Дніпропетровськ

Дніпропетровськ
Герб Дніпропетровська Прапор Дніпропетровська
Діловий центр міста
Дніпропетровськ на карті України
Основні дані
Прізвисько	Дніпро Космічна столиця України
Країна	Україна
Регіон	Дніпропетровська область
Район/міськрада	Дніпропетровська міська рада
Код КОАТУУ	1210100000
Засноване	1776
Статус міста	з 1778 року
Поділ міста	8 районів
Населення	▲ 1 000 272
Агломерація	Дніпровська агломерація
Площа	405 км²
Густота населення	2 463 осіб/км²
Поштові індекси	49000-489
Телефонний код	+380-56 - для 7-значних, 562 - для 6-значних номерів
Координати	48°27′58″ пн. ш. 35°01′31″ сх. д.
Водойма	Дніпро
Міста-побратими	Вільнюс, Самара, Ташкент, Сіань, Салоніки, Жиліна, Герцлія, Красноярськ, Далянь, Кутаїсі
День міста	другі вихідні вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Дніпропетровськ
До Києва
- фізична	390 км
- залізницею	532 км
- автошляхами	447 км
Міська влада
Адреса	49070, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, 45-54-66
Веб-сторінка	Міська рада Дніпропетровська
Міський голова	Куліченко Іван Іванович

Дніпропетро́вськ або Дніпропетрівське (у 1645–1787 рр. — Новий Кодак (неофіційно), у 1787–1797 рр. і в 1802–1926 рр.— Катеринослав, у 1797–1802 — Новоросійськ, у 1918 — Січеслав (неофіційно)) — місто в Україні, адміністративний центр Дніпропетровської області.

У сучасній Україні, так само як і впродовж усієї своєї історії, Дніпропетровськ є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є четвертим містом в Україні після Києва, Харкова та Одеси ( 999 577 за даними держстату на 1 січня 2012 року).

Дніпропетровськ разом із містами Дніпродзержинськом, Новомосковськом, Підгородним, Синельниковим, Верхівцевим, Верхньодніпровськом і селами та селищами Іларіоновим, Кіровське (Дніпропетровський район), Петриківкою, Піщанкою, Спаським, Орлівщиною, Волоським, Новоолександрівкою, Сурсько-Литовським, Солоним, Криничками, Аулами складає Дніпровську агломерацію з населенням майже 2 млн осіб.

Дніпропетровська міська рада

Органом місцевого самоврядування є Дніпропетровська міська рада, яка обирається раз на 4 роки в кількості 120 депутатів.

На виборах до місцевих рад 2010 р. провладні угрупування на чолі з Партією регіонів України посилили свої позиції в міськраді з 93 до 104 депутатів плюс до лав Партії регіонів вступив мер Дніпропетровська І.Куліченко.

Адміністративні райони міста

У 19 сторіччі Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша Друга і Третя частина. Згодом до них додалося означення «поліційна». Потім числові назви зникли, змінившись на Соборна, Дніпровська. 1897 року було вирішено збільшити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку 1920 року місто було розділено на 5 районів включно з Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому Кіровський і згодом Жовтневий), Залізничий, Кодацький (у майбутньому Ленінський) та Фабрично-Чечелівський (у майбутньому Красногвардійський).

Адміністративний поділ Дніпропетровська, 2011 р.

З радянських часів існує розподіл Дніпропетровська на 8 адміністративних районів: 5 — на правому і 3 — на лівому березі Дніпра:

• Амур-Нижньодніпровський — лівобережний, створений 1918 року
• Бабушкінський — правобережний, створений 1973 року виділенням з Кіровського, Жовтневого і Червоногвардійського районів
• Жовтневий — правобережний, створений 1936 року виділенням з Кіровського району, проте прототип району — Соборна поліцейська частина існувала з заснування міста
• Індустріальний — лівобережний, створений виділенням з Амур-Нижньодніпровського району у 1969 році.
• Кіровський — правобережний, створений 1932 року, проте прототип району — Дніпровська поліцейська частина існувала ще у 19 сторіччі
• Красногвардійський — правобережний, створений 1933 року; до революції тут з 1897 р. існувала Заводська поліцейська частина
• Ленінський — правобережний, створений 1920 року під назвою Кодацький район
• Самарський — лівобережний, створений 1977 року з міст Придніпровська та Ігрені і східної частини Індустріального району

Місцевості

Складові частини м. Дніпропетровська

• Старі козацькі:
  • правого берега: Таромське, Сухачівка, Діївка, Нові Кайдаки, Половиця, Мандриківка, Лоцманська Кам'янка
  • лівого берега: кол. Самарь (с. Шевченко), Березанівка, Кам'янка, Обухівка, Ігрень (Огрень, Усть-Самарь), Мануйлівка, Чаплі,
• Катеринославські: Нагірний, Центр, Лагерний (Дачі), Млини, Шляхівка, Чечелівка, Краснопілля, Рибальське (Фішерсдорф), Йозефсталь (Самарівка), Амур, Бараф (Воронцовка), Сахалін, Султанівка (Старе Клочко), Ломівка, Нижньодніпровськ, ж.м.Клочко (Султанівка)
• Дніпропетровська забудова: ж.м. Західний, ж.м. Червоний Камінь (захід Нового Кодаку), ж.м. Комунар (сел. Діївка), ж.м. Парус (частина сел. Діївки)), проспект Кірова, проспект Петровського (Чечелівка), вулиця Робоча, 12 квартал, Корея (ж.м. Будівельник), сел. Мирне, проспект Гагаріна (давнє — Дачі, радянське Вузівський), Підстанція (Дачі, ж.м.1 Травня), ж.м. Тополя, ж.м. Сокіл, ж.м. Перемога, Мандриківка, ж.м. Фрунзенський (Ломівка), ж.м. Лівобережний, Боржом, вулиця Калинова (Султанівка), проспект Правди, вул. Косіора, ж.м.Сонячний, Вузол (Північний і Південний), ж.м.Придніпровськ

Населення

Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення Дніпропетровська становило 1 000 157 осіб.

