Добруджа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Добру́джа (рум. Dobrogea, болг. Добруджа), історична область в Європі, розташований між нижньою течією р. Дунай і узбережжям Чорного моря. Північна частина входить до складу Румунії, повіти (Тульча і Констанца), південна — до складу Болгарії (округи Толбухинський і Силістренський).
У давнину територія Добруджі була заселена фракійцями. У 5 ст. до Р.Х. її зайняли скіфи. У 1 ст. Р.Х. територія Добруджі була зайнята римлянами, а з 3 ст. зазнала нашестя готів, гунів та ін. племен. З початку 6 ст. тут з'являються слов'яни.
З утворенням Першого Болгарського царства (у 7 ст.) Добруджа входить у його склад. У 11-12 ст. належала Візантії. З кінця 12 ст. — у складі Другого Болгарського царства. Ослаблення останнього призвело до утворення на території Добруджі у 14 ст. самостійної феодальної держави. Засновником його був Балік. На ім'я його наступника Добротіци територія отримала назву Добруджи.
Наприкінці 20-х рр. 15 ст. територію Добруджи захопила Османська імперія. Після Російсько-турецької війни 1877-78 рр. Південна Добруджа відійшла до Болгарії, а Північна була передана Румунії. За Бухарестським мирним договором 1913 Південна Добруджа була передана Румунії, у складі якої знаходилася до 1940, за винятком 1916-18 рр., коли вся територія Добруджі були зайнята болгарськими та німецькими військами. Відповідно до болгаро-румунського договору, підписаного 7 вересня 1940 р. у місті Крайове, Південна Добруджа була повернена Болгарії. У 1947 болгаро-румунський кордон у Добруджі підтверджений мирними договорами із Болгарією та Румунією.
