Дніпропетровськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дніпропетровськ
Dnipropetrovska gerb.png Флаг Днепропетровска 2.png
Герб Дніпропетровська Прапор Дніпропетровська
Діловий центр міста
Діловий центр міста
Дніпропетровськ на карті України
Дніпропетровськ на карті України
Дніпропетровськ
Розташування міста Дніпропетровськ
Основні дані
Прізвисько Дніпро
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район/міськрада Дніпропетровська міська рада
Код КОАТУУ 1210100000
Засноване 1776
Статус міста з 1778 року
Поділ міста 8 районів
Населення ▼ 1 001 962 [1]
Агломерація Дніпровська агломерація
Площа 405 км²
Густота населення 2 474 осіб/км²
Поштові індекси 49000-489
Телефонний код +380-56 - для 7-значних,
562 - для 6-значних номерів
Координати 048.466 0035.02548°27′58″ пн. ш. 35°01′31″ сх. д. / 48.466111° пн. ш. 35.025278° сх. д. (G)Координати: 48°27′58″ пн. ш. 35°01′31″ сх. д. / 48.466111° пн. ш. 35.025278° сх. д. (G)
Водойма Дніпро
Міста-побратими Flag of Lithuania.svg Вільнюс, Flag of Russia.svg Самара, Flag of Uzbekistan.svg Ташкент, Flag of the People's Republic of China.svg Сіань, Flag of Greece.svg Салоніки, Flag of Slovakia.svg Жиліна, Flag of Israel.svg Герцлія, Flag of Russia.svg Красноярськ, Flag of the People's Republic of China.svg Далянь, Flag of Georgia.svg Кутаїсі
День міста другі вихідні вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Дніпропетровськ
До Києва
 - фізична 390 км
 - залізницею 532 км
 - автошляхами 447 км
Міська влада
Адреса 49070, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, 45-54-66
Веб-сторінка Міська рада Дніпропетровська
Міський голова Куліченко Іван Іванович
Дніпропетровськ нічний.jpg

Дніпрoпетро́вськ (до 1797 і в 1802—1926 роках — Катеринослав, у 1797—1802 — Новоросійськ) — місто в Україні, адміністративний центр Дніпропетровської області.

У сучасній Україні, так само як і впродовж усієї своєї історії, Дніпропетровськ є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є четвертим містом в Україні після Києва, Харкова та Одеси (1 001 962 за даними держстату на 1 січня 2012 року).

Дніпропетровськ разом із містами Дніпродзержинськом, Новомосковськом, Підгородним, Синельниковим, Верхівцевим, Верхньодніпровськом і селами та селищами Іларіоновим, Кіровське (Дніпропетровський район), Петриківкою, Піщанкою, Спаським, Орлівщиною, Волоським, Новоолександрівкою, Сурсько-Литовським, Солоним, Криничками, Аулами складає Дніпровську агломерацію з населенням майже 2 млн. осіб.

Зміст

[ред.] Дніпропетровська міська рада

Партійний склад після виборів 26.03.2006:

Всього 120 депутатів.

У квітні 2006 р. лідер фракції Блоку Лазаренка Загід Краснов створив на основі своєї фракції, а також фракції Партії регіонів, «КПУ», «Віче», «Народної опозиції» депутатську більшість, через яку також контролював міського голову І. І. Куліченка до 2010 р. Фракції НСНУ і БЮТ опинились у меншості і в опозиції.

Партійний склад після виборів 31.10.2010 р.:

Таким чином, представники провладних партій — «Партії регіонів» і її сателітів — отримали 104 місця в міськраді з 120 + посаду мера (І. І. Куліченко) [2]

[ред.] Адміністративні райони міста

Місто розділено на 8 адмістративних районів: 5 — на правому і 3 — на лівому березі Дніпра:

  • Амур-Нижньодніпровський — лівобережний, створений 1918 року
  • Бабушкінський — правобережний, створений 1973 року виділенням з Кіровського, Жовтневого і Червоногвардійського районів
  • Жовтневий — правобережний, створений 1936 року виділенням з Кіровського району, проте прототип району — Соборна поліцейська частина існувала з заснування міста
  • Індустріальний — лівобережний, створений виділенням з Амур-Нижньодніпровського району
  • Кіровський — правобережний, створений 1932 року, проте прототип району — Дніпровська поліцейська частина існувала ще у 19 сторіччі
  • Красногвардійський — правобережний, створений 1897 року і був названий Заводським
  • Ленінський — правобережний, створений 1920 року під назвою Кодацький район
  • Самарський — лівобережний, створений 1977 року з міст Придніпровськ й Ігрені і східної частини Індустріального району
Адміністративний поділ Дніпропетровська, 2011 р.

У 19 сторіччі Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша Друга і Третя частина. Згодом до них додалося означеня «поліційна». Потім числові назви зникли змінившися на Соборна, Дніпровська. 1897 року було вирішено збілишити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку 1920 року місто було розділено на 5 районів включно з Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому Кіровський і згодом Жовтневий), Залізничий, Кодацький (у майбутньому Ленінський) та Фабрично-Чечелівський (у майбутньому Красногвардійський).

[ред.] Місцевості

Складові частини м. Дніпропетровська

[ред.] Населення

[ред.] Географія

Дніпропетровськ розташований у центральній України з тяжінням до її півдня й сходу.

[ред.] Правобережжя

Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на Придніпровській височині. Поетично місто називається "містом на трьох пагорбах", що є частиною Придніпровської височини.

  • 1-ий пагорб є місцем закладення Катеринослава 1787 р. за генеральним планом 1786 р. Клода Геруа та пізнішим генеральним планом 1792 р. Івана Старова. Сьогодні він містить Нагірний ("на горі") й "Лагерный" (Табірний) (сучасний проспект Гагаріна) райони міста.
  • 2-ий пагорб відділений від першого Червоноповстанською балкою, й розташований на захід від нього, й на південь від центру міста; на ньому розміщені колишній катеринославський район Нові плани й проспект Кірова;
  • 3-ій пагорб відділений від 2-го Рибальською балкою; на ньому розташований район вулиці Робочої (нижня частина - катеринославські робочі слобідки - Шляхівка, Солдатська та ін.;
  • 4-й пагорб, забудований уже на рубежі XIX-XX ст., відділений від 3-го Аптекарською балкою; на ньому розміщувався західний район Катеринослава - Чечелівка, зараз - район просп. Калініна та просп. Петровського

Балки (яри) правобережжя: Червоноповстанська, Рибальська, Аптекарська, Тунельна.

На заході, північніше Діївки - плавні, з головною протокою Старий Дніпро.

[ред.] Лівобережжя

Лівобережжя міста знаходиться на Придніпровській низовині. У індустріальному районі й понад Дніпром піщані дюни. межах міста у Дніпро впливає річка Самара. На заході лівобережжя у АНД районі багато озер - залишків давньої гідросистеми Протовчі, руслом якої прорите нове русло Орелі.

Інші річки лівобережжя: Гнилокиш, Кримка, Шиянка. Шиянка визначає Ігренський острів.

На Дніпрі у межах міста знаходиться багато островів, давній Монастирський, Швецький (помилково Шевський), Свинячий, Пороховий, Кодачек.

[ред.] Клімат

Клімат Дніпропетровську
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2 −1 4 13 21 24 25 25 20 12 4 0 12
Середня температура, °C −5,5 −4,1 0,8 9,4 16,0 19,6 21,3 20,6 15,4 8,4 2,5 −2,1 8,5
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 5 11 15 16 15 11 5 1 −3 5
Норма опадів, мм 45 36 34 38 46 59 56 37 36 32 42 52 513
Джерело: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Dnipropetrovsk/

[ред.] Історія

Детальніше: Заснування міста Дніпропетровськ

[ред.] Доісторичні часи

Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка сягає в далеку давнину. Ще з часів палеоліту місцевості біля Дніпровських порогів були щільно заселені. Близько 100 тис.р. до н. е. до сучасного Дніпропетровська з півночі насунувся Скандинавський льодовик. Протягом неоліту-бронзового віку землі над порогами населяли племена сурської, середньостогівської, ямної, катакомбної культур. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано коней для їзди верхи, а також було винайдене колесо. Завдяки цьому скотарський спосіб ведення скотарства поширився саме з Придніпровських степів. У 2-й половині ІІ тис. до н. е. у Причорноморських степах закріпилися племена зрубної культури (кіммерійці). У I тис. до н. е. на дніпровських землях існувала Скіфська держава (скіфи). Скитів витіснили до Криму сармати у ІІІ ст. до н. е., а сарматів згодом — германські племена готів (прийшли з Польщі у ІІІ ст. н. е.): пам'ятки черняхівської культури знайдені на території козацького міста Самар. В подальшому (ІV — ІХ ст.) через край пройшли орди гунів, авар, угрів.

[ред.] Середньовіччя

У часи Київської Русі вже у ІХ стор. н. е. на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. Монастир тут збудували візантійські монахи ще у 870 р. (?) — можливо, на честь того, що він був, за деякими даними (Житіє Св. Амвросія) найпівнічнішим пунктом у подорожі Св. Андрія Первозванного. Навколишні землі були під владою кочовиків — печенігів, а потім — половців. Академік Б. О. Рибаков вважав, що головне улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800—1300 рр. на піщаних горбах Ігренського півострова, де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками — печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз. Також було зруйновано монастир на острові і поселення на острові навпроти теперішнього Старого Кодаку.

Територія міста належала Запорізькій Січі під час козаччини. У 1635 році побудована польська фортеця Кодак. Та ось у 1660 році у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, яке у 1750 році вже називається містом.

Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли у козацьку добу:

Поселення на території сучасного Дніпропетровська до заснування Катеринослава
  • 1500 (або 1550) — торгівельне козацьке місто Самар (Самарь, Самара) — у пониззі р. Самари. Занепало у 1688 р.
  • 1564 — відомі козацькі курені у Таромському, з 1704 — слобода;
  • 1596 — відомий перевіз Кам'янка через Дніпро;
  • 1600 — відомі Богородицьки хутори (тепер — м. Підгороднє)
  • 1635 — поляки заснували фортецю Кодак, поряд виникло містечко — центр Кодацької паланки Запоріжжя. Фортецю було зрито за умовами Прутського трактату 1711 р. Слобода відновилася близько 1734-35 рр. (Старий Кодак).
  • 1648 — відомий хутір Обуха (теперішня Обухівка (Кіровське));
  • 1650 (або 1660) — відомий Новий Кайдак (центр паланки, а в 1784 — 1797 рр. частково виконував функції губерського міста під назвою Катеринослав-ІІ);
  • 1688 — поряд з козацьким містом Самар (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад — Новобогородицьк — першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до 1793 р., коли його залишки були переведені до сучасного Новомосковська (Новоселиці)
  • 1740-ві (або 1770-ті) — біля першого порогу засновано поселення лоцманів — Лоцманська Кам'янка;
  • 1743 — 1795 — існувала слобода Половиця. Зникла внаслідок розширення Катеринослава, який було засновано 1787 р. на горі поруч. Тепер — центр м. Дніпропетровська.
  • 1744 — засновано Мануйлівку (в подальшому — також Поповка);
  • 1760 — ті — відомий хутір Чаплі;
  • 1770 — засновано Сухачовку;
  • 1775 — засновано Діївку;
  • 1776 — засновано Одинківку;
  • 1784 — відома Мандриківка;

В 1775 році, після чергової переможної війни з Османською імперією, запорізьке козацтво за непотрібністю було ліквідовано, а землі Запоріжжя увійшли у склад Азовської губернії. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав.

[ред.] Катеринослав

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річці Кільчень при її впадінні у ріку Самара. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра.

Дніпропетровськ (Катеринослав) на мапі Шуберта, приблизно 1885 рік

Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість.

Катеринослав 1 в свою чергу було перейменовано на Новомосковськ.

Російська імператриця Катерина II мріяла збудувати «Південну пальміру» — столицю Російської імперії, порівнюючи Санкт-Петербург — «Північна Пальміра». Планувалось побудувати вищий (132 м) за папський собор Петра і Павла в Римі (Ватикан). (Але — величезним планам не було дано збутися; вони були забуті коли Катерина ІІ померла). Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 9 травня 1787 р. Будівельники встигли закласти величезний фундамент (нині — Жовтнева площа Дніпропетровська). Це ще одна дата заснування міста: 1887 р. городяни святкували 100-річчя міста.

Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку.

1789 р. було засновано німецькі колонії по Самарі — Кронгартен (нині — східна частина м.Підгороднє), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фішерсдорф (нині Рибальське — частина Ігрені). У гирлі Сури було засноване колонію Ямбург. 1794 р. було засновано перше промислове підприємство — суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу). 1796 р. було засновано с. Краснопілля. У 1796—1802 за бажанням імператора Павла І місто носило назву Новоросійськ.

