Добрянка (гміна Бірча)
| Село
|
Добрянка (пол. Dobrzanka) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Село розташоване над потічком Добрянка, притокою Липки, яка є притокою Ступниці[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 30 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 50 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[2]
Історія[ред. | ред. код]
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського[3].
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. У 1867 р. село включене до Добромильського повіту.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. В 1934 р. село включене до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 490 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 20 євреїв[4].
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Добрянка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Добрянка в ході утворення Дрогобицької області включена до Ліського повіту[5]. Добрянка ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич) і утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча)[6].
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було захоплене Червоною Армією.[7]
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[8].
В березні 1945 року Добрянка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.[9]
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[10] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[11],[12]
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[13], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[14]
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[15]. Залишилось лише 15 осіб в 3 будинках[16].
Населення[ред. | ред. код]
- 1859 — 230 греко-католиків
- 1879 — 267 греко-католиків
- 1899 — 299 греко-католиків
- 1926 — 401 греко-католик
- 1938 — 402 греко-католики
- 2006 — 0
- греко-католицька громада села належала до парафії в селі Липа.
Див. також[ред. | ред. код]
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назви річок ст. 56 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2019. Процитовано 27 жовтня 2012.
- ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)у, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
- ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
- ↑ * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Добрянка, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Дані порталу exploreprzemyskie.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 27 жовтня 2012.
Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]
- Добрянка (пол. Dobrzanka) 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 83. (пол.)
- Дмитро Блежейовський «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828–1939)». — Львів, 1995, ISBN 5-7745-0672-X
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |