Добрянка (гміна Бірча)
Добрянка (пол. Dobrzanka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі. Село розташоване над потічком Добрянка, притокою Липки, яка є притокою Ступниці[1].
Зміст |
Географічне положення [ред.]
Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 30 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 50 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[2]
Історія [ред.]
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського[3].
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Добрянка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району[4] (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було звільнене Червоною Армією.[5]
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[6].
В березні 1945 року Добрянка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль з складу Дрогобицької області передано Польщі.[7]
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[8] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[9],[10]
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[11], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[12]
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[13]. Залишилось лише 15 осіб в 3 будинках[14].
Населення [ред.]
- 1859 — 230 греко-католиків
- 1879 — 267 греко-католиків
- 1899 — 299 греко-католиків
- 1926 — 401 греко-католик
- 1938 — 402 греко-католики
- 2006 — 0
- греко-католицька громада села належала до парафії в селі Липа.
Джерела, посилання та література [ред.]
- Стаття Добрянка (пол. Dobrzanka) 2 у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том II (Derenek — Gżack) з 1881 року (пол.)
- Дмитро Блежейовський «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828–1939)». — Львів, 1995, ISBN 5-7745-0672-X
Примітки [ред.]
- ↑ Назви річок ст. 56
- ↑ «Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal)» (Polish). 2008-06-01.
- ↑ Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
- ↑ Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВІЙСЬККОМАТУ НАЧАЛЬНИКУ ШТАБУ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОКРУГУ, СЕКРЕТАРЮ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У, ГОЛОВІ ДРОГОБИЦЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ, НАЧАЛЬНИКУ ОБЛУПРАВЛІННЯ НКДБ ПО ДРОГОБИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРО ВІДМОВУ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ СЛУЖИТИ В ЛАВАХ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ
- ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
- ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»
- ↑ ПЕТРО МІРЧУК УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
- ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору»
- ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
- ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору»
- ↑ * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Добрянка, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
- ↑ Дані порталу exploreprzemyskie.com
Див. також [ред.]
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
|
|||||
 |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