Все ХІХ ст. Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо 1804 р. населення міста становило 6,4 т.осіб, то 1850 — лише 13 тисяч. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарених заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування донецького вугілля та криворізької залізної руди, а також відкриття залізниці (1884) між цими промисловими районами. На лівому березі станція Катеринослав з'явилась ще 1873 р. (гілка з Синельникова). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного мосту через Дніпро 1884 року. Почалось будівництво металургіійних підприємств на заході міста та на лівому березі:

Біля заводів стрімко зростали робочі слободи — Солдатська (Чечелівка), Фабрічна, Брянська, Амур, Бараф, Сахалін, Султанівка і ін. Якщо населення в 1865 р. населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887 — 48 тис. осіб, то в 1910 — вже 232 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тількі 1925 р.). Основними етнічними групами були росіяни, євреї та українці.

Катеринослав, нарис Айвазовського

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів Російської імперії. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.

Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 року і проголошення Української Народної Республіки була запропонована назва Січеслав, що нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередньою назвою — Катеринослав.

[ред.] Дніпропетровськ

Під час революційних подій 1917—1919 рр. місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших п'ятирічок було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської індустріалізації.

1926 р. Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь видатного діяча комуністичної партії місцевого походження Г. І. Петровського).

22 червня 1941 р. почалася Велика вітчизняна війна. 25 серпня 1941 р. Дніпропетровськ було окуповано німецькими військами. Тут розташувалась адміністрація одного з округів Рейскомісаріату Україна. 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ було відвойовано радянськими військами, після чого почалось відродження промисловості, відбудова міста.

Всебічний розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «перебудова». Промисловість почала занепадати, масове житлове будівництво припинилось, у плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера, більшість доріг. З початку нового тисячоліття з'явились деяки ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві окремих житлових комплексів, торгівельних комплексів, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті окремих вулиць.

Зараз громадськістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста в Кодак. Наводяться дані про стародавність назви Кодак, що означає з татарської «місто на горі». Противники кажуть про неприпустимість «польської» назви, не враховуючи те, що ця назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назві Січеслав.

[ред.] Керівники Дніпропетровська

[ред.] Економіка

Будучи столицею величезної південної губернії, Катеринослав розвивався як звичайний провінційний сільськогосподарський центр. Тільки з відкриттям в кінці 19 століття Криворізького залізорудного родовища почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих заводів і фабрик. Величезні прибутки промисловців зумовили швидкий розвиток міської інфраструктури та благоустрій території міста.

На початку 20 століття промисловість продовжувала розвиватись і в 30-ті роки місто перетворилось на потужний індустріальний центр.

Економічному розвитку міста сприяє його розташування на перехресті всіх видів шляхів сполучення — водних, залізничних, автомобільних, повітряних і наявності необхідної інфраструктури, що дає можливість здійснювати значні обсяги перевезень пасажирів та вантажів.

Міжнародного класу аеропорт зв'язує місто з країнами дальнього та ближнього зарубіжжя. Залізничні магістралі з'єднують його з головними сировинними базами країни — кам'яновугільним Донбасом, залізорудним Криворіжжям, та Нікопольським марганцевим басейном. Добре розвинута система автомобільних шляхів.

Місто стоїть на березі головної водної артерії країни — річки Дніпро. Її береги зв'язують 5 залізничних та автодорожніх мости. Дніпропетровський річковий порт забезпечує суднам типу «річка-море» прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.

У регіоні діє розвинута система електрозв'язку. Телефонні послуги надають як державні компанії так і 6 приватних фірм, у їх числі — спільні підприємства з інвестиційним капіталом із США, Канади, Франції, Італії.

Розгорнуті мобільні та стільникові телефонні мережі. Діють пейджингові компанії, послуги доступу до всесвітньої мережі Інтернет надають близько 10 фірм. Впровадження інформаційних технологій та сучасного поштового обладнання дозволяє організувати надання послуг електронної та гібридної пошти, здійснення банківських операцій, різних видів розрахунків та надання інформаційних послуг.