Національний склад за даними переписів (1897 - мовний склад)

	1897	1926	1959	2001
українці	15,8%	36,0%	61,5%	72,6%
росіяни	41,8%	31,6%	27,9%	23,5%
євреї	35,4%	26,8%	7,6%	1,0%
білоруси	1,2%	1,9%	1,7%	1,0%

Рідна мова за переписом 2001 р. у районах Дніпропетровська та населених пунктах міськради

	Українська	Російська	Вірменська
ДНІПРОПЕТРОВСЬК (місто)	45,87%	53,08%	0,21%
ДНІПРОПЕТРОВСЬК (міськрада)	46,50%	52,46%	0,21%
смт.Таромське	88,47%	10,97%	0,04%
Ленінський р-н	53,27%	45,38%	0,59%
Амур-Нижньодніпровський р-н	52,64%	46,57%	0,12%
Самарський р-н	51,71%	47,52%	0,15%
Красногвардійський р-н	46,98%	51,92%	0,33%
Індустріальний р-н	42,05%	57,20%	0,17%
Бабушкінський р-н	41,87%	56,95%	0,11%
Жовтневий р-н	39,37%	59,45%	0,08%
Кіровський р-н	37,03%	61,85%	0,09%

Географія

Дніпропетровськ розташований у центральній Україні з тяжінням до її півдня й сходу. Особливість Дніпропетровська — небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю лесових товщ та розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на правобережжі. Підтоплення створює передумови розвитку просадок у лесових породах та зсувів, призводить до деформації та руйнування будівель.

Правобережжя

Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на Придніпровській височині. Поетично місто називається «містом на трьох пагорбах», що є частиною Придніпровської височини.

• 1-ий пагорб є місцем закладення Катеринослава 1787 р. за генеральним планом 1786 р. Клода Геруа та пізнішим генеральним планом 1792 р. Івана Старова. Сьогодні він містить Нагірний («на горі») й «Лагерний» (Табірний) (сучасний проспект Гагаріна) райони міста.
• 2-ий пагорб відділений від першого Червоноповстанською балкою, й розташований на захід від нього, й на південь від центру міста; на ньому розміщені колишній катеринославський район Нові плани й проспект Кірова;
• 3-ій пагорб відділений від 2-го Рибальською балкою; на ньому розташований район вулиці Робочої (нижня частина — катеринославські робочі слобідки — Шляхівка, Солдатська тощо;
• 4-й пагорб, забудований уже на рубежі XIX–XX ст., відділений від 3-го Аптекарською балкою; на ньому розміщувався західний район Катеринослава—Чечелівка, зараз — район просп. Калініна та просп. Петровського

Балки (яри) правобережжя: Червоноповстанська, Рибальська, Аптекарська, Тунельна.

На заході, північніше Діївки — плавні, з головною протокою Старий Дніпро.

Лівобережжя

Лівобережжя міста знаходиться на Придніпровській низовині. У індустріальному районі й понад Дніпром піщані дюни. У межах міста в Дніпро впливає річка Самара. На заході лівобережжя у АНД районі багато озер — залишків давньої гідросистеми Протовчі, руслом якої прорите нове русло Орелі.

Інші річки лівобережжя: Гнилокиш, Кримка, Шиянка. Шиянка визначає Ігренський острів.

На Дніпрі у межах міста розташовано чимало островів, давній Монастирський, Швецький (помилково Шевський), Свинячий, Пороховий, Кодачек.

Клімат

Клімат Дніпропетровська
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	−2	−1	4	13	21	24	25	25	20	12	4	0	12
Середня температура, °C	−5,5	−4,1	0,8	9,4	16,0	19,6	21,3	20,6	15,4	8,4	2,5	−2,1	8,5
Середній мінімум, °C	−7	−6	−1	5	11	15	16	15	11	5	1	−3	5
Норма опадів, мм	45	36	34	38	46	59	56	37	36	32	42	52	513
Джерело: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Dnipropetrovsk/

Історія

Доісторичні часи

Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка сягає в далеку давнину. Ще з часів палеоліту місцевості біля Дніпровських порогів були щільно заселені. Близько 100 тис.р. до н. е. до сучасного Дніпропетровська з півночі насунувся Скандинавський льодовик. Протягом неоліту-бронзового віку землі над порогами населяли племена сурської, середньостогівської, ямної, катакомбної культур. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано коней для їзди верхи, а також було винайдене колесо. Завдяки цьому скотарський спосіб ведення скотарства поширився саме з Придніпровських степів. У 2-й половині ІІ тис. до н. е. у Причорноморських степах закріпилися племена зрубної культури (кіммерійці). У I тис. до н. е. на дніпровських землях існувала Скіфська держава (скіфи). Скитів витіснили до Криму сармати у ІІІ ст. до н. е., а сарматів згодом — германські племена готів (прийшли з Польщі у ІІІ ст. н. е.): пам'ятки черняхівської культури знайдені на території козацького міста Самар. В подальшому (IV — ІХ ст.) через край пройшли орди гунів, авар, угрів.

Середньовіччя

У часи Київської Русі вже у ІХ стор. н. е. на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. Монастир тут збудували візантійські монахи ще у 870 р. (?) — можливо, на честь того, що він був, за деякими даними (Житіє Св. Амвросія) найпівнічнішим пунктом у подорожі Св. Андрія Первозванного. Навколишні землі були під владою кочовиків — печенігів, а потім — половців. Академік Б. О. Рибаков вважав, що головне улицьке місто Пересічень, яке згадується в літописах, повинно було знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. У зв'язку з цим, увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800–1300 рр. на піщаних горбах Ігренського півострова, де Самара впадає у Дніпро. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками — печенігами, вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз. Також було зруйновано монастир на острові і поселення на острові навпроти теперішнього Старого Кодаку.

Територія міста належала Запорізькій Січі під час козаччини. У 1635 році побудована польська фортеця Кодак. Та ось у 1660 році у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, яке у 1750 році вже називається містом.

Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли у козацьку добу:

Поселення на території сучасного Дніпропетровська до заснування Катеринослава

• 1500 (або 1550) — торгівельне козацьке місто Самар (Самарь, Самара) — у пониззі р. Самари. Занепало у 1688 р.
• 1564 — відомі козацькі курені у Таромському, з 1704 — слобода;
• 1596 — відомий перевіз Кам'янка через Дніпро;
• 1600 — відомі Богородицькі хутори (тепер — м. Підгороднє)
• 1635 — поляки заснували фортецю Кодак, поряд виникло містечко — центр Кодацької паланки Запоріжжя. Фортецю було зрито за умовами Прутського трактату 1711 р. Слобода відновилася близько 1734-35 рр. (Старий Кодак).
• 1648 — відомий хутір Обуха (теперішня Обухівка (Кіровське));
• 1650 (або 1660) — відомий Новий Кайдак (центр паланки, а в 1784 — 1797 рр. частково виконував функції губерського міста під назвою Катеринослав-ІІ);
• 1688 — поряд з козацьким містом Самар (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад — Новобогородицьк — першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до 1793 р., коли його залишки були переведені до сучасного Новомосковська (Новоселиці)
• 1740-ві (або 1770-ті) — біля першого порогу засновано поселення лоцманів — Лоцманська Кам'янка;
• 1743 — 1795 — існувала слобода Половиця. Зникла внаслідок розширення Катеринослава, який було засновано 1787 р. на горі поруч. Тепер — центр м. Дніпропетровська.
• 1744 — засновано Мануйлівку (в подальшому — також Поповка);
• 1760 — ті — відомий хутір Чаплі;
• 1770 — засновано Сухачовку;
• 1775 — засновано Діївку;
• 1776 — засновано Одинківку;
• 1784 — відома Мандриківка;

В 1775 році, після чергової переможної війни з Османською імперією, запорізьке козацтво за непотрібністю було ліквідовано, а землі Запоріжжя увійшли у склад Азовської губернії. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав.

