізничних, автомобільних, повітряних і наявності необхідної інфраструктури, що дає можливість здійснювати значні обсяги перевезень пасажирів та вантажів. Міжнародного класу аеропорт зв'язує місто з країнами дальнього та ближнього зарубіжжя. Залізничні магістралі з'єднують його з головними сировинними базами країни — кам'яновугільним Донбасом, залізорудним Криворіжжям, та Нікопольським марганцевим басейном. Добре розвинута система автомобільних шляхів.
Місто стоїть на березі головної водної артерії країни — річки Дніпро. Її береги зв'язують 5 залізничних та автодорожніх мости. Дніпропетровський річковий порт забезпечує суднам типу «річка-море» прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.
У регіоні діє розвинута система електрозв'язку. Телефонні послуги надають як державні компанії так і 6 приватних фірм, у їх числі — спільні підприємства з інвестиційним капіталом із США, Канади, Франції, Італії.
Розгорнуті мобільні та стільникові телефонні мережі. Діють пейджингові компанії, послуги доступу до всесвітньої мережі Інтернет надають близько 10 фірм. Впровадження інформаційних технологій та сучасного поштового обладнання дозволяє організувати надання послуг електронної та гібридної пошти, здійснення банківських операцій, різних видів розрахунків та надання інформаційних послуг.
Дніпропетровськ є одним з провідних фінансових центрів України. У місті акредитовані або мають філії близько 40 великих державних та приватних банків: Національний банк України, «Укрексімбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», «Промінвестбанк», «Ощадбанк», «Приватбанк», «Аваль», «Перший Український міжнародний банк», «Кредитпромбанк», «Правекс-Банк», «Кредит-Дніпро», «Вабанк», «Новий» та інші. Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни — працюють 2 фондові біржі. Активно розвивається ринок страхових послуг.
Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 галузей виробляється 4,5 % всієї промислової продукції України.
Основа промисловості міста — металургійний комплекс. Продукція галузі складає 6,9 % від загального обсягу виробництва чорної металургії України, в тому числі: труб — 51,4 %, сталі — 5,3 %, чавуну — 5,0 %, прокату — 4,4 %, коксу — 4,0 %. Основні підприємства галузі — відкриті акціонерні товариства: «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», «Дніпрококс», «Комінмет», «Дніпропетровський трубний завод», «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».
Машинобудівна та металообробна галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу складають 10,5 %. Найбільш розвинутими є металургійне, транспортне, електротехнічне, гірничо-шахтне і гірничорудне, будівельно-шляхове й комунальне, хімічне і полімерне машинобудування, верстатобудування. Лідерами галузі є: відкриті акціонерні товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «Дніпропрес», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Продукція галузі — трактори, преси, вагоноопрокидувачі, шлаковозні чаші, трамваї, тролейбуси, магістральні електровози.
Дніпропетровськ — один з світових центрів ракетно-космічного будування. Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» та Конструкторського бюро «Південне» розробили і виготовляють екологічно чисті ракетоносії «Зеніт», космічні апарати з унікальними можливостями та беруть участь в реалізації проекту «Морський старт» у складі міжнародного консорціуму чотирьох країн (США, Росії, України, Норвегії). Хімічна галузь — це 7 підприємств; продукція : лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, гумотехнічні вироби для багатьох галузей — космосу, повітряного транспорту, понад 80 типорозмірів шин, у тому числі великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки, які експортуються у 30 країн світу. Продукція галузі складає 7,5 % обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. Розвинути легка промисловість, харчова промисловость та переробна промисловості. В місті виробляється 5,6 % обсягу виробництва продуктів харчування в Україні. Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить більше 7 % загального зовнішньоторговельного обігу України. Експортний потенціал міста складається з продукції підприємств чорної металургії, машинобудування, хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортуються в місто, головним чином, природний газ, нафтопродукти, продукція машинобудування.
Будівельний комплекс за своїми виробничими потужностями, величині основних фондів, кількості працюючих займає друге місце в Україні. На території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проектних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проектування, будівництва та ремонту. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість придати сучасний вигляд місту з 225-літньою історією. Господарчий комплекс міста складають більше 20 тисяч підприємств.
