Доброго ранку, ноче (фільм)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Доброго ранку, ноче | |
|---|---|
| італ. Buongiorno, notte | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Марко Беллоккьо |
| Продюсер | Марко Беллокйо[1] і Sergio Peloned[1] |
| Сценарист |
Марко Беллоккьо Паола Тавеллья Анна Лаура Браґетті |
| У головних ролях |
Роберто Херліцка Майя Санса Луїджі Ло Кассіо Паоло Бріґулья Джуліо Босетті |
| Оператор | Pasquale Marid[1] |
| Композитор | Riccardo Giagnid[1] |
| Монтаж | Франческа Кальвеллі |
| Художник | Marco Denticid[1] |
| Кінокомпанія |
Filmalbatros Rai Cinemafiction |
| Дистриб'ютор | 01 Distributiond |
| Тривалість | 106 хвилин |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 2003 |
| Дата виходу | 5 вересня 2003 |
| IMDb | ID 0377569 |
Доброго ранку, ноче (італ. Buongiorno, notte) — італійський фільм 2003 року режисера Марко Беллоккьо. Назва цього художнього фільму взята із поеми Емілі Дікінсон.
Сюжет[ред. | ред. код]
Невелика група членів Червоних бригад орендує квартиру. Вони викрадають Альдо Моро, колишнього прем'єр-міністра Італії і лідера Християнсько-демократичної партії. Моро пише багато листів до політиків, до Павла VI, до своєї родини, та італійський уряд відмовляється вести переговори. Та лише одного члена угрупування, яку зіграла Мая Санса, гризуть сумніви щодо цього плану.
У 1995 році, Беллоккьо уже був режисером документального фільму про Червоні бригади та викрадення Альдо Моро. Фільм мав назву Розбиті мрії (Sogni infranti).
Саундтреком до фільму стала музика Pink Floyd.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Європейський кіноприз — Приз Фіпрессі
- Давид ді Донателло — Найкращий актор другого плану (Роберто Херліцка)
- Срібна стрічка — Найкращий актор (Роберто Херліцка)
- Венеційський кінофестиваль — Найкращий фільм, Маленький Золотий лев, та Найвагоміший особистий внесок (Марко Беллоккьо)
Посилання[ред. | ред. код]
- Доброго ранку, ноче на сайті IMDb (англ.)