Новий Кодак

За свідченнями історика XIX ст. Ф.°Макаревського, у 1645 р. в містечку Новий Кодак стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну церкву св. Миколи. Цю дату можна вважати початком міста Дніпроптеровська. Наприкінці XVII ст. — початку XVIII ст. Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. У 1704 р. біля Нового Кодаку з'явилося нове поселення — Таромське, а пізніше Сухачівка, Половиця, Діївка. В середині XVIII ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром Кодацької паланки Підпільненської Січі. За переписом 1754 р. в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяло десятки ремісничих майстерень. У 1760-х роках в містечку з'явився стаціонарний ринок.

Усталений уклад запорозького міста Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі у 1775 р. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється воєвода та городничий. У 1776 році Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації Саксаганського повіту Новоросійської губернії Російської імперії. Більше 10 років (з 1776 р. до 1789 р.) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з 1783 р. — Новокодацького) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління. В останньому десятиріччі XVIII ст. органічний розвиток міста Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади. В середині 1780-х років російська імператриця Катерина ІІ звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля Кодаку. В описі Катеринославського намісництва за 1784 р. вказувалося, що Катеринослав засновується з містечка Новий Кодак. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку Дніпропетровська. За інерцією з 1785 р. по 1791 р. в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.

Протягом першої половини 1790-х років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795 р. «сєлєніє» Новий Кодак (у 1793 р. мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793 р. мав біля 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а казенним селянам запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У 1796 році був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.

Катеринослав

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річці Кільчень при її впадінні у ріку Самара. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра.

Дніпропетровськ (Катеринослав) на мапі Шуберта, приблизно 1888 рік

Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість.

Катеринослав 1 в свою чергу було перейменовано на Новомосковськ.

Російська імператриця Катерина II мріяла збудувати «Південну пальміру» — столицю Російської імперії, порівнюючи Санкт-Петербург — «Північна Пальміра». Планувалось побудувати вищий (132 м) за папський собор Петра і Павла в Римі (Ватикан). (Але — величезним планам не було дано збутися; вони були забуті коли Катерина ІІ померла). Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 9 травня 1787 р. Будівельники встигли закласти величезний фундамент (нині — Жовтнева площа Дніпропетровська). Це ще одна дата заснування міста: 1887 р. городяни святкували 100-річчя міста.

Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку.

1789 р. було засновано німецькі колонії по Самарі — Кронгартен (нині — східна частина м.Підгороднє), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фішерсдорф (нині Рибальське — частина Ігрені). У гирлі Сури було засноване колонію Ямбург. 1794 р. було засновано перше промислове підприємство — суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу). 1796 р. було засновано с. Краснопілля. У 1796–1802 за бажанням імператора Павла І місто носило назву Новоросійськ.

Все XIX ст. Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо 1804 р. населення міста становило 6,4 т. осіб, то 1850 — лише 13 тисяч. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарених заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування донецького вугілля та криворізької залізної руди, а також відкриття залізниці (1884) між цими промисловими районами. На лівому березі станція Катеринослав з'явилась ще 1873 р. (гілка з Синельникова). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного мосту через Дніпро 1884 року. Почалось будівництво металургіійних підприємств на заході міста та на лівому березі:

• 1887 — металургійний Олександрівський Південно-Російський завод («Петрівка»);
• 1889 — трубний завод «Шодуар-А»
• 1891 — металургійний завод Гантке (Нижньодніпровський трубопрокатний);
• 1898 — вагоноремонтні майстерні (зараз завод);
• 1899 — завод «Шодуар-В» (теперішній «Комінмет»)
• 1914 — завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, «Дніпротяжмаш»);
• 1916 — теперішній Дніпропетровський стрілочний завод.

Біля заводів стрімко зростали робочі слободи — Солдатська (Чечелівка), Фабрічна, Брянська, Амур, Бараф, Сахалін, Султанівка і ін. Якщо населення в 1865 р. населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887 — 48 тис. осіб, то в 1910 — вже 232 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тількі 1925 р.). Основними етнічними групами були росіяни, євреї та українці.

Катеринослав, нарис Айвазовського

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів Російської імперії. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.

Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 року і проголошення Української Народної Республіки була запропонована назва Січеслав, що нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно місто залишалося з попередньою назвою — Катеринослав.

Дніпропетровськ

Під час революційних подій 1917–1919 рр. місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших п'ятирічок було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської індустріалізації.

19 липня 1926 р. Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь видатного діяча комуністичної партії місцевого походження Г. І. Петровського).

22 червня 1941 р. почалася Німецько-радянська війна. 25 серпня 1941 р. Дніпропетровськ було окуповано німецькими військами. Тут розташувалась нацистська окупаційна адміністрація однойменної генеральної округи Райхскомісаріату Україна, а також Дніпропетровських міської (нім. Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Stadt) та сільської (нім. Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Land) округ. 25 жовтня 1943 року Дніпропетровськ було відвойовано радянськими військами, після чого почалось відродження промисловості, відбудова міста.

Всебічний розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «перебудова». Промисловість почала занепадати, масове житлове будівництво припинилось, у плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера, більшість доріг. З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві окремих житлових комплексів, торгівельних комплексів, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті окремих вулиць.

Зараз громадськістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста в Кодак. Наводяться дані про стародавність назви Кодак, що означає з татарської «місто на горі». Противники кажуть про неприпустимість «польської» назви, не враховуючи те, що ця назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назві Січеслав.

Керівники Дніпропетровська

Керівники Дніпропетровська:

Роки	Прізвище, ім'я	Посада	Роки	Прізвище, ім'я	Посада	Роки	Прізвище, ім'я	Посада
1786–1787	Іван Шевелев		1860–1861	Єгор Птіцин	міський голова	1938-1941	Семен Задіонченко	перший секретар міськкому
1791–1794	Дмитро Горяїнов	міський голова	1861–1864	Іван Ловягін	міський голова	1941-1942	Клостерман	комісар міста від імені Третього рейху
1794–1796	Петро Башмаков	міський голова	1864–1864	Дей Мінаков	міський голова	1941–1943	П.Соколовський	голова міської ради
1796–1797	Григорій Кустов	міський голова	1864–1865	Костянтин Кисельов	міський голова	1943-1945	Микола Манзюк	перший секретар міськкому
1797–1800	Дмитро Горяїнов	міський голова	1865–1868	Дей Мінаков	міський голова	1945-1947	Павло Найденов	перший секретар міськкому ВКП(б)
1800–1803	Кузьма Молчанов	міський голова	1868–1871	Д.Пчолкін	міський голова	1945-1952	Микола Гавриленко	начальник міського виконавчого комітету
1803–1806	Петро Четвериков	міський голова	1871–1877	Дей Мінаков	міський голова	1947-1950	Леонід Брежнєв	перший секретар міськкому ВКП(б)
1806–1809	Афанасій Коханов	міський голова	1877–1885	Петро Калабухов	міський голова	1952-1957	Микола Распопов	начальник міського виконавчого комітету
1809–1811	Степан Четвериков	міський голова	1885–1888	Іван Яковлів	міський голова	1957-1963	Микола Гавриленко	начальник міського виконавчого комітету
1811–1812	Дмитро Горяїнов	міський голова	1889–1893	Олександр Толстиков	міський голова	1961-1964	Віктор Чебриков	перший секретар міськкому КПРС
1812–1817	Іван Колесніков	міський голова	1893–1901	Іван Греков	міський голова	1963-1964	Григорій Сокуренко	начальник міського виконавчого комітету
1818–1821	Дем'ян Кисельов	міський голова	1901–1901	Олександр Толстиков	міський голова	1964-1967	Борис Кармазін	начальник міського виконавчого комітету
1821–1825	Іван Колесніков	міський голова	1901–1902	Петро Волков	міський голова	1964-1970	Іван Яцуба	перший секретар міськкому КПРС
1825–1828	Яків Рохлін	міський голова	1902–1905	Олександр Толстиков	міський голова	1967-1970	Євген Качаловський	начальник міського виконавчого комітету
1828–1828	Іван Пчелкін	міський голова	1905–1909	Іван Езау	міський голова	1970-1974	Євген Качаловський	перший секретар міськкому КПРС
1828–1828	Іван Колесніков	міський голова	1909–1917	Іван Способний	міський голова	1970-1974	Віктор Бойко	начальник міського виконавчого комітету
1830–1833	Федір Дупленко	міський голова	1917–1917	Костянтин Макаров	міський голова	1974-1976	Віктор Бойко	перший секретар міськкому КПРС
1833–1834	Яків Рохлін	міський голова	1917-1917	Василь Осипов	міський голова	1974-1981	Іван Лях	начальник міського виконавчого комітету
1834–1836	Андрій Кирпишников	міський голова	1918-1919	Іван Езау	міський голова	1976-1983	Володимир Ошко	перший секретар міськкому КПРС
1836–1839	Яків Рохлін	міський голова	1927-1928	Рязанов	начальник міського виконавчого комітету	1981-1989	Олександр Мигдєєв	начальник міського виконавчого комітету
1839–1842	Іван Артамонов	міський голова	1929-1929	Богданова	начальник міського виконавчого комітету	1983-1988	Микола Омельченко	перший секретар міськкому КПРС
1842–1843	Ілля Тархов	міський голова	1929-1933	Сорокін	голова муніципальної ради	1988-1991	Володимир Яцуба	перший секретар міськкому КПРС
1843–1846	Фома Богданов	міський голова	1933-1933	Микола Голубенко	голова міської ради і виконавчого комітету	1989-1991	Валерій Пустовойтенко	голова міського виконавчого комітету
1846–1847	Прокоп Бєлявський	міський голова	1933-1936	Іван Гаврилов	голова міської ради і виконавчого комітету	1991-1993	Валерій Пустовойтенко	голова міської ради та міськвиконкому
1847–1851	Іван Ловягін	міський голова	1936-1937	Петро Вєтров	секретар міського комітету партії	1993-1994	Віктор Меркушов	голова міської ради та міськвиконкому
1851–1854	Прокоп Бєлявський	міський голова	1937-1938	Дем'ян Коротченко	в.о. першого секретаря міськкому	1994-1999	Микола Швець	голова міської ради та міськвиконкому
1854–1860	Іван Ловягін	міський голова	1938-1938	Семен Задіонченко	в.о. першого секретаря міськкому	1999-	Іван Куліченко	міський голова

Економіка

Див. також: Житлово-комунальне господарство Дніпропетровська

Будучи столицею величезної південної губернії, Катеринослав розвивався як звичайний провінційний сільськогосподарський центр. Тільки з відкриттям в кінці 19 століття Криворізького залізорудного родовища почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих заводів і фабрик. Величезні прибутки промисловців зумовили швидкий розвиток міської інфраструктури та благоустрій території міста.

На початку 20 століття промисловість продовжувала розвиватись і в 30-ті роки місто перетворилось на потужний індустріальний центр.

Економічному розвитку міста сприяє його розташування на перехресті всіх видів шляхів сполучення — водних, залізничних, автомобільних, повітряних і наявності необхідної інфраструктури, що дає можливість здійснювати значні обсяги перевезень пасажирів та вантажів.

Міжнародного класу аеропорт зв'язує місто з країнами дальнього та ближнього зарубіжжя. Залізничні магістралі з'єднують його з головними сировинними базами країни — кам'яновугільним Донбасом, залізорудним Криворіжжям, та Нікопольським марганцевим басейном. Добре розвинута система автомобільних шляхів.

Місто стоїть на березі головної водної артерії країни — річки Дніпро. Її береги зв'язують 5 залізничних та автодорожніх мости. Дніпропетровський річковий порт забезпечує суднам типу «річка-море» прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне море.

У регіоні діє розвинута система електрозв'язку. Телефонні послуги надають як державні компанії так і 6 приватних фірм, у їх числі — спільні підприємства з інвестиційним капіталом із США, Канади, Франції, Італії.

Розгорнуті мобільні та стільникові телефонні мережі. Діють пейджингові компанії, послуги доступу до всесвітньої мережі Інтернет надають близько 10 фірм. Впровадження інформаційних технологій та сучасного поштового обладнання дозволяє організувати надання послуг електронної та гібридної пошти, здійснення банківських операцій, різних видів розрахунків та надання інформаційних послуг.

Дніпропетровськ є одним з провідних фінансових центрів України. У місті акредитовані або мають філії близько 40 великих державних та приватних банків: Національний банк України, «Укрексімбанк», «Україна», «Укрсоцбанк», «Промінвестбанк», «Ощадбанк», «Приватбанк», «Аваль», «Перший Український міжнародний банк», «Кредитпромбанк», «Правекс-Банк», «Кредит-Дніпро», «Вабанк», «Новий», «АктаБанк» та інші.

Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни — працюють 2 фондові біржі. Активно розвивається ринок страхових послуг. Будівельний комплекс за своїми виробничими потужностями, величині основних фондів, кількості робітників перебуває на другому місці в Україні. На території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проектних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проектування, будівництва та ремонту. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість придати сучасний вигляд місту з 233-літньою історією. Господарчий комплекс міста складають більше 20 тисяч підприємств.