[ред.] Транспорт
[ред.] Культура й освіта
Дніпропетровськ — місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 бібліотек, фонд яких складає 1,4 млн. примірників, 287 пам'яток історії і культури нагадують нам про видатні події та видатних діячів науки, історії, мистецтва. У 1999 році своє 150-річчя відзначив Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д.І. Яворницького.
- Дніпропетровський вузівський регіон об'єднує 35 вищих навчальних закладів, у тому числі — 21 І-ІІ рівня акредитації та 14 ІІІ-ІУ рівня акредитації, в яких навчається майже 90 тис. студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання, у 180 загальноосвітніх школах навчається майже 130 тис. дітей.
- Для забезпечення фахівцями, що відповідають сучасним вимогам розпочато у навчальних закладах підготовку спеціалістів за новими перспективними спеціальностями.
- В місті існує розвинена мережа закладів охорони здоров'я, через які реалізуються національні, регіональні, міжнародні проекти профілактики охорони здоров*я громадян. В лікувально-профілактичних закладах працює біля 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших медичних спеціалістів. Лікувально-діагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числі і приватні. Реорганізація галузі продовжується.
- У місті функціонує розвинена мережа спортивних споруд: 10 стадіонів, 370 спортивних майданчиків, 18 плавальних басейнів, 286 спортивних залів. В 46 дитячо-юнацьких спортивних школах займається більше 17 тис. дітей, в спортивних секціях — більше 30 тис. чоловік. 10 професійних команд з ігрових видів спорту відстоюють честь міста. Широкий інтерес в Україні викликають змагання на Кубок Президента України по волейболу. В складі збірної команди України в ХХУІІ Олімпійських іграх брали участь 25 спортсменів, 21 увійшов до складу Національної Параолімпійської збірної, всього на іграх було завойовано 20 медалей, 43 представники міста стали призерами міжнародних змагань.
[ред.] Наука
Дніпропетровськ — один з найбільших наукових центрів України. В ньому зосереджено багато науково — дослідних та проектно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної Академії Наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології і т. д. Дніпропетровськ — кузня вчених, широко відомих і за межами України. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проектів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.
[ред.] Вищі навчальні заклади
- Академія митної служби України
- Дніпропетровський національний університет
- Національний гірничий університет України
- Український державний хіміко-технологічний університет
- Придніпровська державна академія будівництва і архітектури
- Дніпропетровська медична академія
- Дніпропетровська національна металургійна академія
- Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту
- Дніпропетровський аграрний універсітет
- Дніпропетровська консерваторія
[ред.] Архітектура
Місто проектували видатні архітектори — Клод Геруа, І.Старов. Будинки зводили за проектами В.Гесте і М.Козакова.
З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень складає 134 м² — один з найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.
У місті 2 29-поверхових будинка і два 25-типоверхових.
[ред.] Райони міста
Місто розділено на 8 адмістративних районів: 5 — на правому і 3 — на лівому березі Дніпра:
- Амур-Нижньодніпровський - лівобережний, створений 1918 року
- Бабушкінський - правобережний, створений 1973 року виділенням з Кіровського, Жовтневого і Червоногвардійського районів
- Жовтневий - правобережний, створений 1936 року виділенням з Кіровського району, проте прототип району - Соборна поліцейська частина існувала з заснування міста
- Індустріальний - лівобережний, створений виділенням з Амур-Нижньодніпровського району
- Кіровський - правобережний, створений 1932 року, проте прототип району - Дніпровська поліцейська частина існувала ще у 19 сторіччі
- Червоногвардійський - створений 1897 року і був названий Заводським
- Ленінський - створений 1920 року під назвою Кодацький район
- Самарський - лівобережний, створений 1977 року з міст Придніпровськ й Ігрені і східної частини Індустріального району
У 19 сторіччі Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша Друга і Третя частина. Згодом до них додалося означеня "поліційна". Потім числові назви зникли змінившися на Соборна, Дніпровська. 1897 року було вирішено збілишити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку 1920 року місто було розділено на 5 районів включно з Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому Кіровський і згодом Жовтневий), Залізничий, Кодацький (у майбутньому Ленінський) та Фабрично-Чечелівський (у майбутньому Червоногвардійський).
