Добропілля
Добропі́лля — місто обласного значення в Донецькій області. Адміністративний центр Добропільського району. Місто розташоване за 94 км на захід від Донецька.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Засноване в 40-х роках XIX ст.. Статус міста з 1953 року.
Видобуток кам'яного вугілля («Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі). Підприємства будматеріалів (завод залізобетонних виробів, шлакоблоковий), харчова промисловість (хлібозавод, молокозавод), комбікормовий завод. У 1968–2010 роках працював Добропільський тролейбус (2 маршрути). У місті діє одна лікарня, 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, 2 кінотеатри, 2 палаци культури, 6 бібліотек, 2 парки відпочинку.
Добропільській міській раді підпорядковані два міста районного значення Білицьке і Білозерське, два селища міського типу Водянське і Новодонецьке та одне селище. Північніше від міста річка Водяна.
Клімат [ред.]
Клімат району різко-континентальний. Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5—6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу містять в собі дуже низьку вологість, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії — це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимні відлиги, які переходять в ожеледиці.
Населення [ред.]
Населення 35 977 мешканців (2006). з територіями, підлеглими міськраді 72 817 мешканців. Українську мову згідно з переписом у побуті використовує 39,7 % населення. Кількість населення на початок 2004 року — 34,5 тис. чоловік.
Народжуваність — 8,0 на 1000 осіб, смертність — 17,4, природна смертність — 9,4, сальдо міграції негативне (-4,2 на 1000 осіб).
Історія [ред.]
Місто засновано як хутір Парасковіївка в 40-ві роки XIX ст. (у 1859 році було 44 мешканці) поміщика Албанського, в 1912 році — Ерастовский рудник, на правом березі річки Бик — Святогоровський рудник. З 1914 року працює залізнична гілка. До 1920 року в Парасковіївці будо 47 господарств і 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогоровського рудника.
У 1931 році здана в експлуатацію шахта «Гігант» імені Максима Горького (після війни — № 1-2 Добропіллявугілля), навколо якої з'явилися 2 селища — Техноколона й Тимчасова Колонія. В 1935 році відбулося об'єднання всіх селищ у село Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля» — 291,5 тисяч тонн (1939), післявоєнна — 401 тис. тонн (1950). З 1950 року працює Добропільська ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика) — переробляє 1,2 млн тонн вугілля, навколо якої виросло селище Жданова. У 1953 році Добропілля отримало статус міста районного підпорядкування. Населення міста зросло до 18 000 осіб за рахунок переселенців з Вінницької й Житомирської областей.
З 1963 року Добропілля — місто обласного підпорядкування (населення 25 000 чіл.). 1968 року в місті було відкрито тролейбусну мережу. В 1969 році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦЗФ. У 1970 році трест «Добропіллявугілля» ліквідований, шахти передані комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз — Димитров). У 1976 знову створено трест «Добропіллявугілля», що включає в себе 9 шахт, 2 шахтобудівні організації.
Економіка [ред.]
Видобуток кам'яного вугілля (ДХК «Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі) — видобуток вугілля в 2003 році — 5 270 тис. тонн. Одне з кращих вугледобувних підприємств — шахта «Добропільська». В останні роки за виробничі досягнення, технічні нововведення її колектив відзначений міжнародними призами: «За кращу торгову марку» (1998 рік — Женева, 2000 рік — Мадрид), призом Європейського торгового дослідного центру «Євроринок» (1999 рік — Брюссель).
Підприємства будматеріалів (приватні фірми), харчова промисловість («Золотий колодязь», комбінат хлібопродуктів), комбікормовий завод. Більше 60 % зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості. Місто до сьогодні не газифіковано, є серйозні проблеми з водопостачанням.
Обсяг промислового виробництва — 490 млн гривень (на 1 жителя — 7063 грн.). Індекс промислової продукції — 81,8 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 11,9 тис. тонн.
Культура [ред.]
Культурну ланку міста складають мережі районної та міської централізованих бібліотечних систем. Також у місті діють музична школа № 1, БК ш-ти «Добропільська», ЦДЮТ.
- Добропільська ЦМБ (вул. Первомайська, 121)http://dobro-biblio.ucoz.ru/
- Дитяча бібліотека-філія № 5 (вул. Первомайська, 105) http://lib-kinder.ucoz.ru/
- Юнацька бібліотека-філія № 1 (пр. Шевченка,17)
Мікрорайони та частини міста [ред.]
- Мікрорайон «Молодіжний»
- Мікрорайон «Сонячний»
- «Ударник»
- «17-а»
- «Лікарня»
- «Ждановський»
- «Старі/нові двоповерхівки»
- «Бідняцький»
- «Піщаний»
- «Станція»
Пам'ятки [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки Добропілля
У місті Добропілля Донецької області на обліку перебуває 13 пам'яток історії та монументального мистецтва.
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт Всеукраїнського перепису населення: Добропільська міськрада
- Життя Добропільського краю — події, інформація(рос.)
Додаткові джерела [ред.]
- Добропілля - Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
||||||||
|
||||||||||
|
|||||||||||