Основні об'єкти економіки Дніпропетровська (в порівнянні з 1980-ми роками)

Рік засн.	Станом на 1980-ті	Адреса	Станом на 2013 р.	Код	К-ть прац-х	Власники, керівники
МЕТАЛУРГІЯ
1887	Металургійний завод ім.Г.І.Петровського	пр.Калініна, 75	ПАТ "ЄВРАЗ - ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО"	5393056	5300
1889	Трубопрокатний завод ім.В.І.Леніна	вул. Маяковського, 31	ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД"	5393122	2970
	Завод металоконструкцій ім. І.В.Бабушкіна	вул. Красногвардійська, 1, вул. Ударників, 54	ПАТ "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна"			.
1914	Завод металургійного обладнання (ДЗМО)	Сухий острів	ВАТ "Дніпроважмаш" (з 1994)
1896	Нижньодніпровський трубопрокатний завод ім.Карла Лібкнехта	вул. Столєтова, 21	ВАТ "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"	5393116	6600
1899	Металургійний завод ім.Комінтерна	вул.Комінтерна, 3; 7	"ПАТ ""ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМ. КОМІНТЕРНУ"" (ПАТ ""КОМІНМЕТ"") з 1994"		1430	г.п. - Ботюк Олег Миколайович
	Завод "Червоний металіст"	вул. Столярова, 10	Орендне підприємство "Завод "Червоний металіст"
1915	Завод метвиробів ("Днепрометиз")	пр. Правди, 20	ВАТ "ДНІПРОМЕТИЗ /ДМВО/ "	5393145	1000
	Ливарно-механічний завод	вул. Марата, 2	ТОВ "Державний дніпропетровський ливарно-механічний завод"
	Металозавод	вул. Торгівельна, 47
	Металомеханічний завод	вул. Морозова, 4
	ВО "Дніпрометалпостачзбут"	вул. Героїв Сталінграду, 122	ТОВ "Дніпрометалургзабезпечення"
	ВО "Металіст"	вул. Філософська, 84, вул. Героїв Сталінграду, 162
1929	Коксохімічний завод ім. М.І.Калініна	вул.Коксохімічна, 1	ВАТ "Днпрококс"
МАШИНОБУДУВАННЯ
	ВО "Південний машинобудівний завод"		ДЕРЖ. ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О. М. МАКАРОВА"	14308368	10800
	КБ "Південне"		ДП "КБ "ПІВДЕННЕ"	14308304	4200
	НВО "Орбіта"
	Дніпровський машинобудівний завод
1895	Комбайновий завод ім. К.Є.Ворошилова	вул. Ударників, 27				.
1958	Електровозобудівельний завод	Орбіта, 13
1898	Вагоноремонтний завод ім.С.М.Кірова	вул. Універсальна, 10	ДВРЗ
1884	Тепловозоремонтний завод	вул. Червонозаводська, 7	ВАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД"	659101	1500
	Дніпропетровський авторемонтний завод №1	вул.Автотранспортна,5
	Дніпропетровський авторемонтний завод №1	вул. Артема, 91
	Автоелектроремонтний завод	вул. Океанська, 10				д.- Щеголь Віктор Андрійович
	Дніпропетровський агрегатний завод	вул.Щепкіна, 51				д. - Дегтярьов Олександр Вікторович
	Завод "Будмаш"	вул.Ленінградська, 32
	Завод "Буддеталь"	вул. Героїв Сталінграду, 144
ПРИЛАДОБУДУВАННЯ
1945	Дніпропетровський радіозавод	вул.Ленінградська ,68, вул.Молодогвардійська, 13-а
	Завод медичного обладнання	вул. Мандриківська, 47				д. - ІВАШУТІН ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
	ВО "Медтехніка"	пр. Кірова, 28-а
	Завод "Електропобутприлад"	вул. Артема, 94
ОБЛАДНАННЯ
1955	Завод пресів	вул.Героїв Сталінграду, 139
	Завод "Полімермаш"	вул.Героїв Сталінграду, 147	ВАТ "Дніпрополімермаш"
1947	Завод шахтної автоматики	вул. Ак.Лазаряна, 3
	Електротехнічний завод "Світлофор"	вул. Новомосковська, 1
1915	ВО "Дніпротяжбуммаш" ім.Артема	вул. Білостоцького,100
	Дніпропетровський завод газової апаратури	вул. Героїв Сталінграду, 160
1916	Верстатобудівний завод
1932	Завод гірничошахтного устаткування	вул.Берегова, 135
	Завод "Металургмаш"	вул. Собінова, 1
1936	Стрілочний завод	вул. Білостоцького, б.181	ВАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД"	14367980	1350
	Завод "Більшовик"	вул. Ульянова, 10
ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
1961	Шинний завод	вул. Кротова, 24
	Завод резино-технічних виробів	вул. Кротова, 24
	Дніпропетровський лакофарбовий завод	вул.Будьоного, 1-а
	Дніпропетровський завод хімвиробів	вул. Героїв Сталінграду, 156-а
ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
1922	Швейна фабрика ім.М.М.Володарського	вул. Гопнер
	ВО "Славутич"	вул. Чичерина, 21
1969	Дніпропетровське виробниче експериментальне трикотажне об'єднання "Дніпрянка"	вул. Винокурова, 1
1924	ВО взуттєвих підприємств №3
	Взуттєва фабрика "Оріль"	вул. Фучика
	Фабрика кіжгалантерейних виробів	пр. Кірова, 93
	Фабрика головних уборів	вул. ГенералаПушкіна, 1
1914	Паперова фабрика
	Фабрика "Дніпромебель"	вул.Артільна, 9
1963	Комбінат дитячих іграшок	пр. Кірова,
	Завод "Ремпобуттехніка"	пр.Кірова, 129
	Завод "Динамо"	вул. Героїв Сталінграду, 158
	Завод сантехвиробів	пр. Правди, 35-а
	Фурнітурний завод	вул. Артільна, 10
ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ
1941	Завод харчових концентратів
	Дніпропетровський олійноекстракційний завод	вул.Ленінградська, 46	ЗАТ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД"	374385	400
	Дніпропетровська тютюнова фабрика	вул.Ленінградська,19
	Дніпропетровський завод продтоварів	вул.Ленінградська, 33
	Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод	вул.Шмідта, 17
	Дніпропетровський молзавод №1	вул.Благоєва, 31
	Дніпропетровський молзавод №2	вул.Журналістів, 15	ПАТ "КОМБІНАТ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ"	1528186	1000
	Виноробний завод	вул. Киснева, 47
	Кисневий завод	вул. Киснева, 1
	Дніпропетровський мясокомбинат	вул. Молодогвардійська,
	ВО "Дніпропетровськриба"	вул. Автотранспортна
	Пиво-безалкогольний комбінат "Дніпро"	вул. Журналістів, 9-а
	ВО кондитерської промисловості	вул. Журналістів, 11
1954	Придніпровська державна районна електростанція
ТРАНСПОРТ
1873	Придніпровська залізниця	пр. Карла Маркса, 108	ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"	1073828	60000
	Дніпропетровський річковий порт	пл. Десантників
	Дніпропетровський аеропорт		ВАТ "АК "ДНІПРОАВІА" (з 2013 - "Авіадніпро")	1130549	1900
	Завод цивільної авіації №109	вул. Винокурова, 3
1956	АТП 11201 (кол. таксомоторний парк)	вул. Войцеховича, 29-а
	АТП 11203	вул. Ларіонова, 145	ПАТ "Дніпропетровське АТП 11203"	3113609		г.п. - Калита Олексій Олексійович
	АТП 11205	вул. Калинова, 87	ПАТ "Дніпропетровське АТП 11205"	23935584	256	г.п. - Жуков Тарас Григорович
	АТП 11227 (автобусний парк)	пр. Праці, 14	ВАТ "Дніпропетровське АТП 11227"	3113644	42	г.п. - Шрам Ігор Олександрович
	АТП 11228	вул. Берегова, 210	ПАТ "Дніпропетровське АТП 11228"	3113615	209	г.п. - Цибук Анатолій Михайлович
	АТП 11231	вул. Винокурова, 11	ВАТ "Дніпропетровське АТП 11231"	3120213	259	г.п. - Резнік Олександр Миколайович
	АТП 11259	вул. Винокурова, 5	ВАТ "Дніпропетровське АТП 11259"	3116140	31	г.п. - Бутенко Володимир Анатолійович
	АТП 11260	вул. Білостоцького, 93	ВАТ "Дніпропетровське АТП 11260"	5461332	5	г.п. - Андросов Валерій Сергійович
	АТП 11262	вул.Леніногорська, 121	ВАТ "АТП 11262 Тяжавтотранс"			г.п. - Карповський Олег Віталійович
	АТП 11263	вул. Орловська, 21	ПАТ "АТП 11262"		220	г.п. - Тараненко Олег Іванович
БУДІВНИЦТВО
	Домобудівний комбінат №1
	Домобудівний комбінат №2	вул. Красногвардійська, 1-а
	Будівельний трест №17		ТОВ "Будівельна компанія трест №17"	31714021		д. -Шеремет Віктор Іванович
	Трест "Дніпрожитлобуд"
	Трест "Дніпроміськбуд"
	Завод залізобетонних конструкцій	вул.Гаванська, 4
	Завод стінових матеріалів	вул.Байкальська, 1
	Асфальтобетонний завод	пр.Правди, 16-а
	Сілікатний завод	вул. Степана Разіна, 83
	Завод будматеріалів	вул. Квітки-Основ'яненка, 5
	Цементний завод	вул. Красногвардійська, 1
	ВО будматеріалів	пр. Правди, 3
ТОРГІВЛЯ
	Центральний універмаг	пр. Карла Маркса, 52
	Універмаг "Славутич"	пр. Кірова, 104
	Універмаг "Будинок торгівлі"	пр.Правди, 81
	"Дитячий світ"	пр. Карла Маркса, 48
	Магазин "1000 дрібниць"	пр. Карла Маркса, 92
	Магазин "Лотос"	пр. Карла Маркса, 58
	Універмаг №50	пр. Петровського, 56
	Центральний книжковий "Універсальний"	пр. Карла Маркса, 55
	Магазин "Будинок книги"	вул. Дзержинського, 1-3
1885	Центральний колгоспний ринок ("Озерка")	вул. Шмідта, 2	Центральний ринок ("Озерка")
	Центральний гастроном	пр. Карла Маркса, 55
	Універсам на ж/м Перемога	Бульвар Слави
	Універсам на ж/м Тополя	вул. Панікахи
	Універсам №2 "Парус"	ж/м Комунар
	Універсам на ж/м Сокіл	Бульвар Слави
	Магазин "Океан"	пр. Правди, 68
			Мережа магазинів "АТБ-Маркет"			Власники - Г.Буткевич, В.Карачун, Є.Єрмаков
			Мережа магазинів "Сільпо"			Власники - В.Костельман. О.Сотніков, Р.Чигирь
			Мережа магазинів "Варус"			Власник - Р.Шостак
			ТРЦ "Мост-сіті"			Власник - В.Єрмолаєв
БАНКИ
			"Приватбанк"			Власники - І.Коломойський, Г.Боголюбов, О.Мартинов
			Банк "Кредит-Дніпро"
			Банк "Новий"
			ПАТ "АктаБанк"			Власник - В.Єрмолаєв

Промисловість

Стовп біля Дніпропетровського металургійного комбінату

Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 галузей виробляється 4,5 % всієї промислової продукції України.

2009 року промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30 мільярдів гривень, це 30,0 % від загального обсягу продукції реалізованої в області.

Основа промисловості міста — металургійний комплекс. Продукція галузі становить 6,9 % від загального обсягу виробництва чорної металургії України, в тому числі: труб — 51,4 %, сталі — 5,3 %, чавуну — 5,0 %, прокату — 4,4 %, коксу — 4,0 %. Основні підприємства галузі — відкриті акціонерні товариства: «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», «Дніпрококс», «Комінмет», «Дніпропетровський трубний завод», «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Машинобудівна та металообробна галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5 %. Найбільш розвинутими є металургійне, транспортне, електротехнічне, гірничо-шахтне і гірничорудне, будівельно-шляхове й комунальне, хімічне і полімерне машинобудування, верстатобудування. Лідерами галузі є: відкриті акціонерні товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «Дніпропрес», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Продукція галузі — трактори, преси, вагоноопрокидувачі, шлаковозні чаші, трамваї, тролейбуси, магістральні електровози.

Зеніт-3SLБ на стартовому майданчику

Дніпропетровськ — один з світових центрів ракетно-космічного будування. Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» та Конструкторського бюро «Південне» розробили і виготовляють екологічно чисті ракетоносії «Зеніт», космічні апарати з унікальними можливостями та беруть участь в реалізації проекту «Морський старт» у складі міжнародного консорціуму чотирьох країн (США, Росії, України, Норвегії). Хімічна галузь — це 7 підприємств; продукція : лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, гумотехнічні вироби для багатьох галузей — космосу, повітряного транспорту, понад 80 типорозмірів шин, у тому числі великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки, які експортуються у 30 країн світу. Продукція галузі становить 7,5 % обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. Розвинути легка промисловість, харчова промисловість та переробна промисловості. В місті виробляється 5,6 % обсягу виробництва продуктів харчування в Україні.

Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить більше 7 % загального зовнішньоторговельного обігу України. Експортний потенціал міста складається з продукції підприємств чорної металургії, машинобудування, хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортуються в місто, головним чином, природний газ, нафтопродукти, продукція машинобудування.

Комунікації

Основна стаття Транспорт Дніпропетровська

Дивись також Перелік мостів Дніпропетровська

Дивись також Зв'язок у Дніпропетровську

Охорона здоров'я

В місті існує розвинена мережа закладів охорони здоров'я, через які реалізуються національні, регіональні, міжнародні проекти профілактики охорони здоров'я громадян. В лікувально-профілактичних закладах працює біля 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших медичних спеціалістів. Лікувально-діагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числі і приватні. Реорганізація галузі продовжується.

Спорт

Спортивні клуби:

• ФК «Дніпро»
• ФК «Дніпро-2»
• ФК «Перемога»
• МФК «Будівел»
• БК «Дніпро»
• СК «Дніпропетровські Ракети»
• ХК «Придніпровськ»
• ХК «Дніпровські вовки»
• ВК «ДНУ»

Стадіони:

• «Дніпро-Арена»
• «Метеор»
• «Дніпропрес»
• «Локомотив»
• «Монтажник»
• Стадіон Придніпровської ТЕС
• «Славутич»
• Стадіон «ім. Кірова»
• «Трудові резерви»

Спортивні комплекси:

• Палац спорту ДНУ
• СК «Мегарон»
• СК «Метеор»

Аеродроми:

• Аеродром Кам'янка

Споруди для водних видів спорту:

• Басейни:

Басейн Водних видів спорту спорткомплексу «Метеор»

Басейн Академії будівництва і архітектури

Басейн Індустріального технікуму

Басейн Медичної академії

Басейн Національного університету залізничного транспорту

Басейн Фінансової академії

Басейн Національного університету

Басейн Інституту фізкультури

• Гребний канал

Освіта і наука

• Дніпропетровський вузівський регіон об'єднує 35 вищих навчальних закладів, у тому числі — 21 І-ІІ рівня акредитації та 14 ІІІ-ІУ рівня акредитації, в яких навчається майже 90 тис. студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання, у 180 загальноосвітніх школах навчається майже 130 тис. дітей.
  • 2010 р. — 164 школи, в які пішло 80 000 школярів, в тому числі майже 9 000 — в 1-й клас. 173 дитячих садочка, 39 позашкільних закладів, 6 дитячих будинків. В дошкільних закладах — 30 000 дітей.
• Для забезпечення фахівцями, що відповідають сучасним вимогам розпочато у навчальних закладах підготовку спеціалістів за новими перспективними спеціальностями.

Вищі навчальні заклади

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Будинок студентів)

Національний гірничий університет України.

Університети

• Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Академії

• Національна металургійна академія України
• Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
• Дніпропетровська державна медична академія
• Дніпропетровська державна фінансова академія
• Академія митної служби України
• Міжрегіональна академія бізнесу та права ім. Н.Кручиніної — приватний

Інститути

• Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту
• Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
• Дніпропетровська консерваторія
• Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості
• Дніпропетровський державний інститут технічного навчання
• Дніпропетровський медичний інститут народної медицини — ЗАТ

Наука

Дніпропетровськ — один із найбільших наукових центрів України. В ньому зосереджено багато науково — дослідних та проектно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр Національної Академії Наук України та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології і т. д. Дніпропетровськ — кузня вчених, широко відомих і за межами України. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проектів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

ЗМІ

Друковані ЗМІ

У Дніпропетровську друкується більше 45 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відомі «Вісті Придніпров'я», «Дніпровська правда», «Днепр Вечерний», «Горожанин», «Лица»; Щомісячна газета для сімейного читання «Золотий фонд України»; найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Днепровская неделя», «Авізо», «Бесплатно всегда» та «СтройПрайс».

Телебачення

На сьогодні діють такі місцеві ТВ канали:

• 11 Канал
• 23 канал — СТБ Дніпро
• 34 канал (міський)
• 51 канал (Державне обласне телебачення)
• 27 канал
• ІРТ
• Приват ТВ (на 9-му каналі)
• ТЕТ

Радіо

Радіостанція	Частота	Радіостанція	Частота	Радіостанція	Частота
Радіо Алла	FM 88.1	Русское радио	FM 101.1	Авторадіо FM 104,8	FM 104.8
М'юзік Радіо (Music Радіо)	FM 88.5	Мелодія	FM 101.5	Радіо Шансон	FM 105.3
Ретро FM	FM 89,7	Хіт FM	FM 102.0	Просто Радіо	FM 105.8
Радіо Дача	FM 90.1	Європа плюс (Europa Plus)	FM 102.5	Радіо Рокс (Radio Rocks)	FM 90.5	Гала радіо (Gala radio)	FM 106.4
MFM	FM 90,9	Наше радіо	FM 102.9	Кісс ФМ (Kiss FM)	FM 106.8
Ера FM	FM 91.4	Ренессанс FM	FM 103.3	Радіо Мікс	FM 107.3
Люкс FM	FM 100.5	Шарманка	FM 104,0	Душевне радіо	FM 107.7

Культура

Дніпропетровськ — місто багатих культурних традицій. В ньому працює 7 державних театрів та 3 концертні організації, функціонує 6 державних та 173 музеї на громадських засадах, 55 бібліотек, фонд яких становить 1,4 млн примірників, 287 пам'яток історії і культури нагадують нам про видатні події та видатних діячів науки, історії, мистецтва. У 2009 році своє 160-річчя відзначив Дніпропетровський державний історичний музей ім. Д.І. Яворницького.

Палаци і будинки культури Дніпропетровська

• Палац культури ім. Ілліча
• Палац культури машинобудівників
• Палац культури Придніпровської залізниці
• Палац культури "Шинник"
• Палац культури металургів
• Палац студентів

Музеї

У місті розташовані:

• Дніпропетровський історичний музей імені Д. І. Яворницького, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 16

Відділи

• Меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького, м. Дніпропетровськ, площа Шевченка, 5
• Музей «Літературне Придніпров'я», м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 64
• Музей історії міста Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ, просп. Леніна, 39

• Дніпропетровський художній музей, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 21
• Музей історії комсомолу Дніпропетровщини, м. Дніпропетровськ, Жовтнева пл., 15
• Дніпропетровський будинок органної і камерної музики, просп. Калініна, 66.

Колективи

• Пірует (хореографічний колектив, Дніпропетровськ)

Відомі Художники Дніпропетровська

Віктор Загубибатько, Володимир Падун, Віктор Адамкевич, Петро Магро та ін.

Архітектура

Спасо-Преображенський собор, 1830-35 роки.