Дніпропетровськ є одним з провідних фінансових центрів України. У місті акредитовані або мають філії близько 40 великих державних та приватних банків: Національний банк України, «Укрексімбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», «Промінвестбанк», «Ощадбанк», «Приватбанк», «Аваль», «Перший Український міжнародний банк», «Кредитпромбанк», «Правекс-Банк», «Кредит-Дніпро», «Вабанк», «Новий», «АктаБанк» та інші.

Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни — працюють 2 фондові біржі. Активно розвивається ринок страхових послуг. Будівельний комплекс за своїми виробничими потужностями, величині основних фондів, кількості працюючих займає друге місце в Україні. На території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проектних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проектування, будівництва та ремонту. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість придати сучасний вигляд місту з 233-літньою історією. Господарчий комплекс міста складають більше 20 тисяч підприємств.

[ред.] Промисловість

Стовп біля Дніпропетровського металургійного комбінату

Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 галузей виробляється 4,5 % всієї промислової продукції України.

2009 року промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30 мільярдів гривень, це 30,0% від загального обсягу продукції реалізованої в області.

Основа промисловості міста — металургійний комплекс. Продукція галузі складає 6,9 % від загального обсягу виробництва чорної металургії України, в тому числі: труб — 51,4 %, сталі — 5,3 %, чавуну — 5,0 %, прокату — 4,4 %, коксу — 4,0 %. Основні підприємства галузі — відкриті акціонерні товариства: «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», «Дніпрококс», «Комінмет», «Дніпропетровський трубний завод», «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Машинобудівна та металообробна галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу складають 10,5 %. Найбільш розвинутими є металургійне, транспортне, електротехнічне, гірничо-шахтне і гірничорудне, будівельно-шляхове й комунальне, хімічне і полімерне машинобудування, верстатобудування. Лідерами галузі є: відкриті акціонерні товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «Дніпропрес», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Продукція галузі — трактори, преси, вагоноопрокидувачі, шлаковозні чаші, трамваї, тролейбуси, магістральні електровози.

Вид центральної частини Дніпропетровська, видніються башти-хмарочоси, 2006 р.
Зеніт-3SLБ на стартовому майданчику

Дніпропетровськ — один з світових центрів ракетно-космічного будування. Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» та Конструкторського бюро «Південне» розробили і виготовляють екологічно чисті ракетоносії «Зеніт», космічні апарати з унікальними можливостями та беруть участь в реалізації проекту «Морський старт» у складі міжнародного консорціуму чотирьох країн (США, Росії, України, Норвегії). Хімічна галузь — це 7 підприємств; продукція : лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, гумотехнічні вироби для багатьох галузей — космосу, повітряного транспорту, понад 80 типорозмірів шин, у тому числі великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки, які експортуються у 30 країн світу. Продукція галузі складає 7,5 % обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. Розвинути легка промисловість, харчова промисловість та переробна промисловості. В місті виробляється 5,6 % обсягу виробництва продуктів харчування в Україні.

Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить більше 7 % загального зовнішньоторговельного обігу України. Експортний потенціал міста складається з продукції підприємств чорної металургії, машинобудування, хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортуються в місто, головним чином, природний газ, нафтопродукти, продукція машинобудування.

[ред.] Транспорт

Основна стаття Транспорт Дніпропетровська

п • о • рТранспорт Дніпропетровська
Електротранспорт Dnipropetrovska gerb.png
Автотранспорт
Залізничний транспорт
Повітряний транспорт
Річковий транспорт

[ред.] Охорона здоров'я

В місті існує розвинена мережа закладів охорони здоров'я, через які реалізуються національні, регіональні, міжнародні проекти профілактики охорони здоров*я громадян. В лікувально-профілактичних закладах працює біля 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших медичних спеціалістів. Лікувально-діагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числі і приватні. Реорганізація галузі продовжується.

[ред.] Освіта і наука

  • Дніпропетровський вузівський регіон об'єднує 35 вищих навчальних закладів, у тому числі — 21 І-ІІ рівня акредитації та 14 ІІІ-ІУ рівня акредитації, в яких навчається майже 90 тис. студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання, у 180 загальноосвітніх школах навчається майже 130 тис. дітей.
    • 2010 р. — 164 школи, в які пішло 80 000 школярів, в тому числі майже 9 000 — в 1-й клас. 173 дитячих садочка, 39 позашкільних заклада, 5 дитячих будинків. В дошкільных закладах — 30 000 дітей.
  • Для забезпечення фахівцями, що відповідають сучасним вимогам розпочато у навчальних закладах підготовку спеціалістів за новими перспективними спеціальностями.

