Добропілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Добропілля
Герб
Розташування міста Добропілля
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Добропільський район
Засноване/перша згадка 1840-ві
Aгломерація 72 817
Статус міста з 1953 року
Населення 35 977
Площа 13,9 км²
Густота населення 2 588 осіб/км²
Поштові індекси 84500—84509
Телефонний код +380-6277
Географічні координати 48°48' пн.ш. 37°11' сх.д.
Висота над рівнем моря 139 м
Водойма Бик
Відстань
Найближча залізнична станція Добропілля
До обл./респ. центру
 - фізична 71,6 км
 - залізницею 102 км
 - автошляхами 94 км
До Києва
 - фізична 520 км
 - залізницею 626 км
 - автошляхами 694 км
Міська влада
Адреса 85000 Донецька область, м.Добропілля, вул. Першотравнева, 83, тел. 2-30-54
Міський голова Дерипаска Віктор Трохимович


Цей термін має також інші значення

Добропі́лля — місто обласного значення в Донецькій області. Адміністративний центр Добропільського району.

Населення 35 977 мешканців (2006). (Населення міськради — 72 817 мешканців). Місто розташоване за 94 км на захід від Донецька.

Засноване в 40-х роках XIX ст.. Статус міста з 1953 року.

Видобуток кам'яного вугілля («Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі). Підприємства будматеріалів (завод залізобетонних виробів, шлакоблоковий), харчова промисловість (хлібозавод, молокозавод), комбікормовий завод. Тролейбус (2 маршрути). У місті діє одна лікарня, 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, 2 кінотеатри, 2 палаци культури, 6 бібліотек, 2 парки відпочинку.

Добропільській міській раді підпорядковані два міста районного значення Білицьке і Білозерське, два селища міського типу Водянське і Новодонецьке та одне селище. Північніше від міста річка Водяна.

[ред.] Історія

Місто засновано як хутір Парасковіївка в 40-ві роки XIX ст.1859 році було 44 мешканця) поміщика Албанського, в 1912 році — Ерастовский рудник, на правом березі ріки Бик — Святогоровсmкий рудник. З 1914 року працює залізнична гілка. До 1920 року в Парасковіївці будо 47 господарств й 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогоровського рудника.

В 1931 році здана в експлуатацію шахта «Гігант» імені Максима Горького (після війни — № 1-2 Добропіллявугілля), навколо якої з'явилися 2 селища — Техноколона й Тимчасова Колонія. В 1935 році відбулося об'єднання всіх селищ у село Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля» — 291,5 тисяч тонн (1939), післявоєнна — 401 тис. тонн (1950). З 1950 року працює Добропольская ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика) — переробляє 1,2 млн тонн вугілля, навколо якої виросло селище Жданова. У 1953 році Добропілля отримало статус міста районного підпорядкування. Населення міста зросло до 18 000 осіб за рахунок переселенців з Вінницької й Житомирської областей.

З 1963 року Добропілля — місто обласного підпорядкування (населення 25 000 чіл.). В 1969 році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦОФ. В 1970 році трест «Добропіллявугілля» ліквідований, шахти передані комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз — Димитров). В 1976 знову створено трест «Добропіллявугілля», що включає в себе 9 шахт, 2 шахтобудівні організації.

[ред.] Корисні лінки

Офіційний сайт Всеукраїнського перепису населення: Добропільська міськрада

Особисті інструменти
Іншими мовами