[ред.] Місцевості
- Старі козацькі:
- правого берега: Таромське, Сухачівка, Діївка, Нові Кайдаки, Краснопілля, Половиця, Мандриківка, Лоцманська Кам'янка, Кам'янське (Дніпродзержинськ), Старі Кайдаки, Волоське (Волошське), Карнаухівка, Романкове, Пушкарівка;
- лівого берега: Самарь, Березанівка, Кам'янка, Обухівка, Ігрень (Огрень, Усть-Самарь), Мануйлівка, Чаплі (Придніпровськ), Любимівка, Підгородне, Нова Самарь (Новоселиця, Новомосковськ), Кулебівка, Петриківка, Царичанка, Велика Козирщина, Личкове;
- Катеринославські: Нагірний, Центр, Лагерний (Дачі), Млини, Шляхівка, Чечелівка, Сурсько-Литовське, Рибальське, Амур, Барафа (Воронцовка), Сахалін, Султанівка (Старе Клочко), Ломівка;
- Дніпропетровська забудова: Західний, Червоний Камінь (захід Нового Кодаку), Комунар (Діївка), Вітрило (Парус, частина Діївки)), проспект Кірова, проспект Петровського (Чечелівка), вулиця Робоча, 12 квартал (Будівельник), Корея, Мирний, проспект Гагаріна (давнє - Дачі, радянське Вузівський), Підстанція (Дачі, 1 Травня), Тополя, Сокіл, Перемога, Мандриківка, Фрунзенський (Ломівка), Левобережний, Боржом, Нижньодніпровськ, Клочко (Султанівка), вулиця Калинова (Султанівка), проспект Правди, Косіора, Сонячний, Вузол (Північний і Південний), Придніпровськ (Чаплі).
[ред.] Персоналії
|
|
Дивіться також: Категорія:Персоналії:Дніпропетровськ.
[ред.] Ресурси інтернету
- ↑ Правописний словник: Григорій Голоскевич. Київ, 1929 рік. Детальніше: Харківський правопис, Луганськ
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Амур-Нижньодніпровський • Бабушкінський • Жовтневий • Індустріальний • Кіровський • Красногвардійський • Ленінський • Самарський |  |
| Смт: | Авіаторське | |
 Міста і смт Дніпропетровської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Апостолове · Вільногірськ · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Дніпродзержинськ · Дніпропетровськ · Жовті Води · Зеленодольськ · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Новомосковськ · Орджонікідзе · Павлоград · Перещепине · Першотравенськ · Підгородне · П'ятихатки · Синельникове · Тернівка | |
| Смт: | Авіаторське · Аули · Брагинівка · Васильківка · Вишневе · Гвардійське · Гірницьке · Губиниха · Демурине · Дніпровське · Іларіонове · Карнаухівка · Кіровське · Кринички · Курилівка · Лихівка · Магдалинівка · Мар'ївка · Межова · Меліоративне · Миколаївка (Петриківський район) · Миколаївка (Широківський район) · Новомиколаївка · Новопокровка · Петриківка · Петропавлівка · Письменне · Покровське · Просяна · Радушне · Роздори · Сад · Славгород · Солоне · Софіївка · Томаківка · Христофорівка · Царичанка · Чаплине · Червоногригорівка · Черкаське · Чортомлик · Широке · Щорськ · Ювілейне · Юр'ївка | |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Апостолівський • Васильківський • Верхньодніпровський • Дніпропетровський • Криворізький • Криничанський • Магдалинівський • Межівський • Нікопольський • Новомосковський • Павлоградський • Петриківський • Петропавлівський • Покровський • П'ятихатський • Синельниківський • Солонянський • Софіївський • Томаківський • Царичанський • Широківський • Юр'ївський | |
| Міста обласного значення: | Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Жовті Води • Кривий Ріг • Марганець • Нікополь • Новомосковськ • Орджонікідзе • Павлоград • Першотравенськ • Синельникове • Тернівка | |
| Вінниця · Дніпропетровськ · Донецьк · Житомир · Запоріжжя · Івано-Франківськ · Київ · Кіровоград · Луганськ · Луцьк · Львів · Миколаїв · Одеса · Полтава · Рівне · Севастополь · Сімферополь · Суми · Тернопіль · Ужгород · Харків · Херсон · Хмельницький · Черкаси · Чернівці · Чернігів |
|
|
|||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