[ред.] Наука

Дніпропетровськ — один із найбільших наукових центрів України. В ньому зосереджено багато науково — дослідних та проектно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної Академії Наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології і т. д. Дніпропетровськ — кузня вчених, широко відомих і за межами України. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проектів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

[ред.] Вищі навчальні заклади

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Будинок студентів)
Національний гірничий університет України.

[ред.] Університети

[ред.] Академії

[ред.] Інститути

[ред.] ЗМІ

[ред.] Друковані ЗМІ

У Дніпропетровську друкується більше 45 різних газет і журналів [5]. Серед суспільно-політичних видань відомі «Вісті Придніпров’я», «Дніпровська правда», «Днепр Вечерний», «Горожанин»; Щомісячна газета для сімейного читання "Золотий фонд України"; найбільш популярне інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Днепровская неделя», «Авізо», «Бесплатно всегда» та «СтройПрайс».

[ред.] Телебачення

На сьогодні діють такі місцеві ТВ канали:

  • 11 Канал
  • 23 канал — СТБ Дніпро
  • 34 канал
  • 51 канал
  • 27 канал
  • ІРТ
  • Приват ТВ
  • ТЕТ

[ред.] Радіо

Радіостанція Частота Радіостанція Частота Радіостанція Частота
Радіо Алла FM 88.1 Русское радио FM 101.1 Авторадіо FM 104,8 FM 104.8
М'юзік Радіо (Music Радіо) FM 88.5 Мелодія FM 101.5 Радіо Шансон FM 105.3
Ретро FM FM 89,7 Хіт FM FM 102.0 Просто Радіо FM 105.8
Радіо Дача FM 90.1 Європа плюс (Europa Plus) FM 102.5 Радіо Рокс (Radio Rocks) FM 90.5 Гала радіо (Gala radio) FM 106.4
MFM FM 90,9 Наше радіо FM 102.9 Кісс ФМ (Kiss FM) FM 106.8
Ера FM FM 91.4 Ренессанс FM FM 103.3 Радіо Мікс FM 107.3
Люкс FM FM 100.5 Шарманка FM 104,0 Душевне радіо FM 107.7

[ред.] Культура

Дніпропетровськ — місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 бібліотек, фонд яких складає 1,4 млн. примірників, 287 пам'яток історії і культури нагадують нам про видатні події та видатних діячів науки, історії, мистецтва. У 2009 році своє 160-річчя відзначає Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д.І. Яворницького.

п • о • рМіське життя Дніпропетровська
Торгівельні центри
ТРК Appolo•ТЦ Арбат на Московській•Атріум (Atrium Fashion Park)•ТДЦ Босфор•Вавилон•ТЦ Голден Пелес (Golden Palace)•ТЦ Гранд Плаза•ТРЦ Дафі•Епіцентр•ТЦ Європа•Караван•ТРЦ Материк•Метро I•Метро II•ТЦ Міріада•Міст-Сіті Центр•ТЦ Нова лінія•ТЦ Терра•ТЦ ЦУМ
 Dnipropetrovska gerb.png
Кінотеатри
Театри
Музеї
Парки

[ред.] Відомі Художники Дніпропетровська

Віктор Загубибатько, Артюх Ігор, Володимир Падун, Віктор Адамкевич, Петро Магро та ін.

[ред.] Музика, театр і кіно

Детальніше: Театри Дніпропетровська

[ред.] Музеї

Детальніше: Музеї Дніпропетровська

У місті розташовані:

Відділи

[ред.] Спорт

Детальніше: Спорт Дніпропетровська

Спортивні клуби:

Стадіони:

  • «Дніпро-Арена»
  • «Локомотив»
  • «Метеор»
  • «Монтажник»
  • Стадіон Придніпровської ТЕС
  • «Славутич»
  • Стадіон «ім. Кірова»
  • «Трудові резерви»

Спортивні комплекси:

Аеродроми:

Споруди для водних видів спорту:

  • Басейни:
Басейн Водних видів спорту спорткомплексу «Метеор»
Басейн Академії будівництва і архітектури
Басейн Індустріального технікуму
Басейн Медичної академії
Басейн Національного університету залізничного транспорту
Басейн Фінансової академії
Басейн Національного університету
Басейн Інституту фізкультури
  • Гребний канал

[ред.] Архітектура

Детальніше: Архітектура Дніпропетровська


Спасо-Преображенський собор, 1830-35 роки.
Скульптурна композиція поблизу Дніпропетровського драматичного театру. 2010.