Скульптурна композиція поблизу Дніпропетровського драматичного театру. 2010.

Місто проектували видатні архітектори — Клод Геруа, Іван Старов. Будинки зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова, Дмитра Скоробогатова, Олександра Красносельського, В. Самодриги.

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень становить 134 м² — один з найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться ботанічний сад, природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.

У місті 2 29-поверхових будинків і два 25-поверхових. В центрі Дніпропетровська ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх нещадно зносять кожного року. Наразі вже не лишилося жодної вулиці в місті, яка б зберегла своє історичне обличчя. Скрізь замість симпатичних двох-, п'ятиповерхових будинків зводять «монстрів» зі скла та бетону.

Релігія

Православні громади і храми

Дніпропетровськ є центром єпархії Української православної церкви Московського патріархату і резиденцією митрополита Дніпропетровського і Павлоградського (з 1993 р.) Ірінєя (Івана Середнього); головним храмом єпархії є Троїцький кафедральний собор. Також у місті розташована резиденція митрополита Дніпропетровського і Криворізького Української православної церкви Київського патріархату Адріана (Старини).

Інші християнські громади і храми

у Дніпропетровську по вул.Курчатова завершується будівництво вірменського храму.

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), храм Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ у Дніпропетровську розташований по вул. Сташкова, 8.

Іудейська громада, храми і заклади

Ще з царських часів видатну роль у житті міста відігравала іудейська громада - за переписом 1897 р. частка євреїв в населенні Катеринослава становила 35%, або 40 000 осіб. Незважаючи на те, що 2001 р. частка євреїв у населенні міста становила лише 0,4% (13,7 тис.осіб, за даними "Хабаду" - 50 тис.осіб), їх вплив на життя міста важко переоцінити: серед членів єврейської громади найбагатші особи Дніпропетровська і України, найвпливовіші бізнесмени, зокрема, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук, Олександр Турчин, Геннадій Корбан, Вадим Єрмолаєв. 2012 р. у центрі міста відкрито найбільший в світі єврейський центр "Менора" площею 122 000 кв.м. (біля синагоги "Золота троянда").

Особи, пов'язані з Дніпропетровськом

Іван Сулима — козацький отаман: 1648 р. заволодів польською фортецею Кодак Козак Лазар Глоба — козак і садівник, засновник 2-х головних парків Дніпропетровська (ім. Глоби та ім. Т.Шевченка) Григорій Потьомкін князь, фаворит Катерини ІІ, перший розбудовник Катеринослава Богацький Стефан Максимович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу Катерина ІІ — російська цариця Дробинський Петро Маркович — козак технічної сотні 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу Копилов Мина Семенович — купець першої гільдії, Гласний міської Думи м. Катеринослава, комерції радник, почесний громадянин Катеринослава, власник вугільних шахт та будівельних компаній, підрядник у спорудженні залізниць, добродійник. Іван Старов — російський архітектор, автор генерального плану Катеринослава Тарас Шевченко — поет і кобзар України, зупинявся під час подорожі на Хортицю. Олександр Пушкін — російський поет, якого було заслано до Катеринослава Олександр Поль — відкривач Кривбаса, ініціатор розбудови промисловості у місті, засновник історичного музею. Блаватська Олена — засновниця теософського товариства Іван Лєшко-Попель — польський шляхтич, громадський діяч Катеринослава Іван Манжура — український поет Маслов Леонід Миколайович — інженер-архітектор, дослідник архітектури Західної Волині, народився в Катеринославі Адріан Кащенко — діяч «Просвіти», український письменник Дмитро Яворницький — історик, дослідник козацтва Іван Бабушкін — більшовик Григорій Петровський — більшовик Менахем-Мендл Шнеєрсон — 7-ий Любавицький Ребе Валер'ян Підмогильний — закатований український письменник Віктор Петров — український письменник Олесь Гончар — письменник, автор роману Собор Шифрін Володимир Мусійович — український науковець в галузі металургії

Павло Загребельний — український письменник історичного жанру Леонід Брежнєв — Генеральний секретар КПРС Кравченко Віктор Андрійович — радянський державний діяч, втікач. Агієнко Віктор Трофимович — Герой Радянського Союзу, народився і помер у Дніпропетровську Володимир Івашко — Голова Верховної Ради УРСР, 1-ий секретар КПУ Іван Сокульський — поет, радянський дисидент, член УГС Олександр Галич (Гінзбург) — радянський бард Федір Решетніков — маляр соцреалізму Олександр Макаров — ракетобудівник, багаторічний директор ПМЗ Михайло Янгель — ракетобудівник, конструктор Валерій Лобановський — футбольний тренер Білецький Володимир Стефанович — науковець, керівник проекту, автор і редактор першої української «Гірничої енциклопедії» Леонід Кучма — президент України, прем'єр-міністр України, директор ПМЗ Павло Лазаренко — прем'єр-міністр України Ігор Коломойський — голова фінансової групи «Приват» Віктор Пінчук — голова фінансової групи «Інтерпайп» Валерій Пустовойтенко — прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко — прем'єр-міністр України, лідер «Блоку Юлії Тимошенко» Білахів Віталій Семенович — сотник Армії УНР. Череватенко Леонід Васильович — український поет, мистецтвознавець, кінокритик, сценарист. Лауреат Республіканської премії ім. О. Білецького. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2002) Двоскін Олександр Олександрович — російський композитор. Цесарська Емма Володимирівна — російська актриса. Ковальова Ірина Федорівна — видатний український історик та археолог, громадський діяч.

• Ахеджакова Лія Меджидівна — радянська акторка
• Гамянін Василь Іванович — український дипломат, перекладач, китаєзнавець.

Дивіться також: Категорія:Персоналії:Дніпропетровськ.

Ресурси інтернету

• Подробиці резонансних вибухів у Дніпропетровську 27 квітня 2012
• Офіційний веб-портал Дніпропетровської міської ради
• Мапа Дніпропетровська. Міський портал
• Дніпропетровськ: міський сайт
• Персональний сайт Максима Кавуна — Історія Дніпропетровська та Придніпров'я
• Будівельний портал Дніпропетровська
• Перелік будівельних компаній Дніпропетровська
• Стаття з історії Дніпропетровська
• Історичні фото міста
• Фотополювання. Кращі пам"ятки Дніпропетровська

Див. також

• Катеринославка — населені пункти названі на честь Катеринославщини.
• ЛИХА БЕДА ПОЧАТОК — про знищення історичного центру Дніпропетровська(рус)

Література

• Репан О. А., Старостін В. С., Харлан О. В. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVI–XVIII століть в історії Дніпропетровська. — К.: Українські пропілеї, 2008. — 266 с.
• Історія міста Дніпропетровська. — Д.: Грані, 2006. — 596 с.
• Дніпропетровськ - Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)