Місто проектували видатні архітектори — Клод Геруа, Іван Старов. Будинки зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова, Дмитра Скоробогатова, Олександра Красносельського, В. Самодриги.

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень складає 134 м² — один з найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.

У місті 2 29-поверхових будинка і два 25-типоверхових.

[ред.] місцеві краєвиди

[ред.] Особи, пов'язані з Дніпропетровськом

Дивіться також: Категорія:Персоналії:Дніпропетровськ.

[ред.] Ресурси інтернету

Flag of Ukraine.svg Портал «Україна»
Prapor Dnipropetrovskoyi oblasti.svg Портал «Дніпропетровська область»
WiktionaryUk.svg Дніпропетровськ у Вікісловнику?
Commons-logo.svg Дніпропетровськ на Вікісховищі?

[ред.] Див. Також

[ред.] Примітки

  1. ↑ Чисельність населення на 1 січня 2012 року та середня за 2011 року
  2. ↑ http://gorod.dp.ua/news/news.php?id=58646
  3. ↑ gorod.dp.ua О ГОРОДЕ, Кто возглавлял город, 1786-2010
  4. ↑ gorod.dp.ua О ГОРОДЕ, Всі губернатори краю, 1796-2010
  5. ↑ Перелік друкарських видань Дніпропетровська
п • о • рДніпропетровськ
Райони: Флаг Днепропетровска 2.png
Смт:
п • о • р
Prapor Dnipropetrovskoyi oblasti.svg  Міста і смт Дніпропетровської області
Міста: Апостолове · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Вільногірськ · Дніпродзержинськ · Дніпропетровськ · Жовті Води · Зеленодольськ · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Новомосковськ · Орджонікідзе · Павлоград · Перещепине · Першотравенськ · Підгородне · П'ятихатки · Синельникове · Тернівка
Смт: Авіаторське · Аули · Брагинівка · Васильківка · Вишневе · Гвардійське · Гірницьке · Губиниха · Демурине · Дніпровське · Іларіонове · Карнаухівка · Кіровське · Кринички · Курилівка · Лихівка · Магдалинівка · Мар'ївка · Межова · Меліоративне · Миколаївка (Петриківський район) · Миколаївка (Широківський район) · Новомиколаївка · Новопокровка · Петриківка · Петропавлівка · Письменне · Покровське · Просяна · Радушне · Роздори · Сад · Славгород · Солоне · Софіївка · Томаківка · Христофорівка · Царичанка · Чаплине · Червоногригорівка · Черкаське · Чортомлик · Широке · Щорськ · Ювілейне · Юр'ївка
п • о • рДніпропетровська область
Райони Prapor Dnipropetrovskoyi oblasti.svg
Міста обласного значення
п • о • рЦентри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня
Flag of Ukraine.svg
п • о • рМіста і селища над Дніпром (від джерела до гирла)
Росія Росія
Білорусь Білорусь
Україна Україна
Радуль • Любеч • Вишгород • Київ • Козин • Українка • Ржищів • Переяслав-Хмельницький • Канів • Черкаси • Світловодськ • Кременчук • Комсомольськ • Верхньодніпровськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Запоріжжя • Василівка • Дніпрорудне • Енергодар • Нікополь • Кам'янка-Дніпровська • Нововоронцовка • Горностаївка • Берислав • Каховка • Нова Каховка • Дніпряни • Таврійськ • Цюрупинськ • Херсон • Гола Пристань • Очаків³
1. Бочарово — село біля витоку ріки. 2. Комарин розташований нижче Любеча: від Лоєва до гирла р.Прип'ять Дніпро тече по кордону. 3. Очаків — порт на Дніпровському лимані.
п • о • рМісцевості Дніпропетровська
Правий берег
Лівий берег
п • о • рІсторичні населені місця Дніпропетровської області
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA&oldid=8956055
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами